Брюссель навряд чи піде на те, щоб запропонувати вступ країні, на території якої триває збройний конфлікт. Про це під час дискусії «Місце України в Європі: європейська перспектива», яку організували брюссельська громадська організація Promote Ukraine та Український вільний університет (Мюнхен), заявила колишня німецька євродепутатка Ребека Гармс.

Реформи: крок уперед і два назад

Ребека Гармс багато років очолювала фракцію зелених у Європарламенті, їй довелося часто бувати в Туреччині й на Кіпрі, беручи участь у посередництві між країнами у врегулюванні тривалого територіального конфлікту.

«Я не впевнена, чи ЄС ще раз погодиться мати країну-члена з конфліктом на своїй території. Я сказала б, радше ні», — зазначила Ребека Гармс.

Після семи років війни на Донбасі важко повірити, що її можна зупинити політичним рішенням. «ЄС і НАТО мають переглянути свою стратегію і збільшити тиск на Росію, — наголосила політик, зауваживши: — Кремль має величезний вплив на майбутню європейську перспективу України». Вона закликала українську сторону активніше порушувати це питання у переговорах із Брюсселем.

Ребека Гармс порадила Києву винести на переговори про перегляд Угоди про асоціацію, які офіційно розпочато в лютому, пункт про перспективу членства в ЄС.

«Угода про асоціацію України не містить перспективи членства в Євросоюзі, і в цьому полягає слабкість цього документа», — сказала політик. Українці мають запитати у європейських партнерів, що трапиться після того, як усі пункти й вимоги угоди буде виконано. Проте Ребека Гармс наголосила, що це питання серйозніше сприйматимуть у Брюсселі, якщо реформи в Україні не рухатимуться за принципом: крок вперед і два назад.

«Мене особливо турбує, як важко просувається реформа судової системи, яка почалася давно, не після підписання Угоди про асоціацію, а ще після Помаранчевої революції. У країні все ще гостро відчувається тиск політики на правовладдя», — сказала Ребека Гармс.

«Станьте крутими в очах Брюсселя»

Право України на європейську перспективу — це те, про що дуже не люблять говорити у Брюсселі. Однак німецький євродепутат Міхаель Галлер вважає: щоб стати членом ЄС, не потрібно особливих запрошень чи підтверджень.

«У 49 статті договору про заснування Євросоюзу йдеться, що будь-яка європейська країна може стати членом ЄС, якщо виконає всі необхідні критерії, — нагадав євродепутат, проте визнав: — Дискусія про розширення ЄС пов’язана не стільки з Україною, як із сучасними обставинами, в яких опинився Євросоюз. Адже чимало країн-членів і окремих європейських політиків дуже обережно ставляться до ймовірності приєднання нових держав. Але українцям завжди кажу: якщо хочете, щоб вас прийняли в ЄС, станьте крутими. І я переконаний, що ті, хто ухвалює рішення у Брюсселі, скажуть: ми будемо дурнями, якщо не приймемо таку стабільну й перспективну країну, і хочемо, щоб вона була однією з нас».

Рональд Фройденштайн із Центру європейських досліджень імені Вілфреда Мартенса вважає, що в ЄС утомилися від розширення. «Поповнення Євросоюзу новими членами у 2000-х відбулося дуже швидко і масово. Тому нині відбувається погіршення ситуації з демократією та верховенством права у країнах, які було тоді прийнято. І це стало підставою для скептиків говорити, що з новою хвилею розширення варто почекати», — сказав експерт.

Щодо України, то ледь не кожна декларація чи спільна заява її двосторонніх самітів з ЄС містить згадку про європейську перспективу. Ось тільки різні країни-члени ЄС вкладають у це поняття різні значення.

«Якщо, наприклад, Польща та країни Балтії вважають, що європейська перспектива — це код для членства України в ЄС, то для таких держав, як Франція, Австрія, Німеччина, це означає все, крім членства», — зауважив Рональд Фройденштайн. Він порадив з розумінням ставитися до такої ситуації, нагадавши, що політика ЄС — це постійний компроміс.

У тому, що Україна — європейська країна, у Брюсселі мало хто сумнівається. І не існує жодної причини, чому Україна не могла б розбудувати по-справжньому демократичну державу й ринкову економіку. Та українська влада теж має бачити саме такий сенс у понятті «європейська перспектива».

«Поки що в Україні немає чіткого незворотного руху до системної боротьби з корупцією, зміцнення судової системи і наближення її до тієї віхи, де ЄС скаже: ви отримали перспективу членства», — констатував експерт.