Усього 5 днів пройшло після того, як під час нічних дебатів із 6 на 7 листопада у німецькому Бундестазі не змогли проголосувати щодо законопроєкту федерального уряду про внесення змін до закону про енергетичну промисловість (що безпосередньо стосується правил функціонування газогону Nord Stream 2), і цей пункт знову внесений на розгляд парламенту 13 листопада.

А напередодні в одному з приміщень Бундестагу Німецько-українське товариство економіки та науки провело фахову дискусію під патронатом професора Мартіна Ноймана, речника з енергетичної політики фракції опозиційної Вільної демократичної партії, на яку запросило виконавчого директора НАК «Нафтогаз України» Юрія Вітренка.

Топменеджер НАК докладно, без зайвих емоцій, на фактах і графіках виклав ситуацію з відносинами між «Нафтогазом» і «Газпромом», наслідками для України в разі завершення транзиту газу її територією та введення в експлуатацію газопроводу Nord Stream 2.

Зокрема, він змалював оптимістичні політичні сценарії щодо транзиту, якщо Росія погоджується продовжувати переговори за пропозиціями віцепрезидента Єврокомісії Мароша Шевчовича (серед яких — підписання контракту на 10 років). І песимістичний (базовий) сценарій: транзит припиняється з січня 2020 року, контакти між «Нафтогазом» і «Газпромом» відбуваються лише в залах суду, на черзі — нові арбітражі. За найбільш песимістичним сценарієм, падіння української економіки може скласти до 0,7% з урахуванням ефекту мультиплікатора. Замість прогнозованого зростання на 3,3%.

Після дискусії Юрій Вітренко погодився уточнити кілька питань.

МИ НЕ ВТРУЧАЄМОСЯ В НІМЕЦЬКУ ВНУТРІШНЮ ПОЛІТИКУ

— Мета вашого візиту в Берлін — участь у цій дискусії, на хвилі розгляду змін до закону про енергетичну промисловість, що імплементує Директиву ЄС?

— Я також мав зустрічі у міністерстві закордонних справ, міністерстві економіки та енергетики, з депутатами.

— Бундестаг удруге ставить на розгляд ці урядові поправки. Не зовсім зрозуміло, про що саме йдеться у них, але подейкують, що Німеччина хоче «адаптувати» під себе Директиву ЄС, що фактично на руку «Газпрому». Ми розглядаємо це як зраду?

Сподіваємося, німецькі парламентарії ухвалять рішення по North Stream 2, яке відповідатиме європейському праву

— Ми не втручаємося в німецьку політику. Ми сподіваємося, що німецькі парламентарії ухвалять рішення, яке буде в інтересах Німеччини та Європи, яке буде відповідати європейському праву, що вони це робитимуть правильно.

— Дискусія, організована Німецько-українським товариством економіки та науки, відбувалася у вузькому колі експертів, і фактично не включала тих німецьких політиків, які ухвалюють рішення. Де ще ви презентували вашу доповідь?

— Ми проводили такі зустрічі з вузьким колом парламентаріїв, урядовців у Брюсселі кілька разів, у Вашингтоні, в Берліні.

Ще раз будемо проводити в Берліні за пару тижнів (26 листопада в німецькій столиці запланована дискусія «Верховенство закону на європейському газовому ринку, «Північний потік 2», багатомільярдна суперечка Нафтогаз-Газпром та майбутнє транзиту газу через Україну» — ред.).

Тобто в нас такий підхід: ми зустрічаємося з людьми, які або впливають на рішення, або ухвалюють їх, і без пропаганди, дуже конкретно, з деталями показуємо нашу позицію — чому ми праві, а наші опоненти, в даному випадку «Газпром» — неправі.

Нам вдалося консолідувати свою позицію по North Stream 2 з Європейською Комісією

— Наші західні партнери нас чують? Чи просто слухають?

— З точки зору конкретних кроків, наприклад, за рахунок таких дій нам вдалося значною мірою консолідувати позицію з Європейською Комісією.

Ну і, в принципі, ми відчуваємо підтримку з боку принаймні тих, із ким ми зустрічаємося. Вони на конкретних кроках показують свою підтримку.

— Зовсім скоро Єврокомісія запрацює в новому складі. Віцепрезидент з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович зробив чимало для того, аби зрушити питання транзиту. Ви знаєте, хто буде опікуватися цим питанням надалі?

— Шефчович продовжує відігравати ту ж саму роль на тристоронніх переговорах, як і раніше. І мої очікування — що він, принаймні, до кінця року буде це продовжувати робити.

З новим керівництвом Єврокомісії за цим напрямом ми ще не розмовляли. Але найближчим часом плануємо.

РІШЕННЯ З «ГАЗПРОМОМ» МАЄ БУТИ ВИГІДНИМ УКРАЇНІ Й ВІДПОВІДАТИ ЄВРОПЕЙСЬКИМ НОРМАМ

— Ви згадали, що після Берліна вирушаєте до Брюсселя, де в четвер проведете зустріч з генеральним директоратом з питань конкуренції Єврокомісії. Можна трохи докладніше про це?

— Ми зустрічаємося з підрозділом ЄК, який є фактично антимонопольним органом. Більш детально не можу сказати, тому що всі антимонопольні процеси — більш-менш секретні.

Хоча це не секрет, що «Нафтогаз» подав офіційну скаргу проти «Газпрому».

Отже, це антимонопольний орган, де ми вказуємо на зловживання «Газпрому».

— Чи відома дата наступного раунду перемовин у тристоронньому форматі? І що конкретно Росія вимагає в обмін на контракт такого, що лежить поза питаннями суто транзиту?

Ми взагалі не сприймаємо російської пропозиції «обнулити» рішення Стокгольмського арбітражу

— Дата наступної зустрічі ще не визначена. Щодо умов Росії, вони вимагають цей «нульовий варіант», який є для нас неприйнятним.

І по-друге, вони вимагають нового контракту на поставку газу. Причому, ми кажемо: так, робіть пропозицію, ми розглянемо. Вони ще таку пропозицію не робили.

— А як ви ставитеся до російської пропозиції «обнулити» рішення Стокгольмського арбітражу?

— Ми не сприймаємо таку пропозицію взагалі. Ми кажемо, що ми конструктивно налаштовані, можемо розглянути різні варіанти того, як вони виконують рішення арбітражу. Але просто про нього забути — не можемо.

Те ж саме стосується, наприклад, нового арбітражу. Тобто ми вказуємо на порушення контракту з боку «Газпрому». Якщо вони нам конструктивно покажуть, як вони готові ці порушення ліквідувати, або якось компенсувати нам відповідні втрати від цих порушень, то ми готові це розглянути.

— «Пакетні рішення» є прийнятними чи ні?

— Може бути і пакетне рішення. Але воно все одно має бути вигідним для України й відповідати всім європейським нормам.

І навіть у цьому пакетному рішенні кожна з окремих дій теж повинна мати певний сенс із точки зору навіть здорового глузду.

Тобто пакетне рішення не означає, що із 3-х або 4-х складових цього пакету — всі невигідні для України, і ми чомусь маємо на це погодитися. Так не буває.

У принципі, з точки зору європейських правил, краще, коли кожна зі складових цього пакетного рішення, тобто кожний контракт є збалансованим сам по собі й є вигідним для обох сторін. Навіщо робити так, щоби якийсь контракт був невигідним для одної сторони? Всі контракти мають бути вигідними для всіх сторін, відповідати європейським правилам — і тоді пакетні рішення будуть вигідними для всіх.

НЕГАТИВНИЙ ЕФЕКТ ВІД ПРИПИНЕННЯ ТРАНЗИТУ ЕКОНОМІКА ВІДЧУЄ НЕГАЙНО

— У своїй презентації ви сказали про те, що припинення транзиту — це сценарій реалістичний. Ми готові до цього?

— Я сподіваюся, що так. Принаймні, ми попереджували завчасно і уряд, і всіх, хто мав приготуватися, що ми маємо бути готовими до таких наслідків. Ми відчуємо їх вже із січня.

Щомісяця ми отримували від транзиту 200-250 млн доларів, і ось у січні буде фактично остання проплата за грудень 2019-го, але вже в лютому це припиниться. І уряд відчує ефект негайно.

Чому так песимістично? Тому що, на жаль, це рішення Путіна, і дуже складно передбачити — чи зможе він змінити це рішення під тиском міжнародної спільноти та економічних аргументів.

— Ви навіть назвали цифру: падіння ВВП на 0,7% у разі втрати транзиту. Це чиї розрахунки?

Навіть зараз, за поточним контрактом, «Газпром» зобов’язаний поставляти газ, він просто його не поставляє

— Це наші розрахунки, «Нафтогазу».

— Стосовно безпосередньо постачання газу нам із Росії. Чи можливе пряме постачання?

— Ми сказали «Газпрому»: ви дайте пропозицію, ми розглянемо.

Навіть зараз, за поточним контрактом, «Газпром» зобов’язаний поставляти газ, він просто його не поставляє. Тому коли вони кажуть: а ось укладіть із нами новий контракт, ми відповідаємо: так ви навіть за поточним не поставляєте; але якщо ви хочете якийсь новий контракт, то запропонуйте конкретні умови — ми їх розглянемо. Ми не можемо погодитися на якийсь новий контракт, не побачивши, про що взагалі йде мова.

Це навіть не питання пакетного рішення. Просто скажіть нам: за якою ціною ви намагаєтеся газ продавати, на яких умовах і все інше. Це ж серйозна справа.

В принципі, ми сказали, що ми конструктивно розглянемо пропозицію.

— Незабаром виповниться 2 роки відтоді, як Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги «Нафтогазу» до «Газпрому» про компенсацію 4,63 млрд доларів за недопоставлені обсяги газу для транзиту. За результатами двох арбітражних проваджень російська компанія повинна сплатити 2,56 млрд доларів плюс відсотки на користь української сторони. Але Росія вперто не визнає висновки арбітражу. Які інструменти застосовує Україна, аби стягнути гроші?

— Ми заарештували їхні активи, це для них дуже боляче. Найближчим часом почнемо отримувати гроші.

Вони будуть змушені платити реальні готівкові кошти на рахунок суду, наприклад, у Великій Британії.

Вони заморожують дивіденди, які вони отримують від активів, які ми відповідно заарештували.

І ці всі кошти ми отримуватимемо з них у наступному році.

— Але ж російська сторона у квітні 2018 року теж подала скаргу до Стокгольмського арбітражу з вимогою про початок арбітражу про перегляд рішення попереднього арбітражу за транзитним контрактом. Які наші шанси тут?

— Перше рішення за апеляцією буде 27 листопада. Залишилося чекати пару тижнів. Побачимо. Ми дуже оптимістично налаштовані.

Ольга ТАНАСІЙЧУК,
Укрінформ,
Берлін