ЕВРИКА!
Спостережливість донецького школяра допомогла зробити відкриття на… дні Тихого океану
Колишні школярі можуть підтвердити: художня книжка на парті чи під нею легко може перетворити звичайнісінький і подекуди осоружний урок на захопливу мандрівку в часі та просторі. Варто тільки непомітно для вчителя перегортати сторінки — і можеш гасати преріями з індіанцями, брати на абордаж піратський корабель чи вицокувати зубами «SОS» на задубілому космічному астероїді…
Сучасні школярі зізнаються, що, прихопивши на заняття планшети, так само нишком здебільшого здійснюють уже подорожі нетрями Інтернету. Переваги комп’ютеризації очевидні, оскільки можна побувати в реальному часі будь-де — навіть на океанському дні. Хоча стоп!.. Донецький дев’ятикласник запевняє, що спостерігав за прямою трансляцією з далеких і напівтемних глибин виключно на перервах. Тому й зробив вигляд, буцімто не почув маминого іронічного: «А за що ж тобі вчителька зауваження робила?..» Тим більше, що незвичну картину на дні Тихого океану він того ранку справді спостерігав вдома.
Що нового в акваріумі? Фото автора
Я «занурювався» в океан щодня
Вигулювати рано-вранці песиків — святий обов’язок їх власників. Однак Кирила подібні клопоти не стосуються, оскільки його сім’я мешкає у приватному будинку і аж троє «хвостів» днюють і ночують у дворі. Проте останнім часом із самого рання хлопчак «випасає» іншу живність — різноманітних і подекуди химерних аборигенів океанського підводного світу. Якось, майже два місяці тому, на телеканалі «Дискавері» він переглянув програму про унікальний науковий проект «Нептун Канада», до якого вдалися канадські вчені. Завдяки встановленим зондам на дні каньйону Берклі поблизу острова Ванкувер (глибина 894 метри) з’явилася можливість у режимі он-лайн спостерігати за життям мешканців глибин. Хлопця це зацікавило настільки, що він одразу знайшов в Інтернеті оте «віконце», через яке можна було періодично заглядати на океанське дно. «Найголовніше те, що з’явилася можливість вивчати підводний світ не в запису, а наживо, — каже юний дослідник. — Трансляції тривали через кожні дві години лише по 5-8 хвилин, і дуже хотілося побачити кожну з них. Навіть довелося брати планшет до школи».
А щоб не прозівати нічних репортажів, звечора Кирило заводив будильник. «Кілька разів серед ночі доводилося й мені вставати, — підтверджує мама Світлана Юрiївна. — Зате тепер син може вночі спати спокійно, а прокидається на своє чергування тільки о шостій ранку. Ось такі «привілеї» недавно він отримав завдяки своїй спостережливості».
А було так. Як звично, того ранку хлопець піднявся по будильнику о шостій і почав дивитися трансляцію. «Я сидів біля екрана комп’ютера, і мене дуже зацікавила міксина (морська живність завдовжки 70 сантиметрів, схожа на величезного черв’яка. — Авт.), яка саме розташувалася неподалік камери, — вкотре згадує Кирило. — Вирішив записати на відео і несподівано помітив: її щось схопило, і вона миттю зникла з екрана… Нічого собі! Все було так швидко, що не встиг навіть роздивитися оту агресивну прояву. Взявся передивлятися запис, але так нічого й не зрозумів: помітив тільки вуса та ніс невідомої істоти. Тоді вирішив послати повідомлення на сайт проекту з проханням розпізнати отого нападника… Перша відповідь із Канади надійшла того самого дня — представники програми повідомили, що вже зв’язалися з вченими, і ті обов’язково скажуть своє слово».
Стоп-кадр моменту, що зацікавив підлітка.
Міксина в меню морського слона?!.
Як зізнаються тепер батьки хлопця, вони спершу навіть не думали, що отримають відповідь від заокеанських фахівців. Мовляв, хіба спроможні там реагувати на запитання пересічного школяра з далекої України, якому спросоння могло приверзтися казна-що?.. Та вони дуже помилялися.
«Незабаром надійшов наступний лист, у якому повідомили: зроблені мною кадри унікальні, — розповідає Кирило. — Вони навіть попрохали мене вислати своє фото, бо вирішили виставити на інтернет-сторінці програми докладне повідомлення про це відкриття».
Канадські вчені справді не приховували свого захвату від сприяння українського школяра очевидному відкриттю та ліквідації ще однієї «білої плями» в підводному світі. З’ясувалося, оте підводне страховисько-ненажера — самка морського слона. А побачене й зафіксоване на океанському дні юним донеччанином перевернуло уявлення про згаданих представників родини тюленевих, які, досі вважалося, не вживають міксин. Принаймні, раніше таких випадків ніколи не помічали, і тому завдяки нашому земляку фахівці вже навіть встигли додати кілька нових рядків у статті про морського слона у Вікіпедії.
«Ми ніколи не думали, що 14-річний підліток здійснить таке відкриття!» — заявив один із керівників програми «Нептун» в інтерв’ю інформаційному канадському каналу СВС, який розповів на весь світ про спостережливість юного українця та його внесок у вивчення океанських глибин. До речі, інтерв’ю згаданому каналу давав і сам юний дослідник. «З огляду на різницю в часі, це було якраз опівночі, — розповідає мама. — Спілкувалися через Скайп, а мені випало бути перекладачем, оскільки на достатньому рівні володію англійською мовою».
Втім, самого Кирила, за його словами, більше втішив не згаданий сюжет на заокеанському телеканалі, а своєрідне заохочення від проекту «Нептун». Адже відтепер хлопчак має вільний доступ до архівів відео унікальної програми: тобто може не дивитися всі-всі трансляції, зокрема вночі, а потім переглядати їх уже в запису в архіві. Хоча, зізнається він, наживо дивитися таки значно цікавіше.
Домашній «Грінпіс»
14-річний Кирило Дудко — учень 9-Б класу гуманітарної спеціалізації донецького ліцею «Інтелект» i загалом звичайнісінький підліток. Від ровесників його вирізняє хіба тільки захоплення біологією. «Я ще люблю ліпити з глини, серйозно займався програмуванням, та потім перемогла біологія, — додає він. — Скільки пам’ятаю, мене таки більше тягло до природи, до всього живого».
Як розповідають батьки, хлопець із самого малечку проявляв непідробний інтерес до братів наших менших. Зітхаючи й усміхаючись, мама згадує різноманітних комах, павуків та жучків, яких приносили додому в скляних банках і ретельно розглядали Кирило і його старша сестра Каріна. «Ми вчили жити сина в гармонії з природою, — каже батько Ілля Володимирович, — тому тих самих комах син потім обов’язково відпускав на волю. Пам’ятаю, якось на морі він, тоді ще зовсім малюк, уперше побачив живого краба і був просто шокований, коли почув, що цих аборигенів дна ловлять, аби зварити і з’їсти… А ще рятував медуз, яких хвилею виносило на берег — відносив їх на глибше місце. Такий собі домашній «Грінпіс».
Зайве пояснювати, що в помешканні сім’ї Дудків до представників фауни особливе ставлення. Окрім трьох згаданих псів (їх взяли у притулку для бездоглядних тварин), постійну прописку також отримали кішка, хом’яки, дві черепахи та різноманітні рибки в акваріумах. Найбільший із них — на 180 літрів — колись подарував батько, і хлопчик проводив біля нього чимало часу, зблизька вивчаючи підводний світ.
Як відреагували однокласники та друзі, які дізналися про відкриття Кирила Дудка? «Кажуть: «Круто!», — знизує він плечима. Оте найбільше за сучасними мірками визначення «круто», схоже, ще й у тому, що деякі знайомі тепер і собі вирішили переглядати трансляції з океанського дна. Ні, не обов’язково для того, щоб і собі зробити якесь відкриття, а просто намагаються скористатися унікальною можливістю подивитися на життя мешканців океанських глибин. Хоча спостережливість, допитливість, терплячість, наполегливість та інші якості донецького ліцеїста будь-кого переконують: щоб стати автором якогось відкриття, трапляється, навіть не обов’язково мати науковий ступінь чи перебувати безпосередньо на місці події (подібну практику за океаном ще називають «громадянською наукою»). Проте сам Кирило не проти в майбутньому на професійному рівні займатися біологією чи океанографією і побувати в тих місцях, які поки що відстежує в режимі реального часу. «І раніше планував пов’язати своє життя з біологією, а тепер — тим більше, — каже він. — Бо це відкриття — немов доля, від якої вже ніде не подітися».
ДОВІДКА «УК»
Мірунга, або морський слон — рід морських ссавців родини тюленевих. Існує два види — північний та південний морський слон. Ареалом північного слона є Тихоокеанське узбережжя США, Канади та Мексики. Морські слони понад 80% свого часу проводять в океані і можуть затримувати дихання більш ніж на 100 хвилин. Середня глибина їх занурення — від 300 до 600 метрів, а по здобич вони здатні пірнати на глибину до 1400 метрів.