Майже щодня в ЗМІ з’являється інформація про випадки харчового отруєння. Неабиякий резонанс викликали масові отруєння, що сталися у серпні: це отруєння людей на весіллі в готельно-ресторанному комплексі «Садиба на джерелах» Волинської області, отруєння дітей з Хмельницької області, які відпочивали в готелі у передмісті Львова. З діагнозами гостра кишкова інфекція та відповідно харчова токсикоз-інфекція постраждалих було шпиталізовано.
Хвиля отруєнь шаурмою у Києві на початку серпня стала взагалі провідною темою для репортажів на каналах телебачення та періодичних видань.
З метою реагування на журналістські розслідування щодо підозри реалізації в торговельних мережах фальсифікованого масла солодковершкового, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надала своїм територіальним органам відповідні доручення.
Водночас, Держпродспоживслужба наголосила, що всі оператори ринку відповідно до ст. 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» зобов’язані забезпечувати простежуваність та надавати інформацію, передбачену ст. 22 цього Закону, а також вилучати та/або відкликати у встановлених законом випадках харчові продукти, які перебувають в обігу, якщо встановлено, що ці продукти можуть спричинити шкідливий вплив для здоров’я людини.
У Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 р. № 217-р, зазначається, що поширення на внутрішньому ринку небезпечної продукції та продукції неналежної якості стає все більш загрозливим для здоров’я і життя населення. Натомість система захисту прав споживачів у європейських країнах посідає одне із провідних місць у процесі формування економічної та соціальної політики. Обізнані, поінформовані і наділені реальними правами споживачі є двигуном економічних змін, їх вибір стимулює впровадження інновацій та розвиток економіки.
Не менш актуальним для споживачів є питання придбання неякісної побутової техніки (холодильників, мобільних телефонів, телевізорів тощо).
Варто знати, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 року № 172 (у редакції станом на 07.12.2005 р.) «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право отримати в тимчасове користування товари, на час гарантійного ремонту куплених ними товарів, з обмінного фонду, який утворюється виробниками разом з продавцями на договірній основі. Цією ж постановою визначено перелік непродовольчих товарів, які не підлягають обміну (поверненню). Серед них, зокрема, такі товари: пір’яно-пухові вироби, тканини, килимові вироби метражні, друковані видання тощо.
Як повідомили «Урядовому кур’єру» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку 2018 року з питань захисту прав споживачів від громадян надійшло понад 4 тисячі звернень.
Найбільш актуальною є проблема неякісного надання послуг суб’єктами господарювання, що становить 59% від загальної кількості звернень даної тематики, а саме: відмова в обміні товару або поверненні коштів за придбаний товар неналежної якості та порушення прав споживачів обслуговуючим персоналом.
Жителі великих міст звертаються з проханням проведення перевірок суб’єктів господарювання, а також скаржаться на розповсюдження незаконної торгівельної діяльності.
Ось деякі приклади.
Заявниця з м. Києва у гіпермаркеті придбала курячі четвертинки, які мали неприємний запах. Через два дні вона звернулася до магазину з проханням повернути товар та забрати оплачені кошти, проте отримала відмову. Після звернення на урядову «гарячу лінію» протягом 12 діб їй було повернуто кошти за зіпсоване м'ясо.
Жителька м. Первомайськ Миколаївської області повідомила, що в супермаркеті залишила на гарантійний ремонт електрочайник, який перебував там вже більше 70 днів. Тому вона просила сприяння у поверненні сплачених коштів.
Головне управління Держпродспоживслужбив Миколаївській області у відповіді зазначило, що керівництвом торговельного підприємства питання вирішено позитивно: заявниці було повернуто кошти за неякісний чайник. Під час зворотного зв’язку жінка підтвердила отримання коштів, додавши, що це сталося через три дні після реєстрації звернення на урядовій «гарячій лінії».
Мешканка м. Дружківка Донецької області придбала в магазині міста пральну машину. Одразу ж після придбання виявилось, що не працює дозатор прального порошку, але працівники магазину відмовили в обміні товару. Заявниця просила допомогти отримати кошти за несправну пральну машину.
У Головному управлінні Держпродспоживслужби повідомили, що спеціалісти управління роз’яснили адміністрації підприємця-продавця вимоги чинного законодавства. За результатами суб’єктом господарювання споживачу було повернуто кошти за пральну машину.
За період з 6 по 14 серпня 2018 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 34 613 звернень, з них по телефону 32 984, через Інтернет 1629.
Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.
Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545 -1,
Урядова гаряча лінія 1545-2, Урядова гаряча лінія 1545-3.
Працює «Гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.
Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.
Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.
Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua