ПРЕСПЕКТИВИ
Черкащани знають, як справитися з перевиробництвом
— Чи важко сьогодні бути фермером? Чи можна йому розраховувати на прибуток? — таке запитання поставив недавно голові Асоціації фермерів і приватних землевласників Черкащини Сергієві Стецюку.
— Працювати по двадцять годин на добу зовсім не означає одержувати високий прибуток, — сказав він. — Це фермери добре знають. Приміром, торішнє стрімке падіння цін на городину поставило багатьох на межу розорення. Перевиробництво цукру й овочів боляче вдарило по нас.
Проблему розв’яжуть сховища
Ситуація з овочами та іншою городиною й справді неординарна. Її в області вирощують переважно населення та фермери — таких понад 30. Торік посіяли 585 тисяч гектарів картоплі й зібрали її понад мільйон тонн. Потреби ж населення становлять тільки 200 тисяч тонн, констатував заступник начальника головного управління агропромислового розвитку Черкаської облдержадміністрації Олексій Сизоненко. Овочів було посіяно понад 20 тисяч гектарів, а валовий збір становив понад 300 тисяч тонн. Враховуючи норми споживання, їх виростили майже вдвічі більше, ніж потрібно.
Перевиробництво овочевої продукції в області пов’язано з тим, що було й посіяно більше, й урожайність виявилася на порядок вищою, ніж попереднього року. Як наслідок — овочі збували просто з поля, ціни на них знизилися у кілька разів. Щоб розв’язати проблему збуту, головне управління агропромислового розвитку запропонувало вирощене іншим регіонам — передовсім південним. Ще частина зібраних овочів забезпечила потреби столиці.
Аби не допустити різкого коливання цін, обласна влада уклала угоди з низкою фермерських господарств — і на міжсезоння в області закладено кілька тисяч тонн картоплі та інших овочів. Певним чином впливає на рівень цін на ринку облспоживспілка, яка у разі їх підвищення бере продукцію у фермерських господарств.
Сучасні технології для черкаських томатів. Фото з сайту chitay.net
— Для кожного виду продукції рослинництва потрібне окреме сховище, щоб зберігати його в особливому режимі, — вважає керівник ТОВ «Маїс» Сергій Осадчий. — Якщо сільгоспвиробник виростить високий урожай і не буде де його зберігати — він має проблему зі збутом, а ринок — проблему з перенасиченням продукцією. Сьогодні в області починають рости ціни на продукцію, яку не змогли належно зберегти. В підсумку — сезонні цінові коливання.
Вихід один: будувати сучасні овочесховища. Проте європейські технології дуже дорогі: спорудження сховища на тонну продукції коштує тисячу євро. А банківський кредит на будівництво такого сховища зможе отримати далеко не кожен сільгоспвиробник. Європейський досвід свідчить, що тамтешні виробники одержують державну підтримку на реалізацію таких проектів, проте існує умова: спочатку виробники мають об’єднатися у спілку, аби до цього проекту могли долучитися й дрібний фермер, і великий виробник. Ми повинні перейняти цей досвід, але без допомоги держави цього питання не вирішимо.
«Нині на Черкащині — 22 овочесховища, але всі вони споруджені ще дідівським способом. Через це їх заповнюють зазвичай на 60% — технології зберігання такі, що третина продукції просто псується, — зазначив заступник начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Олексій Сизоненко. — Нині розроблено програму розвитку овочівництва області до 2015 року. Передбачено комплекс заходів для самостійного забезпечення регіону овочевою продукцією у повному обсязі. Зокрема, це й будівництво п’яти овочесховищ, що загалом забезпечить можливість зберігання в області до 40 тисяч тонн овочів. Перші сучасні овочесховища можуть з’явитися тут тільки до 2014 року».
Прибуткове навантаження — непомірне
Непереливки поки що і з основною продукцією аграрників — зерном. Україна ним фактично затоварилася, й на тлі зростання цін на пальне та міндобрива зерно залишилося в позаторішній ціні: 1,2—1,5 тисячі гривень за тонну, наголошували фермери на конференції Асоціації фермерів і приватних землевласників Черкащини.
Фермер Василь Касяненко з Корсунщини, який обробляє 70 гектарів землі, розповідає: «Коли було в районі власне державне хлібоприймальне підприємство, пшеницю, сою можна було перетримати якийсь час, поки ціна підвищиться. А тепер елеватор — приватний, а ціни на його послуги захмарні».
Перестав Василь Миколайович сіяти цукрові буряки, бо вважає, що невигідно.
Як же вижити сьогодні фермеру? За рахунок кредитів? Але позичати тому, в кого в заставу не завжди є що взяти, банки не ризикують — тому черкаські фермери користуються кредитами в десять разів рідше, ніж інші виробники АПК.
Та й обіцяної державної підтримки щось не чути. Принаймні Маньківський район, де голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Черкащини Сергій Стецюк очолює господарство «Червона калина», жодної дотації не одержував.
Як вплине на фермерів новий коефіцієнт оцінки землі, що розпочав діяти з нового року?
— Збільшення оціночної вартості землі негативно вплине на фермерів, — переконаний Сергій Іванович. — Ми й нині сплачуємо майже 15% прибутку з одного гектара. Це непомірне навантаження! При тому, що ціна на окремі культури впала, а вартість матеріально-технічних ресурсів зросла. Особливо важко малим господарствам. Справедлива орендна плата має становити не більше 10% вартості продукції.
Не за горами весняна посівна кампанія. Вона буде обтяжена тим, що через суху осінь посіви слабкі, зріджені, чимало площ лишилися недосіяними. Нічого хорошого не обіцяє і лютий мороз. Тому дуже болять фермерам нинішні високі ціни на посівний матеріал. Однак ніхто, як мовиться, здаватися не збирається. Хоч і важко. Хоч і сутужно. Але ж весна таки прийде. А з нею — й одвічні хліборобські надії.