Ринок праці в Україні у важкому стані. Згідно з офіційною інформацією, в нашій країні може бути до 2 мільйонів безробітних, серед яких приховані й 400 тисяч тих, хто втратив роботу саме в період карантину. Соціологічні опитування збільшують показник загального безробіття до 4,4 мільйона людей. Ще треба врахувати сотні тисяч тих, хто повернувся з-за кордону, втративши там роботу.

Але не цифри та їхнє трактування тут головне, а те, що на вітчизняному ринку праці нині сила-силенна проблем, і їх треба розв’язувати.

Приміром, остаточно не підраховано, скільки людей повернулося в Україну, оскільки їх звільнили закордонні роботодавці. Що їм можуть запропонувати на батьківщині, як надалі розвиватиметься вітчизняний ринок праці і які нові можливості (якщо вони є) відкриваються перед українськими трудовими мігрантами в різних країнах, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Скільки ж повернулося з-за кордону?

Як зазначають у Міністерстві закордонних справ, оцінювали трудову міграцію разом з маятниковою і постійною й дійшли висновку, що вона дорівнює 7,5 мільйона осіб. З них 3 мільйони мають статус трудових мігрантів за кордоном. Решта, на думку дипломатів, їздила туди за короткостроковими контрактами. Здебільшого країною, яка приймала таких трудових мігрантів, є і була Польща.

Частина цих людей після анонсованого у нас і в сусідів карантину повернулася в Україну. Це стосується й інших країн: Німеччини, Італії, Іспанії тощо. Однак в МЗС не можуть назвати точної кількості таких мігрантів, лише припускають, що їх може бути від кількох сотень тисяч до 2 мільйонів.

Інші експерти, приміром, аналітик ринку Владислав Корнацький, вважають, що ця цифра може бути значно вищою: «Якщо за кордоном працювало майже 7,5 мільйона осіб, то з початком карантину повернулося набагато більше, ніж 2 мільйони. Припустімо, що половина чи навіть більша частина трудових мігрантів працює в різних європейських країнах і Росії легально, за трудовими угодами. Навіть якщо враховувати всіх нелегалів, то повинні повернутися після карантину в різних країнах не менш ніж 3 мільйони осіб».

Звісно, все це завдало удару по ринку трудових ресурсів у самій Україні, спонукало до збільшення прихованого і реального безробіття, зниження заробітних плат і навіть закриття підприємств, особливо тих, яких називаємо представниками малого та середнього бізнесу.

Кількість вакансій більшає, проте не якість зарплат

Але чи зможуть вони знайти чи вже знайшли роботу в Україні?

Президент Асоціації адвокатів України Зоя Ярош вважає, що за умови великого спаду виробництва шанси на це у тих трудових мігрантів, які повернулися на батьківщину, мізерні.

Хоч так думають далеко не всі. Приміром, експерт Центру економічної стратегії Дарина Михайлишина гадає, що поновлення ринку праці після послаблення карантину в Україні успішне. На її думку, яскравий приклад цього — збільшення кількості вакансій, що на сайті rabota.ua вже вийшла на докарантинний рівень. Адже, вважає експерт, удару карантину зазнали далеко не всі ринки.

«Можна вважати, що найгірша ситуація була у готельно-ресторанному бізнесі — там скоротилося 83% вакансій. Дуже постраждала роздрібна торгівля — залишилося тільки 40% вакансій докарантинного періоду. Як показує практика, повільно після таких ударів поновлюють роботу фінансовий та банківський сектори. А ось, скажімо, промисловість та аграрний сектор у цьому сенсі постраждали менше. Значно збільшилася кількість шукачів роботи після того, як було запроваджено менш жорсткий, адаптивний карантин», — зазначає вона.

Владислав Корнацький заперечує колезі, що не все так просто: «Кількість вакансій збільшується, проте зарплати значно зменшуються. Це не приваблює ні трудових мігрантів, ні тих, хто завжди працював в Україні. Те, що колишні трудові мігранти шукатимуть роботу в Європі й надалі, незаперечно. Вони вже так роблять».

Європа на висоті

Цікаву інформацію з надання роботи та оплату за неї у різних європейських країнах надав ресурс grc.ua. Аналітики цього рекрутингового порталу стверджують, що на українців за різними спеціальностями з хорошими зарплатами чекають чимало європейських країн.

Приміром IT. Для таких фахівців пропонують зарплати: у Німеччині — понад 70 тисяч гривень, у Чехії — понад 53 тисячі, у Польщі — більш як 60 тисяч гривень. В Україні, згідно з інформацією порталу, зарплати становлять у середньому 44 тисячі гривень.

Працівники логістики, перевезень, водії можуть розраховувати в Польщі та Чехії на зарплату понад 23 тисячі гривень, Німеччині — більш як 43 тисячі. В Україні вона становить понад 12 тисяч гривень.

На виробництві пропонують такі зарплати: в Німеччині — 59 і більше тисяч гривень, у Польщі — понад 32 тисячі, Чехії — більш як 25 тисяч гривень. У самій Україні оплата праці за цією спеціальністю — 8—10 тисяч гривень.

Будівництво: Польща — понад 40 тисяч гривень, Німеччина — 85,3 тисячі, Україна — понад 17 тисяч гривень. Навіть звичайні чорнороби та прибиральники в цих країнах можуть розраховувати на пристойну платню: в Польщі — 1000 євро, в Німеччині — майже 2300 євро. Тому пан Корнацький упевнений: мало що зупинить нашу робочу силу, особливо тих, хто вже працював за кордоном, від працевлаштування там знову.

У самій же Україні ринок праці, безумовно, відроджуватиметься поступово. Проте похвалитися високими заробітками за багатьма спеціальностями у післякарантинний період йому буде важко.