Президент Національної академії
державного управління
при Президентові України
Юрій КОВБАСЮК
Реформа управління, розпочата в нашій державі, певною мірою нагадує доменний процес: щоб сталь стала справжньою крицею, слід додавати каталізатори, якими в нашому випадку є нові якісно підготовлені кадри, спроможні мислити і діяти по-новому, наділені відповідним багажем знань і досвіду.
Суспільство, певною мірою зневірене з одного боку, радянськими командно-адміністративними методами старої гвардії вітчизняного чиновництва, а з другого — непрофесіоналізмом свіжоспечених політиків, які, говорячи військовими термінами, не навчившись командувати взводом, беруться вести в бій полк, управі вимагати від державних управлінців, що утримуються бюджетним коштом, професійного виконання своїх службових обов’язків. Ідеться передусім про вироблення ефективної державної політики, ухвалення прогнозованих прагматичних рішень і незаплямований чиновницький мундир.
Першоосновою, базисом майбутньої успішної кар’єри державного службовця є належна освітня підготовка. Про те, як вона здійснюється в Національній академії державного управління при Президентові України, котру небезпідставно називають провідною «кузнею кадрів» для держави, розповідає президент НАДУ Юрій КОВБАСЮК.
Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
— Юрію Васильовичу, європейські експерти, які допомагали нам з реформуванням держслужби, як стрижня адмінреформи, закидали, що вітчизняна державна служба досі не функціонувала як професійний корпус передусім через непрофесійність, політичну заангажованість, тяжіння до адміністративно-командних методів. У чому ми розійшлися тут з євростандартами?
— Європейці розглядають професійність чиновництва як об’єктивність, справедливість та неупередженість, чесне і водночас почесне служіння своєму народові. Адже від цього напряму залежить раціональне використання державних коштів, оперативна реакція на соціально-економічні виклики, зрештою, належна якість публічних послуг, які управлінці надають пересічним громадянам. Якщо управлінець компетентний, добре підготовлений і навчений, він не вдасться до прийняття незважених рішень на державному рівні.
— То де, скажіть, шукати таких «білих комірців»? Можливо, їх треба запозичувати в країнах, що вже якісно змінили своє державне управління після успішних реформ останніх десятиліть?
— Потрібно вирощувати і готувати власних, і це завдання під силу нашій Академії, яка теж якісно змінюється та модернізується, щоби відповідати запитам сучасного вітчизняного суспільства.
Початок цим процесам поклали такі документи, як відповідний Указ Президента України і розроблені на його основі концепція реформування закладу, Стратегія та комплексна програма його розвитку на 2011–2015 рр., Стратегія державної кадрової політики на 2011–2020 рр. тощо.
Це не «генеральне прибирання», а капітальна реконструкція, інституційні зміни.
— Розкажіть докладніше, в чому вони полягають?
— Йдеться про вже започаткований процес утворення в складі нашого навчального закладу принципово нових навчально-наукових інститутів з метою більш чіткого розмежування навчання кадрів вищого та середнього управлінських рівнів.
Перший — передбачений для підвищення рівня професійної компетентності осіб, які призначаються на політичні посади, а також держслужбовців та посадових осіб місцевого самоврядування І–ІІІ категорій.
Другий — започаткування президентського кадрового резерву «Нова еліта нації». Третій слугуватиме для підготовки керівників і фахівців за різноманітними спеціальностями галузі знань «Державне управління».
Також у складі Академії функціонуватиме провідна науково-дослідна установа з проблем державної кадрової політики та державного управління на базі Інституту проблем держуправління та місцевого самоврядування для подальшої активізації, актуалізації та підвищення ефективності відповідних наукових досліджень.
Зазначу, що інститут «Вища школа державного управління» якраз і вирішуватиме завдання формування нового корпусу держслужби. Місія його висока і благородна: спрямувати перспективну, талановиту й амбітну молодь, яка бачить своє майбутнє в служінні суспільству, на отримання професійної управлінської освіти. За нашим задумом, це буде симбіоз інституту та аналітичного центру, в якому поєднуватимуться навчальні функції за програмою підготовки майбутніх лідерів вітчизняного державного сектору та дослідницька робота.
— Розпочали, як відомо, з пілотного проекту?
— Так. Зараз вже навчаємо за цією програмою 29 осіб. Надалі плануємо збільшити кількість слухачів до 50–100. Вимоги такі: вік до 35 років, стаж роботи на держслужбі не обов’язковий, обов’язкові грунтовні знання державної та англійської мови. Випускників працевлаштуємо в органи державної влади на патронатні посади, які визначатимуться відповідно до здібностей і базової освіти.
Планка вимог до випускника вищої школи держуправління надзвичайно висока. Він повинен демонструвати критичне розуміння питань, пов’язаних із виробленням та реалізацією державної політики в конкретній галузі суспільного буття. Водночас вміти застосовувати спеціалізовані теоретичні та практичні знання для оригінальної розробки чи реалізації нових ідей та стратегічних підходів в управління державою.
— Ефективність вашої новації ще перевірятиметься життям. А що вже сьогодні зроблено у плані модернізації освітньої діяльності академії?
— У 2011-му у нас вперше відбувся випуск магістрів за новими спеціальностями: «Державне управління у сфері освіти», «Державне управління у сфері охорони здоров’я», «Публічна політика та управління», «Місцеве самоврядування», «Регіональне управління».
Цього року ми істотно розширили спектр магістерської підготовки за напрямом «Державне управління», який на кінець року становив 11 спеціальностей і 43 спеціалізації. Збільшено на 15 % прийом слухачів, набрано групу за новою спеціальністю з навчанням англійською мовою.
Вже розпочалася вступна кампанія до академії на наступний рік. Як зазначалося, до Вищої школи держуправління буде зараховано 50 чоловік — кращих випускників вишів і молодих державних службовців, які вільно володіють англійською. Навчання проводитиметься на денній формі за спеціальністю «Публічне адміністрування» за трьома спеціалізаціями: «Демократичне врядування», «Європейська співпраця» та «Регіональний розвиток». Низка дисциплін викладатиметься іноземною мовою. Причім викладатимуть у Вищій школі кращі професори не лише з НАДУ, а й відомі закордонні вчені та фахівці.
Слухачі, які виявлять найкращі знання, вміння, здібності, проходитимуть стажування за кордоном і отримають змогу продовжити навчання в одному з вишів Франції, Німеччини чи Польщі.
Нині маємо заяви від 105 осіб, з них 87 — власники червоних дипломів.
— А де готуватимете топ-менеджерів І–ІІІ категорій з числа керівників, які вже працюють на державній службі?
— В Інституті вищих керівних кадрів. Навчання їхнє зумовлене необхідністю підвищення професіоналізму в умовах адміністративної реформи. Система враховуватиме специфіку суб’єктів навчання, передбачатиме мотивацію та максимальну індивідуалізацію навчального процесу, державну атестацію і сприятиме просуванню по державній службі та розвиткові кар’єри.
— І насамкінець, як би ви коротко окреслили головну мету реформування Національної академії державного управління?
— Бачимо своє завдання в тому, щоб збалансувати кількісні і якісні показники професійної підготовки держслужбовців і посадових осіб місцевого самоврядування, тобто готувати оптимальну для потреб держави кількість чиновників, щоб при цьому якість їхньої освіти відповідала кращим європейським стандартам управління. Завдання складне, відповідальне, та упевнений, нашому колективу воно до снаги.
ДОСЬЄ «УК»
Юрій КОВБАСЮК. Народився 2 травня 1962 року в селі Ярославка Ружинського району на Житомирщині. Закінчив економічний факультет Української сільськогосподарської академії, аспірантуру Інституту аграрної економіки УААН, Інститут державного управління і самоврядування при КМУ. Доктор наук з державного управління, професор. Заслужений економіст України. З грудня 2009-го — президент Національної академії державного управління при Президентові України.
Олеся ЛИМАРЕНКО
для «Урядового кур’єра»
ДОВІДКА «УК»
Протягом 1996–2011 рр. за державним замовленням та за угодою з Нацдержслужбою в НАДУ підготовлено 12050 магістрів державного управління. З них станом на 31 грудня 2011 р. працевлаштовані на державній службі, службі в органах місцевого самоврядування 10663 (88,5%) осіб, у тому числі в центральних органах державної влади, включаючи вищі органи державної влади, — 2086 (19,6 %) осіб, їх територіальних підрозділах — 1651 (15,5 %), інших установах, які мають державну службу — 603 (5,6%), у центральних органах влади Автономної Республіки Крим — 252 (2,4%), місцевих державних адміністраціях — 3641 (34,1%), органах місцевого самоврядування — 2430 (22,8%).
Найбільше випускників Академії працевлаштовано в структурних підрозділах Адміністрації Президента України (111 осіб), Апараті Верховної Ради України (140), Секретаріаті Кабінету Міністрів України (106), Національному агентстві України з питань державної служби та його територіальних управліннях (56); у міністерствах: оборони (185 осіб), соціальної політики (123), юстиції (74), регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (44), закордонних справ (38), екології та природних ресурсів (37), фінансів (36), охорони здоров’я (23), аграрної політики та продовольства (19), освіти і науки, молоді та спорту (19), енергетики та вугільної промисловості (18), культури (17), надзвичайних ситуацій (13); Пенсійному фонді України (162), Державній фінансовій інспекції України (108); Державному агентстві земельних ресурсів України (91); Державній податковій службі України (312); Державній казначейській службі України (117); Державній службі статистики України (50); Антимонопольному комітеті України (35).