У четвер у Брюсселі відбулося позачергове засідання глав держав та урядів країн Європейського Союзу, де обговорювалася непроста ситуація в Україні, що склалася через дії військових підрозділів на території Автономної Республіки Крим. На запрошення Ради ЄС у саміті у якості спеціального гостя взяв участь Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. До речі, будучи вірним заявам щодо жорсткої економії державних коштів, глава уряду вилетів до Брюсселя звичайним рейсом в економ-класі.
Загроза для всього континенту
У рамках робочого візиту до столиці Бельгії Арсеній Яценюк провів зустрічі з керівництвом ЄС. Так, за підсумками переговорів з Президентом Європейського парламенту Мартіном Шульцом Арсеній Яценюк повідомив, що обговорювалися шляхи подолання кризи, яка стосується не тільки України та Росії, а й всієї Європи: «Нам потрібно усвідомити, що це наша спільна відповідальність. Ми дотримуємося політичного шляху, і від Росії залежить, чи готова вона вирішити цей конфлікт і провести реальні переговори для стабілізації ситуації, чи буде намагатися посилити напругу».
При цьому глава уряду наголосив, що об’єкти Військово-морських сил України досі блокуються. «Ми звертаємося до російського Президента й російської влади відвести свої війська і дотримуватися міжнародних угод, підписаних Україною та Росією. Нам необхідно терміново, підкреслюю — терміново — знайти вирішення», — наголосив Прем’єр, запевнивши, що Україна готова знайти рішення за столом переговорів разом із США, ЄС, Росією.
«Звертаємося до Росії відповісти, чи готові вони зберегти мир і стабільність у Європі, чи будуть далі провокувати й створювати напругу в наших двосторонніх та багатосторонніх відносинах», — наголосив глава уряду.
Москву не бояться
Власне у ході засідання Ради ЄС більшість заяв зводилася до необхідності якнайшвидшого врегулювання ситуації в Україні. Так, Прем’єр-міністр головуючої в Європейському Союзі Греції Антоніс Самарас наголосив, що ситуація у Криму дає нагоду Європі довести, що вона може бути посередником між Україною та Росією у врегулюванні кризи.
Прем’єр-міністр Великої Британії Девід Камерон заявив, що Європейський Союз має в нинішній важкий час для українського народу прийти йому на допомогу. За його словами, дії Росії в Криму є неприйнятними і матимуть наслідки для відносин на рівні ЄС — Росія.
«Три речі, на яких маємо зосередитися. По-перше, Росія та Україна мають говорити одна з одною. По-друге, ми маємо продемонструвати у Європейському Союзі, що ми можемо допомогти українському народу в час, коли він цього потребує. І по-третє, і це також важливо, ми маємо надіслати чіткий сигнал російському уряду: все що мало місце в Криму, є неприйнятним і буде мати наслідки. І нові подальші дії будуть ще неприйнятнішими і матимуть ще більші наслідки. Чому це важливо для людей у Британії? Бо ми всі отримуємо вигоду від світу, в якому країни дотримуються правил. Ми також виграємо від того, коли люди в таких країнах, як Україна, матимуть змогу самостійно визначати своє майбутнє», — цитує слова Девіда Камерона УНІАН.
Про необхідність надання підтримки нашій державі говорив і Президент Франції Франсуа Олланд. «Якщо Європа буде єдиною, вона, здається мені, має вийти на таке рішення: тиск на Росію, зниження напруги і перехід до посередництва в інтересах України. Треба вагомо підтримати Україну в цей складний момент і, з іншого боку, чинити дуже потужний тиск на Росію, щоб перейти до дипломатичного рішення. В питанні тиску, безумовно, є можливість застосування санкцій. Для чого потрібен тиск? Не для того, аби вкотре посилити напругу, а для того, щоб відкрити дорогу до діалогу», — зазначив Франсуа Олланд.
Схожу позицію висловила Прем’єр-міністр Данії Гелле Торнінг-Шмідт. «Я вважаю, що ми маємо дати сигнал, що дії Росії позначаться на відносинах ЄС і Росії. Ми маємо дати чіткий сигнал, що Росія має вивести свої війська, бо їх перебування поза межами дислокації є неприйнятним і суперечить нормам ООН. Ми будемо обговорювати політичні санкції проти Росії і надішлемо дуже чіткий сигнал, що ми бачимо її дії як неприйнятні. Якщо ми матимемо політичні санкції, це вже буде нашою дією і сигналом. Водночас двері треба тримати відкритими до діалогу, бо цей конфлікт має вирішитися через політичний діалог і політичні переговори. І це є єдиним шляхом виходу із ситуації», — сказала Гелле Торнінг-Шмідт.
Різкішою у своїх висловлюваннях була Президент Литви Даля Грібаускайте. «Ми на своїй шкірі відчуваємо поведінку Росії. Україна — наш сусід, цей регіон близький нам, і цей регіон став небезпечним. Бо тут ведемо мову не лише про Україну, а й про весь балтійський регіон також. Щодо санкцій проти Росії — давайте спочатку розглянемо і зрозуміємо. Сьогодні Росія є небезпечною і непередбачуваною. І тут не стоїть питання, що хтось боїться. Мова про те, щоб стати і сказати, що ми це розуміємо, і дати це чітко зрозуміти Росії, а також оперативно відреагувати», — сказала Президент Литви.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»