Заощадження часу громадян і бізнесу, уникнення неправомірних виплат, хабарів і подяк, сприяння інноваційному розвитку країни — все це забезпечує запровадження електронних послуг. І є документальне підтвердження цього: вчора презентовано звіт «Антикорупційний та економічний потенціал е-послуг» — першу спробу комплексної оцінки ефекту від запровадження електронних державних послуг. Мета — показати, скільки часу й коштів уже заощадили та в перспективі могли б іще заощадити користувачі завдяки можливості отримати послугу без відвідування державних органів і залучення посередників, чиновників. А також як онлайн-формат послуг може вплинути на рівень корупції.
Як поінформував виконавчий директор Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олексій Дорогань, проводили опитування не експертів, а тих, хто отримував послуги офлайн і онлайн.
Підсумки такі: завдяки е-послугам реальна економія громадян і бізнесу становить 70 мільйонів гривень на рік (за 17 дослідженими найпопулярнішими послугами). Тобто реальний економічний ефект (витрати, яких не зазнали заявники завдяки запровадженню електронної послуги) становить 36,7 мільйона гривень на рік (потенційний економічний ефект, якщо такими е-послугами користуватимуться всі, становитиме 495 мільйонів). Реальний антикорупційний ефект (гроші, які було б сплачено у вигляді хабарів або прихованих платежів на користь посередників) становить 32 мільйони гривень (потенційний — 841). 78% опитаних зауважили, що корупції поменшало там, де послуги стали електронними, зокрема 52% вважають, що її поменшало істотно.
Досліджували е-послуги в таких галузях: реєстрація, внесення змін і припинення реєстрації фізичної особи-підприємця (на момент дослідження користувачів цієї послуги було 6%, реальний економічний ефект — 17 мільйонів гривень на рік, потенційний — 255, реальний антикорупційний ефект — 1,3 мільйона, потенційний — 28,2, зменшено простір для корупції на 80%); призначення допомоги після народження дитини (12% користувачів, реальний економічний ефект — 11,5 мільйона, потенційний — 140), реальний антикорупційний ефект — 5,5 мільйона, потенційний — 67,2, зменшено простір для корупції на 77%); повідомлення про початок виконання підготовчих і початок будівельних робіт, декларація про готовність об’єкта до експлуатації (реальний економічний ефект — 1,6 мільйона, потенційний — 53,2, реальний антикорупційний ефект — 23 мільйони, потенційний — 734, зменшено простір для корупції на 49%).
Ще досліджено послуги: надання довідки про несудимість, декларацію відповідності вимогам пожежної безпеки, видачу й розширення ліцензії на послуги з автоперевезень пасажирів і вантажів, повідомлення про зміну даних перевізника, отримання й анулювання дозволу на спеціальне водокористування.
Загалом за останні п’ять років запроваджено 45 різних електронних послуг для бізнесу й громадян. Перший заступник міністра цифрової трансформації Олексій Вискуб запевняє, що держава надає громадянам і бізнесу понад дві тисячі послуг.
«Згідно із планом діяльності уряду, маємо запровадити 200 найпріоритетніших е-послуг. Решта 1200 — вузькоспеціалізовані. Насамперед переводитимуть в онлайн послуги за такими критеріями: масовість і антикорупційний ефект», — зауважив він.
Олексій Вискуб переконаний, що презентований звіт — дуже важливий крок на етапі становлення системи е-послуг, дороговказ, куди має рухатися держава.
«Ми дуже динамічно розвиваємося, тому доки формувався звіт, за деякими позиціями можна множити ефекти. Послугою щодо ФОПів на момент звіту користувалися 6%, а нині — 50. Тож можна множити ефект на 10. На початок жовтня заплановано презентацію десяти нових електронних і мобільних послуг, зокрема електронної реєстрації місця проживання дітей віком до 14 років за місцем проживання батьків, тобто без візитів батьків з дитиною до ЦНАПів», — анонсував перший заступник міністра.