Наприкінці квітня Єврокомісія запропонувала скасувати на рік імпортні мита на весь український експорт до країн-членів ЄС. На цей термін пропонували призупинити чинність європейських антидемпінгових та захисних правил щодо українських виробів зі сталі. Тоді в Єврокомісії назвали цей крок «безпрецедентним жестом підтримки країни, яка перебувала у стані війни» і заявили, що так Брюссель хоче підтримати українську економіку та допомогти Києву наростити обсяги експорту до ЄС. Виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс наголошував, що таку форму торговельної лібералізації щодо третіх країн ЄС застосовує вперше в історії.
Цього тижня цю пропозицію Єврокомісії підтримав Європарламент. За це рішення на пленарному засіданні, яке відбулося у Брюсселі, проголосували 515 євродепутатів, 32 були проти, ще 11 утрималися. Останнім кроком для остаточного ухвалення цього рішення має стати затвердження регламенту про лібералізацію торгівлі з Україною Радою ЄС. Як очікують, він набуде чинності у червні і діятиме протягом року.
Нові норми лібералізації торгівлі між Україною та ЄС передбачають скасування мит на ті українські промислові товари, на які вони ще діють, системи вхідних цін на фрукти та овочі, а також тарифних квот на безмитний імпорт сільськогосподарської продукції. Тобто всі українські товари можна буде ввозити до ЄС без сплати мит. А антидемпінгові мита, запроваджені на українські товари протягом чинності регламенту, не збиратимуть навіть після завершення його чинності.
«Російська неспровокована та невиправдана агресивна війна проти України чинить з 24 лютого 2022 року вкрай негативний вплив на спроможність України торгувати з рештою світу через руйнування виробничих потужностей і недоступність значної частки транспортних засобів внаслідок закриття доступу до Чорного моря», — йдеться у документі. Ці тимчасові та виняткові заходи сприятимуть підтримці й розвитку наявних торговельних потоків з України до ЄС, сподіваються у Європарламенті, а також пом’якшать руйнівний вплив війни на економіку країни. Чинність нового регламенту можуть призупинити, якщо Київ запровадить нові торговельні бар’єри для товарів з ЄС, за винятком, якщо такий крок чітко виправданий у контексті війни.
Окрім резолюції про торговельні преференції для України, євродепутати ухвалили ще один документ, у якому закликали ЄС вжити всіх необхідних заходів відповідно до міжнародних судових процедур, щоб притягти до відповідальності російський і білоруський режими за воєнні злочини, злочини проти людства, геноцид та агресію. Розслідування та судове переслідування мають поширюватися на весь особовий склад російських збройних сил, а також урядовців, причетних до скоєння воєнних злочинів, ідеться у документі.
«Європарламент ще раз найрішучіше заявляє про свій осуд атаки російської Федерації на територіальну цілісність та суверенітет України і вважає це серйозним порушенням міжнародного права, зокрема Статуту ООН, а також висловлює найглибшу солідарність із народом України», — йдеться у резолюції.
Щоб злочинці понесли заслужене покарання за акти агресії проти України та українців, євродепутати звертаються із закликом створити спеціальний міжнародний трибунал і вважати винними у скоєному російських політичних лідерів, військове командування «та всіх до них причетних». Депутати Європарламенту пропонують ЄС надати якомога швидше всі необхідні людські та бюджетні ресурси, а також адміністративну, слідчу та матеріально-технічну підтримку, необхідну для створення такого трибуналу.
У резолюції наголошено, що звірства, які чинили російські окупаційні війська в Україні, а саме обстріли мирних міст і сіл, примусова депортація, використання заборонених боєприпасів, напади на цивільних осіб, які евакуюються через заздалегідь узгоджені гуманітарні коридори, страти та сексуальне насильство — це порушення міжнародного гуманітарного права. Є всі підстави ці дії кваліфікувати як військові злочини, стверджують депутати і наголошують, що досі винних у цих злочинах закон не переслідував. У справі розслідування та судового переслідування причетних до скоєння воєнних злочинів ЄС має діяти швидко, «оскільки існує серйозна загроза знищення доказів через бойові дії, які тривають».
У резолюції висловлено підтримку розслідуванню, що розпочав Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду, роботі, яку розпочала Комісія з розслідування Управління верховного комісара ООН з прав людини, а також усім незалежним організація громадянського суспільства та органам влади України, котрі збирають докази. Євродепутати підтримали створення спільної слідчої групи, в яку увійшли Литва, Польща та Україна під координацією Агентства ЄС зі співробітництва у сфері кримінального правосуддя Євроюст і до якої долучиться Офіс прокурора МКС.