Заходжу в один з лікувальних вуликів, які в Національному науковому центрі «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича» з’явилися кілька років тому. Зачиняю двері й одразу відчуваю, що повітря тут особливе. На дерев’яних стінах — золоті краплини смоли. Під стінами два лежаки. Займаю один. За короткий проміжок часу хилить у сон.
Першопроходці все випробували на собі
Знаю, що до першопроходців вуликотерапії належить Микола Яровий із Сум, який запатентував цей вид оздоровлення. Петро Балаш з Ніжина став автором пересувної міні-лежанки. А на пасіці Сергія Зуєва із Запорізької області науковці Запорізького медичного університету провели перші клінічні дослідження позитивного впливу бджололежанок на організм людини.
Міркуючи про все це на одній з таких у Києві, починаю дослухатися до свого організму. Але й тут, у вулику, велике місто дається взнаки. За кілька метрів — автомобільна траса. Шум заважає зосередитись і одразу ж застерігає: ставити будь-яку пасіку біля дороги — собі на шкоду. Тож щоб глибше осягнути сутність такого оздоровчого процесу, звернімось до свідчень одного з ініціаторів вуликотерапії Петра Балаша.
«У 2000 році я переніс інсульт, — пише він. — Після тривалого лікування один з лікарів запропонував мені зайнятися пасікою. Щоразу, коли збирався туди, рідні радили мені не забути взяти із собою пігулки від тиску. Через деякий час помітив, що став набагато менше вживати ліків. Тиск поступово стабілізувався. Дихаючи нектаром із вулика, помітив, що мені стає легше. Також лікувальними виявилися і вжалення бджіл.
Потім з’явилась ідея всі корисні для організму мікроелементи закрити і дихати ними. Забив чотири кілки над вуликом, накрив поліетиленовою плівкою. Отримав непоганий ефект. Згодом вирішив збудувати над вуликом щось схоже на будиночок, поставити там лежанки.
Лікувальні властивості свого вулика перевірив на собі. А згодом переночувати в ньому з’явилось багато охочих. Цікавився будовою мого виробу і лікар-апітерапевт вищої категорії Олексій Пащенко. Він дав вулику високу оцінку.
Згодом удосконалив лежаки. Зробив у них отвори, щоб до пацієнта надходило якомога більше корисних мікроелементів з нектару, продуктів життєдіяльності бджіл. Постійно удосконалював вулик. Наступного року оселив уже три бджолосім’ї. Сподівання справдилися. Лікувальний ефект став набагато вищим. Виявилося, що для ефективнішого лікування слід вживати продукти бджільництва, а потім лягати у вулик. Так бджоли краще сприймають і віддають свою енергетику (через вібрацію, масаж). Також у вулику підтримується необхідний для людини мікроклімат. Про тиск я забув. Про ліки також».
У чому позитивний вплив сеансів апітерапії:
тепло від стельових дощок, що нагріваються від тіла людини та від бджіл, дає змогу розслабитися м’язам спини, поліпшує кровообіг, розслаблює спазмовані ділянки м’язів при патології хребта
мікромасаж, який передається через стельові дошки, відчуває тіло пацієнта
ароматерапія — інгаляції суміші ароматичних речовин: нектар різноманітних трав, меду, прополісу та інших речовин позитивно впливає на глибокий і швидкий сон, під час якого дихання глибоке, форсоване, що сприяє потраплянню ароматичних речовин у дихальні шляхи і виявляється у вираженому бронхолітичному ефекті
взаємодія біополів бджолиних сімей і людини впливає на поліпшення обміну речовин, процеси реполяризації клітин, підвищення імунітету, виходу організму зі станів стресу та перевтоми.
Наука підставляє плече ентузіастам
Тож згодом лікувальний вулик зацікавив не лише пасічників-ентузіастів. В інституті бджільництва ще 1990 року було створено відділ апітерапії. В той період, розповідають в інституті, відчутними були наслідки Чорнобильської катастрофи, які посилювалися екологічними негараздами і великою кількістю імпортних продуктів із синтетичними хімічними консервантами, стабілізаторами, смаковими речовинами тощо. Дедалі більше забруднювалося довкілля, погіршувався соціальний стан більшості населення, які не одержували повноцінного харчування. До того ж останнім часом у раціоні сучасної людини збільшилася кількість рафінованої їжі, збідненої харчовими волокнами, вітамінами, жирними кислотами та амінокислотами тощо. Усе це знижувало стійкість організму до патогенних чинників і загрожувало здоров’ю людини.
Дослідження відділу апітерапії довели, що продукти бджільництва (мед, бджолиний пилок, маточне молочко, прополіс та їхні суміші) не виявляли негативної дії навіть за тривалого використання. Вони майже не токсичні, добре поєднуються з лікарськими рослинами, стимулюють імунітет, гальмують перекисне окислення ліпідів, мають антиоксидантну, радіозахисну дію, нормалізують обмін речовин тощо. Вуликотерапія стала доповненням до вже розроблених методик.
Напрацювання вчених і практиків-ентузіастів уміло використовують, приміром, у Косівській центральній районній лікарні, лікуючи хребет. Комплексне лікування розпочинають із воскових аплікацій. Практикують медовий масаж, бджоло?вжалення. У лікарні для закріплення лікувального ефекту та проведення біокорекції енергетичного потенціалу пацієнтів застосовували сон на вуликах. Лікувальних чинників тут кілька: тепловий — стельові дошки, на яких лежать пацієнти, нагрівають зсередини вулика бджоли та пацієнт ззовні до температури тіла, що сприяє розслабленню м'язів спини і знеболенню; ароматерапія — в приміщення з вуликів через отвори в стельових дошках та задніх стінках вуликів, закритих сіткою, надходить повітря, насичене запахами нектару, меду, воску, прополісу, ефірних олій з різних видів квітів. Навіть монотонне дзижчання бджіл становить лікувальний ефект — заспокійливий та снодійний.
Лікарі, які практикують вулик як засіб профілактики та лікування захворювань, констатують, що сон на вуликоліжку міцний, здоровий, відновлює біополе, заряджає енергією. Лежачи «на бджолах», ми отримуємо фізіотерапевтичні процедури для вcix систем організму. Біоенергетика вулика цілющо впливає на людей з різними захворюваннями.
За свідченням завідуючого відділом апітерапії ННУ «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича» Олексія Пащенка, клінічні дослідження підтверджують вплив біоенергоапітерапії на організм людини. Це:
♦ стабілізація артеріального тиску
♦ поліпшення реологічних показників периферичного та центрального кровотоку
♦ нормалізація показників зовнішнього дихання
♦ стабілізація діяльності мозкових структур
♦ поліпшення лабораторних показників крові.
Тим часом не всім цей засіб підійде. Ідеться про індивідуальну гіперчутливість до продуктів бджільництва, психічні хвороби. З обережністю слід проводити процедури за наявності у хворих обструктивного бронхолегеневого синдрому. Наукові дослідження цього напряму апітерапії тривають.