Два тижні в Марійському духовному центрі в Зарваниці на Тернопільщині тривав Всеукраїнський мистецький пленер «Тобі, Богородице!» Відбувся він уже вшосте, хоч історію цей захід веде з 2015-го. Нині у святе місце приїхали митці з Тернопільщини, Києва та Харкова. Щороку майстри пензля обирають жанрову тематику пленеру, а нинішньої зими писали портрети великих українців і пейзажі.

Експонати майбутньої галереї

Організатор цього мистецького заходу заслужений художник України Микола Шевчук розповідає, що за роки проведення пленеру творили живописні, іконописні роботи. У межах проєкту «Тобі, Богородице. Зарваниця» відбувався  свого часу скульптурний симпозіум.

Звісно, щороку організатори змінюють жанрову та тематичну палітру, долучаються нові учасники пленеру. Є намір у подальшому запросити й майстрів ковальської справи, щоб з’явилися роботи з металу. Один із заходів хочуть присвятити різним видам народної творчості. Адже і митці, й священнослужителі керуються єдиним бажанням: створити в навчально-просвітницькому центрі, який уже на завершальному етапі будівництва, галерею сакрального мистецтва імені митрополита Андрея Шептицького. Усі твори, написані під час пленерів, гідно поповнять і експозицію, і фонди цього закладу.

Микола Шевчук запевняє, що творчий захід художників відбувається завжди дуже благодатно, а ставлення священнослужителів до митців надзвичайно щиросердне. Пленер для себе майстри пензля вважають своєрідною духовною і мистецькою прощею, бо кожен повертається звідти з духовними запасами, на серці стає легко й спокійно, бо у сьогоденні дуже тяжко зберігати внутрішній спокій та рівновагу.

О. Микола Медюх, сотрудник Марійського духовного центру в Зарваниці, каже, що в майбутньому тут організовуватимуть масштабніші заходи. Прагнуть продовжувати традиції митрополита Андрея Шептицького, плекають свій характер служіння народові не лише в духовному, а й у мистецько-культурно-просвітницькому форматах, формуючи історіософську пам’ять, дбаючи про національну самобутність. 

Художники отримали благословення на втілення проєкту «Тобі, Богородице. Зарваниця» від архієпископа й митрополита Тернопільського та Зборівського УГКЦ Василія Семенюка. Знайшлися меценати, які допомагають в організації пленеру. Цього року всіх учасників заходу забезпечила підрамниками, пензлями, фарбами, іншим необхідним для творчої праці компанія «Лан» (очільник Мирослав Лобоцький). Микола Медюх на урочистому завершенні пленеру вручив художникам подячні грамоти від владики Василія Семенюка, а також подарунки і стипендії від одного зі спонсорів.   

12 портретів і живописних робіт (за числом апостольським) учасники всеукраїнського пленеру передали в дар Марійському духовному центру в Зарваниці для поповнення фондів майбутньої галереї сакрального мистецтва імені митрополита Андрея Шептицького. Щоправда, спочатку всі роботи виставили в соборі Зарваницької Матері Божої, де їх можуть оглянути і священнослужителі, й віряни.

Портрети українських достойників, написаних на зарваницьких пленерах, планують експонувати в Тернополі на окремій виставці. Тема «Історичні портрети» (мальоване зображення славетних постатей) у межах мистецького проєкту у святому місці звучала не раз, тому добірка налічує десятки робіт. Серед них можна побачити портрети українських гетьманів, релігійних, політичних і державних діячів, борців за волю України.  

Славетні імена

Портрети яких особистостей писали художники на цьогорічному пленері? Харківський художник Юрій Клапоух вирішив створити образ українського політичного діяча провідника ОУН Степана Бандери. Митець розповідає, що було цікаво працювати, бо насправді  документальних світлин (без ретушування) цієї славетної постаті мало. Художник знайшов лише п’ять його фотографій, ретельно їх вивчав і на їхній основі написав збірний образ Степана Бандери.

А Михайло Дирбавка з Тернополя запропонував у власному творчому вирішенні портрет генерала-хорунжого Романа Шухевича, головного командира Української Повстанської Армії.

Ще одного організатора українських збройних сил, державного й військового діяча Симона Петлюру взявся писати митець Володимир Захарчук. На пленер він приїхав із села Давидківці Чортківського району на Тернопіллі. Художник зазначає, що йому дуже подобається жанр історичного портрета, захоплює й процес пошуку відомостей про того чи іншого героя, його фізичні дані й навіть про такі подробиці, який одяг любив носити тощо. Він уже написав п’ять портретів. Крім Петлюри, в його доробку зображення таких діячів: гетьман Дмитро Байда Вишневецький, перша козацька снайперка (лучниця) Варвара Мотора, українська князівна і французька королева Анна Ярославна, князь Костянтин Острозький.

Заслужений художник України Микола Шевчук багато років очолює громадську організацію «Меморіал» імені Василя Стуса Теребовлянської міської громади. Він уже писав портрети українського поета радянського політв’язня Василя Стуса, працював над історією його життя, популяризацією. У Зарваниці митець ще не працював над образом Василя Стуса, тому вирішив це зробити на цьогорічному пленері.

«Більшовицька  система фізично знищила Стуса, але не його справу, не його великий слід в українській історії», — ділиться думками пан Микола.

Поета-борця намальовано на полотні на темному та світлому тлі, що символізує холод й тепло.

«Стус перемагає той холод і чорноту радянських часів, і за ним іде вже світліше, золотистіше, духовніше, людське», — коментує власну роботу художник. А ще він додав до портрета стилізований образ калини як символу України, яка була в серці Василя Стуса завжди.

Образ ще одного вірного сина української землі політичного в’язня срср В’ячеслава Чорновола втілив на полотні київський художник Микола Євтушенко. Митець розповідає, що працює у таких жанрах, як портрет, пейзаж, дуже любить абстракції. Пише також портрети наших нинішніх захисників.

Народний художник України тернополянин Богдан Ткачик на пленер приїхав з готовим портретом нинішнього Глави УГКЦ Блаженішого Святослава (Шевчука). Пан Богдан був учасником усіх мистецьких заходів у Зарваниці. І одразу вирішив написати портрети всіх патріархів Української греко-католицької церкви. Нині всі вони в Зарваниці прикрашають стіни однієї з будівель.

Із картин Богдана Ткачика у сьогодення та майбутнє дивляться предстоятелі УГКЦ  Йосиф Сліпий, Мирослав Любачівський, Любомир Гузар, Святослав Шевчук, а також митрополит Андрей Шептицький, архієпископ і митрополит Тернопільський та Зборівський Василій Семенюк.

Сніг і соняшники

А нинішньої зими народний художник України Богдан Ткачик в Зарваниці  малював те, що не давало жити із 2014 року, коли почалася російсько-українська війна. Зізнається, що тривалий час виношував ідею створення такої картини і ось за два тижні втілив її в життя. І назвав свій твір «Українське Різдво 2023 року». У шанцях наші воїни, які захищають рідну землю, державу й нас, попри все, за нашими українськими звичаями зібралися на Святу вечерю, зустріч Різдва Христового. Різдво — це Перемога. У центрі картини Богдан Ткачик зобразив головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, який тримає в лівій руці лаврову гілку — символ звитяги.  А увінчує цю живописну роботу Боже Дитятко, яке з піднятими догори в молитві руками звертається до Господа і просить, щоб на цій землі був спокій, щоб закінчилася війна, щоб люди щасливо й радісно жили.

Пан Богдан під час пленеру намалював образ Ісуса Христа крізь призму воєнних подій в Україні. На Ісусових очах виступають сльози.

Коли вже треба було збиратися додому, адже до закінчення творчої праці у святому місці залишався один день, природа несподівано піднесла сюрприз — подарувала сніг. Для митця це стало радісним поштовхом, тож він схопився за пензель, і за певний час з’явилася ще одна картина «Перший сніг 2023 року».

До слова, білосніжна Зарваниця зачарувала й художників Михайла Кузіва, Миколу Євтушенка, які також написали зимові пейзажі.

Тим часом єдина жінка серед учасників пленеру Марічка Тимчук з міста Теребовля залишилася вірною теплим порам року та квітам, які їй до серця виводити пензлем на полотнах. Мисткиня зазначає, що дуже любить приїжджати в Зарваницю, бо це місце надає їй сили. Свою авторську техніку, яку називає округлі кракелюри, на пленері вперше спробувала застосувати не лише до квіткових мотивів, а й до архітектури. І вийшла робота  «Соняшна Зарваниця». На картині над Марійським духовним центром піднялися-зацвіли три соняшники як символ Святої Трійці, сонця, життєдайності.