Різні соціологічні опитування засвідчують позитивні тренди в системі охорони здоров’я. І це не може не тішити. Так, аналіз соцопитувань, проведених з 2016-го по 2019 роки, показує, що більшість українців задоволені сімейним лікарем (якщо у 2016-му лише 55% респондентів знали своїх сімейних лікарів, то 2019-го таких було 81%, чому, звісно, посприяло ухвалення закону про трансформацію системи охорони здоров’я). Зростає й довіра до програми «Доступні ліки» (понад 90% респондентів схвалюють її, бо вона гарантує ліки безоплатно чи за зниженою ціною, і приблизно 20% українців регулярно користуються цією програмою). Оновлюється медичне обладнання. Українці рідше дають хабарі в медзакладах, які стають дедалі відкритішими.
Наприклад, з’являються центри первинної медико-санітарної допомоги, де є змога залишати відгук про якість надання медичної допомоги сімейними лікарями через онлайн-сервіси, що неодмінно сприятиме підвищенню якості надання медпослуг. Цікаво, що можна побачити не лише рейтинг конкретного працівника і всі відгуки, зокрема й анонімні, які автоматично надходять на пошту головного лікаря, а й рейтинг медзакладу. Така новація корисна не лише пацієнтам, а й державним органам, які можуть через свої рішення впливати на ситуацію. Зручності також додає онлайн-сервіс Helsi, завдяки якому можна обрати зручний час для візиту до лікаря. Та й медичні працівники вже більше задоволені своїми зарплатами.
Водночас великий суспільний попит є не лише на забезпечення медичних закладів, а й на зміни в профільній освіті. Торік результати одного із соцопитувань засвідчили, що більшість людей підтримує запровадження в Україні нової системи стандартизованих вступних іспитів для абітурієнтів медичних навчальних закладів, яка ґрунтується на основі міжнародних практик і підвищенні вимог до вступників. Понад 80% опитаних зазначили, що випускний іспит на отримання диплома медика у навчальних закладах має бути складним (52% — підтримують дуже складний, 35% — вважають, що іспит має бути складним).
Цікаво, які знання отримують наші медики? Адже від їхнього ступеня знань залежить безпосередньо рівень медичного обслуговування. Міністерство охорони здоров’я презентувало результати міжнародного моніторингового дослідження якості медичної освіти, участь у якому взяли понад 6,2 тисячі українських студентів із 19 медичних закладів вищої освіти. Це 88% усіх студентів четвертого курсу спеціальності «Медицина». Вони складали міжнародний іспит з основ медицини (завдання перекладають на українську мову й доправляють в нашу країну під охороною), який вимірює компетентність у фундаментальних дисциплінах. Результат невтішний: середній бал українських студентів-медиків удвічі нижчий, ніж середні показники міжнародної порівняльної групи, а це понад 3,5 тисячі студентів з Америки, Азії, Європи та Океанії.
Міжнародний іспит з основ медицини розробляє і перевіряє Національна рада медичних екзаменаторів (NBME), тож неможливо дати хабара жодному з них, а результати — підробити. «Впровадження міжнародного іспиту, по-перше, сприятиме боротьбі з корупцією, по-друге, стимулюватиме університети до розвитку, оновлення програм, підвищення якості викладання. Результати дослідження (знеособлені, без персональних даних студентів) надсилають університетам. Міжнародний іспит — це інструмент удосконалення, а не покарання. Такий інструмент використовуватимуть у медичній освіті й надалі», — вважає заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський. Тому поки що можна тішитись лише тим, що керівництво українських закладів вищої освіти проаналізує отримані результати, порівняє ступінь знань студентів за дисциплінами, виявить прогалини й удосконалить освітні програми університетів.
Значно кращі результати ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 2. Загальна лікарська підготовка», який студенти проходять на випускному курсі як частину державної атестації. МОЗ повідомило, що 93,2% українських випускників двадцяти медичних університетів успішно склали випускний іспит, щоправда в повідомленні пресслужби відомства зазначено: «Результати цьогорічного тесту не відрізняються суттєво від показників попередніх років, хоча відсоток тих, хто не склав іспит, трохи вищий. Так, у 2019 році іспит не склали 6,8% (487 студентів), у 2018-му — 4,4% (307 студентів). Більшість із тих, хто не впорався із завданнями, складали цей іспит уперше. Вони матимуть змогу пройти тест повторно наступного року. Є студенти, для яких і друга спроба була невдалою. Згідно з нормами вони знову зможуть скласти «Крок 2» після проходження повторного навчання».
Результати тестів — індикатор рівня якості освіти в країні загалом. Нам лишається тільки сподіватися, що в питанні оцінювання результатів тестів студентів-медиків неможливі компроміси, адже завтра вони стануть лікарями, від яких залежатиме наше життя і здоров’я. Медицина в реальному житті часто сповнена неочікуваними ситуаціями, до реагування на які готувати лікарів профільні університети зобов’язані ретельно, а дипломи видавати лише тим, хто здобув усі необхідні знання.