Мабуть, твердження, що ефективність державного управління найбільшою мірою залежить від рівня підготовленості до роботи кадрів, не потребує додаткових аргументів. Тому питання про те, наскільки система державної служби в Україні відповідає викликам часу та що робиться для покращення підготовки управлінських кадрів, належать нині до найбільш актуальних. Саме з цього ми почали розмову з президентом Національної академії державного управління при Президентові України Юрієм КОВБАСЮКОМ.
.jpg)
— Важливо, щоб державна служба, по-перше, була привабливою, а, по-друге, — щоб система кадрового забезпечення управлінського апарату була ефективною і безперервною. Якщо одна з цих складових не працюватиме, то потерпатиме система підготовки державних службовців, зокрема і система державної служби загалом. Сьогодні перший чинник поки що не діє. Для підтвердження наведу простий приклад. В Україні, приміром, існують спільноти випускників відомих іноземних ВНЗ, зокрема асоціація випускників Гарварду в Україні, яка налічує вже понад 50 осіб. На жаль, я не зустрічаю випускників цього престижного вишу на державній службі. До речі, так само, як і з Єльського, Стенфордського та інших відомих у світі університетів. Чому? Знову ж таки тому, що не спрацьовують компоненти, про які я говорив.
Щодо Національної академії державного управління при Президентові України, то не тільки сама назва, а й те, що наші випускники є членами чинного уряду, народними депутатами, керівниками органів державної влади усіх рівнів, свідчать про академію як про «кузню» високоефективних державних службовців. Сьогодні ми набираємо на навчання талановиту молодь з усієї України. Проте немає гарантій, що вона реалізує себе саме в державному управлінні. І хоча наші випускники затребувані як фахівці-управлінці, однак якщо їм запропонують кращі умови, приміром, бізнесові структури, то можна прогнозувати, що державне управління втратить молодих, перспективних і освічених людей.
У той же час академія залишається лідером у підготовці науково-педагогічних і наукових кадрів у галузі державного управління не лише в Україні, а й на пострадянському просторі. В її стінах успішно захищено понад 700 дисертацій у галузі науки «Державне управління», із них близько 120 — докторських.
Для нас є показовим факт, що для підготовки та захисту дисертацій до нас звертаються громадяни інших країн. Цього року успішно захистив докторську дисертацію наш докторант — представник Академії управління при президентові Киргизької Республіки. Нині мають велике бажання пройти підготовку в аспірантурі та докторантурі академії громадяни Киргизстану, Казахстану, Вірменії, Азербайджану, Росії, Молдови, Польщі.
— Приєднання України до зони вільної торгівлі з ЄС і поглиблення євроінтеграційних процесів вимагатиме нових підходів до підготовки кадрів, яким доведеться працювати в новій системі координат. Наскільки ваші слухачі та випускники готові до цього?
— Ми завжди намагаємося жити не лише днем сьогоднішнім. Ще три роки тому академія розпочала співпрацю з ЄС — ми виграли проект «Twining», який був спрямований на визначення шляхів модернізації академії, поліпшення її діяльності. А головними нашими партнерами в цьому виступили провідні школи державного управління — Національна школа управління Франції (ЕNA) — найкраща вища школа державного управління в Європі, Національна школа державного управління Республіки Польща та інші. Співпрацювали також з експертами країн Прибалтики, Іспанії, Німеччини та низки інших.
Реформуванню академії передувало вивчення досвіду понад 70 шкіл державного управління світу, їхніх структур, навчальних програм, добору слухачів, викладачів, у принципі всіх компонентів, які забезпечують діяльність навчальних закладів. Напрацювання робочої групи та проекту «Twining» дали змогу відпрацювати концепцію реформування нашого навчального закладу. Положення цієї концепції лягли в основу указу Президента від 9 грудня 2011 року. Саме цим документом була затверджена Концепція реформування Національної академії, реалізація положень якої наразі триває.
Ще одним указом Президента, від 14 серпня 2012 року, в академії на базі магістерських програм створено нові навчально-наукові інститути — Інститут державної служби та місцевого самоврядування, Вища школа державного управління та Інститут вищих керівних кадрів.
Відповідно до нових вимог ми розпочали реформування навчальних програм. Зокрема, запроваджуємо нові дисципліни, що є базовими для державного управління, такі як «Стратегічне управління», «Управління проектами», «Антикризове управління», «Глобалізація», «Геополітика». Змінилася і система набору в академію відповідно до нової постанови Кабінету Міністрів, якою врегульовано питання вступу до Національної академії, працевлаштування наших випускників. Зміни проходять і в механізмах добору викладачів.
— Чи пішло на користь академії так зване подрібнення та створення трьох навчальних інститутів?
— Це дало нам можливість значно наблизити навчальні програми до потреб наших слухачів. Скажімо, спрямування програми Інституту вищих керівних кадрів — це навчання високопосадовців, які мають значний досвід у сфері державного управління (чи, можливо, в бізнесі), хорошу освіту, але потребують додаткових знань, умінь для ефективнішого розвитку інституцій, в яких вони працюють, або відповідних систем. Тут навчаються досвідчені керівники. В положенні про вступ, затвердженому Кабміном, чітко зафіксовано, що до цього інституту можуть вступати виключно високопосадовці І—ІІІ категорій державної служби і саме ті, хто обіймає керівні посади. І рівень цьогорічних вступників відповідає цим вимогам: чотири заступники голів обласних держадміністрацій, заступник міністра, голова державного комітету, керівники департаментів міністерств економіки, закордонних справ, промислової політики, близько десяти голів районних державних адміністрацій, міські голови, радник голови Нацбанку та інші. Звичайно, з такою аудиторією працювати непросто, оскільки для них має бути відповідна навчальна програма і найкращі викладачі.
Інший навчальний заклад — Вища школа державного управління, що націлена на навчання молодих талановитих людей, які мають повну вищу освіту, велике бажання й амбіції працювати в органах державного управління, але поки що не мають практичного досвіду роботи. Новим положенням про вступ передбачено, що, крім молодих державних службовців, до академії можуть вступати юнаки та дівчата, які є випускниками вищих навчальних закладів або працюють у приватному секторі, в інших сферах. Проте для них є ще одна умова — диплом спеціаліста або магістра з відзнакою. Тому серед наших вступників є випускники престижних вищих навчальних закладів України та іноземних вишів — Віденської дипломатичної академії, Паризького інституту політичних студій. Цього року виявив бажання навчатися в академії випускник Московського державного університету ім. Ломоносова. Слухачі навчаються за спеціальною програмою, яку ми розробили спільно з Вищою школою управління та права м.Берлін (ФРН), вільно володіють англійською мовою, адже низка занять у них проводиться саме англійською.
І третій навчальний заклад, створений в академії, — Інститут державної служби та місцевого самоврядування. До цього вишу запрошуємо на навчання державних службовців, які переважно працюють у міністерствах і відомствах. Тут готуємо фахівців і керівників за вузькими профілями для сфер державного управління: охорони здоров’я, освіти, національної безпеки, електронного врядування, регіональної політики, місцевого самоврядування тощо. Програми, розроблені у нас, націлені на розвиток вміння державних службовців проводити зміни, засвоювати та використовувати міжнародний досвід, розуміти, як побудована система державного управління у тій чи тій сфері в інших країнах, проводити порівняльний аналіз державної політики. Все це прерогатива саме Інституту державної служби та місцевого самоврядування.
— У вищих начальних закладах нашої країни навчаються десятки тисяч іноземних студентів. А як щодо цього в академії?
— Цього року ми отримали ліцензію Міносвіти на навчання іноземних громадян. Мова, насамперед, про Вищу школу державного управління, де ми плануємо значно збільшити викладання дисциплін англійською мовою. Проте не йдеться про велику кількість іноземних громадян. Ми зацікавлені передусім у талановитих молодих людях, які з часом обійматимуть високі посади в органах державного управління своїх країн. Нам це цікаво з двох причин. По-перше, це формування позитивного іміджу України у світі. Представники інших держав понесуть частину нашої культури і, безперечно, враження про державу в світ. По-друге, ми сподіваємося, що наші випускники із числа іноземних громадян з часом очолюватимуть міністерства, стануть членами парламенту, формуватимуть політику своїх країн і підтримуватимуть дружні зв’язки зі своїми українськими колегами. Це прекрасний місток для співпраці.
— І на завершення — про участь академії в реалізації президентського проекту «Нова еліта нації».
— До нашої компетенції входить забезпечення навчання Президентського кадрового резерву, що передбачає розроблення навчальних програм, добір викладачів, методик, проведення тестувань. Слухачі, відібрані до Президентського кадрового резерву минулого року, вже пройшли навчання за трьома сегментами. Перший — вступна сесія, під час якої вони зустрілися із заступниками Глави Адміністрації Президента, міністрами, прослухали лекції найвідоміших в Україні вчених. Другий стосувався навчання за дистанційною формою за курсом зі стратегічного управління. І третій сегмент — навчання в літній школі в нашому Одеському регіональному інституті державного управління за проблематикою лідерства.
Восени ми розпочали навчання знову ж таки за дистанційною формою, проходитиме курс управління проектами, а в листопаді — заключна сесія. Проте, безперечно, що зі слухачами Президентського кадрового резерву ми будемо підтримувати зв’язки протягом багатьох років, запрошуватимемо їх на сесії, науково-практичні конференції. А нині спільно з Національним агентством України з питань державної служби здійснюємо новий набір до Президентського кадрового резерву.
Юрій ВАСИЛЕНКО
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Юрій КОВБАСЮК. Народився 2 травня 1962 року в селі Ярославка Ружинського району на Житомирщині. Закінчив економічний факультет Української сільськогосподарської академії, аспірантуру Інституту аграрної економіки УААН, Інститут державного управління і самоврядування при КМУ. Доктор наук з державного управління, професор. Заслужений економіст України. З грудня 2009-го — президент Національної академії державного управління при Президентові України.