ПОВІДОМЛЕННЯ
Про застосування попередніх спеціальних заходів
щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів
незалежно від країни походження та експорту
Відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (далі — Закон) за заявою ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) від 21 лютого 2020 року№ СП — 440/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту.
Зазначеним рішенням Комісії об’єктом розслідування визначено: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами (далі — Товар), що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00 незалежно від країни походження та експорту.
Період розслідування становить 01.01.2018 — 29.02.2020, до періоду розслідування входять наступні річні періоди:
1-ий річний період: 01.01.2018 — 31.12.2018;
2-ий річний період: 01.01.2019 — 31.12.2019;
3-ій річний період: 01.03.2019 — 29.02.2020.
22 травня 2020 року Комісія розглянула подані Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України матеріали та висновки про хід проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту і за результатами розгляду встановила таке:
ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» (далі — Заявник) є належним національним товаровиробником у розумінні пункту 11 статті 1 Закону, оскільки його частка в загальному виробництві товару в Україні за період розслідування становила понад 50 %;
товар, який виробляється національним товаровиробником, у розумінні положень пункту 13 статті 1 Закону, є подібним до товару, що є об’єктом розслідування.
Щодо наявності факту зростання обсягів та умов імпорту в Україну товару. Непередбачувані обставини
Відповідно до даних митної статистики Держмитслужби встановлено, що протягом періоду розслідування:
• обсяги імпорту зросли на 3,7%;
• частка імпорту відносно виробництва скоротилася на 10,4%, зросла відносно споживання на 0,3% (при зростанні виробництва на 15,7%);
• ціни імпорту знизилися на 10,8%.
Заявник в середині 2017 року відновив свою діяльність після п’ятирічного простою. Відповідно, абсолютно об’єктивним та економічно обґрунтованим було очікування, що після поступового завантаження потужностей підприємства має відбуватись заміщення імпорту продукцією виробництва національного виробника на фоні одночасного скорочення імпорту Товару в Україну. Разом з тим, протягом першого та другого річного періоду розслідування обсяги імпорту залишались відносно стабільними. При чому, на фоні зростання споживання частка імпорту в другому річному періоді розслідування очікувано скоротилась (з огляду на продовження поступового розвитку діяльності Заявника, який в середині 2017 року відновив свою діяльність), але вже наприкінці 2019 року—початку 2020 року (третій річний період розслідування), тобто нещодавно, імпорт продемонстрував різкий ріст з темпами, які перевищували темпи зростання споживання в Україні.
Зростання імпорту Товару в Україну було обумовлено такими непередбаченими обставинам, як вплив торгівельної війни між США та Китаєм та подальшими двосторонніми домовленостями між цими країнами. З 2018 року, в результаті застосування Китаєм та США додаткових взаємних мит щодо імпорту, в тому числі, Товару, іноземні виробники почали переорієнтовувати свої ринки збуту, що безпосередньо вплинуло на обсяги імпорту Товару в Україну.
Щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику
Виробничі потужності Заявника дозволяють задовольнити потреби внутрішнього ринку та здійснювати активну експортну діяльність. Разом з тим, протягом періоду розслідування спостерігалась ситуація, коли в умовах конкуренції з імпортом завантаження потужностей Заявника знаходились на критично низькому рівні.
Таким чином, протягом періоду розслідування спостерігалося завдання шкоди Заявнику через неможливість виведення діяльності підприємства на прибутковий рівень. При цьому, фінансовий результат Заявника від реалізації на внутрішньому ринку протягом періоду розслідування був збитковий.
Сукупна оцінка соціально-економічних показників Заявника дає підстави зробити висновок щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові.
Щодо наявності причинно-наслідкового зв’язку
Неочікуваний зростаючий імпорт, який мав би скорочуватись в умовах поступового відновлення діяльності Заявника після п’ятирічного простою, в останньому річному періоді навіть почав витісняти Заявника з тих позицій на внутрішнього ринку України, які вже були йому притаманні.
Протягом періоду розслідування ціни імпортованого Товару скоротилися на 10,8%, при цьому ціна продажу Товару Заявником скоротилася на 11,6%. Одночасно, ціни продажу Заявником були нижче або близькими до собівартості. Таким чином зниження цін імпорту могло вплинути на ціни продажу Товару Заявником, що не дозволило вивести підприємство на прибутковий рівень.
Ураховуючи зазначене, Комісія дійшла висновку, що рівень імпортних цін впливав на зниження національним товаровиробником відпускних цін на подібний товар.
Щодо відповідності застосування попередніх спеціальних заходів національним інтересам України
Застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну товару позитивно вплине на зростання обсягів виробництва та продажу національним товаровиробником подібного товару, збереже та створить нові робочі місця, надасть національному товаровиробнику можливість проведення модернізації, технічного переоснащення виробництва та виконання інших заходів для зменшення її собівартості.
Міжнародні зобов’язання, узяті Україною, не суперечать застосуванню попередніх спеціальних заходів стосовно зростаючого імпорту, який заподіює значну шкоду національному товаровиробнику.
Застосування попередніх спеціальних заходів позитивно вплине на відновлення конкуренції на внутрішньому ринку України та призведе до усунення негативного впливу диспропорції в торгівлі.
Зважаючи на вищезазначене, керуючись положеннями статті 11 Закону, Комісія з урахуванням застереження Держмитслужби щодо можливості ухилення від сплати спеціального мита шляхом незначної зміни хімічного складу декларування товару під іншим кодом УКТ ЗЕД, прийняла рішення № СП - 445/2020/4411-03, яким вирішила застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом:
поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД, та полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.
Документальне підтвердження фізико-хімічних властивостей товару забезпечується шляхом надання сертифіката якості, складеного виробником товару, або висновку експертних установ (організацій) відповідно до частини третьої статті 357 Митного кодексу України.
Попередні спеціальні заходи застосовуються строком на 200 днів.
Попередні спеціальні заходи застосовуються у вигляді спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну вищезазначеного товару незалежно від країни походження та експорту.
Не підлягає застосуванню попередніх спеціальних заходів імпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан, Ісламська Республіка Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджа, Центральноафриканська Республіка, Чад, Союз Коморських Островів, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Держава Еритрея, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Республіка Кірибаті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М’янма, Непал, Нігер, Руанда, Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Федеративна Республіка Сомалі, Республіка Південний Судан, Республіка Судан, Демократична Республіка Східний Тимор, Того, Тувалу, Уганда, Об’єднана Республіка Танзанія, Вануату, Єменська Республіка, Замбія.
Рішення Комісії набирає чинності через 10 днів з дня опублікування цього повідомлення.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі