"За екологічну шкоду платитиме агресор"

23 жовтня 2023

Мета заходу — привернути увагу до руйнівних наслідків російської війни в Україні для навколишнього природного середовища, розглянути підходи та уроки за останні 20 років щодо таких ситуацій, поінформувати про розвиток інституційних механізмів, процедур і стандартів, важливих для досягнення повної відповідальності за шкоду, завдану довкіллю під час війни.

До участі в конференції було запрошено членів Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни, представників української влади, інституцій Європейського Союзу, Міжнародного кримінального суду, Консультативної групи з питань найтяжчих міжнародних злочинів (Atrocity Crimes Advisory Group), провідних експертів тощо.

Представники міжнародної спільноти переконані, що росія здійснила напад на нашу планету, тому уряди всіх країн мають захищати довкілля. Фото President.gov.ua

Збитки становлять понад 2 трильйони гривень

За інформацією Міністерства захисту довкілля України, загальні збитки навколишньому середовищу внаслідок російської агресії становлять понад 2 трильйони гривень, або 55,6 мільярда євро. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, виступаючи на міжнародному форумі United for Justice. United for Nature. Глава уряду додав, що половина із цих збитків — через забруднення повітря внаслідок лісових пожеж, ракетних атак, горіння нафтопродуктів. Забруднення земель — понад 980 мільярдів гривень, водойм — 60 мільярдів гривень.

«Теракт росії на Каховській греблі став наймасштабнішим актом екоциду за останні 70 років. За даними Міндовкілля, загальні збитки лише від цього теракту перевищують 146 мільярдів гривень (3,8 мільярда євро). Без води залишилися зрошувальні системи сільгоспугідь, на яких вирощували 2 мільйони тонн зерна на рік. Це 70% експортованого Україною зерна до Африки 2022 року», — сказав Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль наголосив, що рф щодня нищить людей, українські підприємства й інфраструктуру, повітря, землі, ліси та водойми. За словами очільника уряду, потенційно замінованими вважають понад 174 тисячі квадратних кілометрів території України. Понад 3 мільйони га лісу уражено війною. Він підкреслив важливість компенсації збитків за рахунок конфіскованих російських активів.

«На Саміті Ради Європи в Рейк’явіку запроваджено Міжнародний реєстр збитків унаслідок війни, який містить екологічну складову. Це перший елемент компенсаційного механізму. Загалом він матиме три складові: реєстр збитків, комісія з розгляду заяв і компенсаційний фонд. Важливо, щоб фонд наповнювався саме за рахунок конфіскованих російських активів. Тоді принцип «росія заплатить» буде втілено в життя», — зауважив Денис Шмигаль.

Україна продовжує обраховувати та верифікувати збитки, завдані довкіллю війною. Саме для цього, за словами Прем’єр-міністра, в межах формули миру Президента Володимира Зеленського діє Міжнародна робоча група щодо екологічних наслідків війни. Першим підсумком роботи цієї групи, на його думку, має стати проєкт екологічного договору, що створить умови для надійного захисту довкілля, припинення екоциду та виплати репарацій.

«Це потрібно не лише Україні, це потрібно світові. Щоб убезпечити людство від глобальної катастрофи, запобігти новим актам агресії та цілеспрямованим руйнуванням природного середовища», — резюмував Денис Шмигаль.

Розмінування пришвидшить відновлення

Відновлення екосистеми України, що постраждала внаслідок широкомасштабної агресії російської федерації, неможливо розпочати без розмінування. Очищення полів, лісів, водойм — нульовий крок у процесі відновлення нашої держави, зазначила перший віцепрем’єр-міністр України — міністр економіки Юлія Свириденко, виступаючи на конференції.

«Починати долати наслідки російських терактів проти довкілля потрібно вже зараз, не чекаючи закінчення війни. Саме тому боротьба з російським екоцидом і захист довкілля входять до першої десятки пріоритетів формули миру Президента Володимира Зеленського. Ми регулярно проводимо зустрічі з міжнародними партнерами, членами робочої групи з восьмого пункту формули миру під головуванням Андрія Єрмака. Та вдячні всім, хто бере участь у цьому процесі та допомагає нам подолати цю складну проблему. Наша мета — разом з нашими партнерами оцінити екологічну шкоду, завдану російською агресією, притягнути агресора до відповідальності за екологічні злочини, змусити компенсувати збитки. Упевнена, що комплексна спільна робота допоможе нам відновити довкілля та прискорити зелений перехід економіки», — зазначила Юлія Свириденко.

Як підкреслила перший віцепрем’єр, розмінування території України — нульовий етап відновлення. На сьогодні потенційно забруднено понад 170 тисяч квадратних кілометрів території України. Понад 6 мільйонів громадян перебувають у зоні ризику через міни та снаряди, що не вибухнули. Жертвами мін вже стали майже 800 українців, з яких понад 250 загинули. Від мін зазнає шкоди й природа: страждають біорізноманіття, ґрунти та води, що забруднюються внаслідок підривів.

За словами Юлії Свириденко, щоб швидше зробити українську землю безпечною та зменшити майбутні екологічні збитки, Мінекономіки докладає максимум зусиль для гуманітарного розмінування, працюючи за напрямами:

— залучення найсучасніших технологій в галузі розмінування — дистанційного обстеження територій за допомогою дронів та супутникових знімків, аналізу big data тощо. У співпраці з американською Palantir триває розроблення системи, яка завдяки штучному інтелекту аналізуватиме big data і допомагатиме ефективніше ухвалювати рішення щодо розмінування;

— сприяння створенню і розвитку вітчизняного виробництва техніки та обладнання для розмінування, локалізації в Україні виробництва іноземних компаній;

— створення конкурентного ринку послуг з розмінування з можливістю проведення конкурсних торгів через Prozorro — це сприятиме пришвидшенню розмінування земель сільгосппризначення. Щоб послугами могло скористатися більше аграріїв, у проєкті бюджету на наступний рік передбачено 2 мільярди гривень на компенсацію витрат;

— залучення фахівців для підготовки саперів та іншого персоналу. Україні терміново потрібні спеціалісти. До кінця року заплановано збільшити кількість саперів до 5 тисяч, що вдвічі більше, ніж нині.

Як зазначила Юлія Свириденко, спільно з міжнародними партнерами триває робота над проєктом Національної стратегії протимінної діяльності. Робочий варіант документа було представлено на Першій міжнародній донорській конференції з гуманітарного розмінування України в Загребі. До кінця листопада проєкт документа буде подано на громадське обговорення, до кінця року — на затвердження. Стратегія буде практичним документом, який міститиме єдине бачення Україною та міжнародними партнерами процесів розмінування території нашої держави, зазначила вона, закликавши присутніх на конференції долучитися до роботи над проєктом.

За словами урядовця, Україна пропонує країнам-партнерам взяти під патронат окремі напрями розмінування. Наприклад, це може бути патронат над обстеженням та розмінуванням національних парків, лісових угідь.

Потерпає світова екосистема

У роботі конференції взяли участь члени Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни, яку очолюють керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак та ексвіцепрем’єр-міністр, ексміністр закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем. У відеозверненні до учасників конференції Андрій Єрмак наголосив на глобальних наслідках російської війни для світової екосистеми й закликав розглядати збройну агресію проти України та її вплив на довкілля у світовому контексті. За його словами, Україна докладає всіх зусиль, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до шкоди, якої завдає російська агресія довкіллю. До кінця року відбудуться міжнародні заходи, присвячені цій проблематиці.

Маргот Вальстрем додала, що Міжнародна робоча група ставить собі три завдання: оцінка шкоди, вже заподіяної довкіллю в Україні, притягнення до відповідальності за збитки, відновлення навколишнього середовища та екосистем після бойових дій. Вона висловила переконання, що тема впливу бойових дій на довкілля має бути в центрі уваги не лише українського суспільства, а й усього світу, адже Україна — третя на планеті країна — експортер зерна, і нинішні події мають зокрема економічні наслідки й навіть можуть стати причиною голоду у вразливих країнах.

«Доля України — це й наша доля, бо ви зараз б’єтеся з ворогом заради всього світу. І важливо це пояснювати світу. Ми розуміємо, що природа й мир взаємопов’язані. Якщо зашкодити одному компоненту, то обов’язково постраждає інший. Захистиш один компонент — захистиш і другий», — наголосила Маргот Вальстрем. Вона зазначила, що завдяки спільним зусиллям Україна може здобути успішний досвід подолання екологічних наслідків війни і стати прикладом для інших.

Віцепрезидент Європейського парламенту, колишній міністр міжнародного розвитку Фінляндії Гайді Гаутала, також член Міжнародної робочої групи, повідомила, що аспект захисту навколишнього середовища важливий ще й з погляду майбутнього приєднання України до ЄС. Тож Європейський парламент готовий бути платформою для проведення консультацій щодо питань досягнення миру в Україні та зокрема захисту довкілля.

Очільниця групи світових лідерів The Elders, президент Ірландії у 1990—1997 роках, колишня верховний комісар ООН з прав людини Мері Робінсон наголосила, що належне збирання доказів і фіксування злочинів, скоєних на території України, сприятиме провадженням у справах щодо злочину агресії.

«Те, що зробила росія, — напад на всю планету, адже природа — наш спільний скарб. Уряди всіх країн мають захищати довкілля. Саме тому буде правильно притягнути росію до відповідальності», — сказала Мері Робінсон.

За її словами, підрив греблі на Каховській ГЕС був найбільшим, але не єдиним екологічним злочином росії в Україні. Мері Робінсон підтримала ідею створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України в такому форматі, який дасть змогу притягнути до кримінальної відповідальності найвище політичне керівництво рф.

Комісар Європейського Союзу з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініус Сінкевічус наголосив, що робота із притягнення до відповідальності винних у скоєнні екологічних злочинів має передбачати серед іншого виплату компенсацій і подальшу відбудову екосистеми України.

«Сума збитків величезна, і покривати їх мають не Україна, не Європейський Союз, а росія. Наша мета — гарантувати, що Україна відбудується й стане ще кращою, і ми теж станемо кращими», — сказав комісар.

Злочин не можна залишити непокараним

Після панельної дискусії учасники Міжнародної робочої групи провели на полях конференції нараду про подальші кроки і шляхи взаємодії. До наради приєдналися міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець і Генеральний прокурор Андрій Костін.

Руслан Стрілець відзначив важливість створення Кліматичного офісу в Києві, який має опікуватися питанням побудови кліматичної архітектури України. За його словами, 2024 року заплановано започаткувати як пілотний проєкт систему торгівлі квотами на викиди парникових газів. Міністр наголосив, що ця система дасть змогу залучити додаткові кошти для перетворення екологічної системи в Україні.

Андрій Костін акцентував на важливості реалізації заходів, які допоможуть притягнути росію до відповідальності за скоєння екологічних злочинів в Україні. Він повідомив, що Офіс Генерального прокурора документує кожен із цих злочинів, і нині важливо об’єднувати зусилля в цьому питанні з міжнародними організаціями. Генпрокурор відзначив важливість синергії пунктів української формули миру Президента Володимира Зеленського щодо відновлення справедливості та екологічної безпеки. Генеральний прокурор наголосив, що особливе значення має постійна співпраця із громадянським суспільством в реалізації питань, які обговорюють на конференції. На його думку, важливо надіслати сигнал про те, що жоден злочин агресора не залишиться непокараним.

Маргот Вальстрем відзначила важливість співпраці з українськими громадськими організаціями, які опікуються питанням навколишнього середовища. За її словами, діяльність Міжнародної робочої групи демонструє, наскільки вагоме питання наслідків екологічних злочинів і для нашої країни, і для всього світу. Вона акцентувала на важливості привернення уваги урядів країн та міжнародних організацій, експертного середовища до роботи в питанні довкілля. Маргот Вальстрем запропонувала обговорити рекомендації для поліпшення законодавства в царині довкілля.

Джерело: Департамент комунікацій Секретаріату КМУ,
Офіс Президента,Міністерство економіки



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua