В Ужгороді нещодавно відбувся представницький форум, присвячений перспективам подальшого розвитку Закарпатської області. Про масштаби організатори без зайвої скромності зазначили, що такого заходу, «який би збирав усіх, хто впливає на рішення щодо розвитку Закарпаття», дотепер не існувало. Метою зібрання було, «з одного боку, спростувати стереотипи про цей регіон, а з другого — відкрити його для решти України та світу наново». Звідси й назва Re: OpenZakarpattia, що націлює на нове відкриття краю. Розповімо про основні висновки, які сформулювали учасники заходу.

Учасників форуму привітав директор регіональної місії ГО «Інститут центральноєвропейської стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні та Білорусі Джеймс Хоуп. У дводенному марафоні, який через пандемію коронавірусної хвороби вимушено проходив офлайн і онлайн, взяли участь депутат Європейського парламенту Міхаель Ґалер, народні депутати України, представники міністерств, виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, президент Українського ПЕН Андрій Курков, провідні експерти в різних галузях, представники культури й мистецтва, керівники Закарпатської облдержадміністрації.

Re: Open — незалежний майданчик

Щоб висловити ідеї розвитку, потенціал та можливості краю за Карпатами, організатори сформували 12 тематичних панелей. Кожна діяла у відкритому інтернет-доступі, тож кожен, хто зареєструвався, міг бути свідком обговорень. Виступи транслювали паралельно українською та англійською мовами. Учасники, яким модератор надавав слово за їхнім бажанням, доповнювали один одного, дискутували. У головній студії перебували кілька запрошених експертів, інші з’являлися на екрані, долучаючись до дискусій через доступ онлайн. Це й робило майданчики дієвими у продукуванні ідей, пошуку найвдаліших перспектив.

Про те, що для написання стратегії розвитку Закарпаття треба провести величезну дослідницьку роботу, сказав член Несторівської групи, засновник Рro.mova Євген Глібовицький. Він вважає, що даних про край поки що обмаль і «бракує інтеграції Закарпаття у процеси в усій Україні, як і обміну досвіду між областями». А ще одна із проблем області — недостатні можливості трансформування мікробізнесів у потужніші компанії. І цьому, на думку експерта, заважають олігархи.

Сепаратизм — надумана проблема

Про так званий закарпатський сепаратизм говорив Андрій Сухарина, представник Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва. Він сказав, що це «надумана проблема». Оскільки відповідно до дослідження фонду, яке проводили у серпні — вересні цього року, 51% закарпатців бачать свою область у складі унітарної України, а значно менша частина — 37,6% — у складі унітарної країни за умови розширених повноважень місцевих рад і громад. Менш ніж 3% — прихильники федеративного устрою.

У децентралізацію вірять 55% жителів області, не довіряють їй чверть населення, п’ята частина не відповіла на це запитання. А ось щодо майбутнього, то закарпатці дивляться вперед з оптимізмом, хоч і без особливих очікувань, зауважив експерт. Більшість людей вважають, що нічого кардинально не зміниться.

Насторожує досить поблажлива реакція закарпатців до таких явищ, як контрабанда і робота «в тіні». Аж 26% людей спокійно ставляться до краян, які займаються контрабандою. Чверті населення байдуже, що в області є тіньова зайнятість, а для 37% така форма працевлаштування неприйнятна.

«Зв’язати судинами з усією Україною»

Голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України в ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає головною проблемою області те, що протягом усіх років незалежності Україна як держава тут була недостатньо присутня. «Успіх можливий, лише коли місцевий рівень, зокрема і громадянське суспільство співпрацюватиме із загальнодержавним, — каже народний депутат і наголошує: — Закарпаття треба зв’язати інфраструктурними судинами з усією Україною та світом. Ми недопрацьовуємо тим, що не ведемо достатньої комунікації із сусідами».

Про досягнення Закарпаття в адміністративно-територіальній реформі розповів на форумі заступник міністра розвитку громад та територій України Іван Лукеря. Хоч ця реформа проходила в області складно, результат створення спроможного місцевого самоврядування один з найкращих у країні, зазначив посадовець. А наступним і не менш важливим етапом має стати розвиток.

ВЕЗ або ТПР як драйвери економіки

Провідною тезою у виступі голови Закарпатської облдержадміністрації Олексія Петрова стала можливість створення на Закарпатті вільної економічної зони (ВЕЗ) або території пріоритетного розвитку (ТПР).

«Цю пропозицію було висунуто під час візиту Президента, і її підтримали. Спробуємо відновити ті досягнення, які тут були. До речі, з усіх українських регіонів, у яких було запроваджено ВЕЗ, саме Закарпаття мало найвищу точку зростання. І нині проміж усіх західних областей тільки ми просуваємо цю ідею як основну», — нагадав керівник краю.

За словами Олексія Петрова, область готова бути своєрідним ланцюжком для великого європейського бізнесу, розвитку ринку. Це особливо актуально з урахуванням унікального географічного розташування — прикордоння відразу з чотирма країнами Євросоюзу. Важлива умова — розбудова й удосконалення роботи пунктів переходів. Їхня нинішня недостатня пропускна спроможність — очевидна перешкода. Пілотний проєкт ВЕЗ може виявитися високопродуктивним ще й завдяки активному будівництву й оновленню шляхів та всієї дорожньої інфраструктури, які здійснюють в області.

Відновлення щоденних авіарейсів з Ужгорода до Києва

Про те, що для успішного розвитку Закарпаття вкрай потрібно відновити роботу міжнародного аеропорту «Ужгород», висловився заступник голови Закарпатської облдержадміністрації Віталій Цвігун. З 2016 року угоду про польоти над територією сусідньої країни не підписано. Нині це питання перебуває на контролі Президента України. А відповідний договір між Словаччиною та Україною вже підписано, зазначив посадовець. На черзі — ратифікація документа депутатами парламентів країн-сусідів.

За словами Віталія Цвігуна, внутрішній маршрут Київ — Ужгород держава визначила як соціально важливий і готова його дотувати. Дозвіл на щоденний переліт з Києва до Ужгорода вже отримала компанія «Роза вітрів». Це позитивні зрушення, оскільки роками регулярні рейси до столиці не здійснювали, а тепер з’явилася не лише надія.

Екостандарти — запорука розвитку туризму

Основними галузями, в яких розвиток області найперспективніший, учасники форуму визначили індустріалізацію й туризм. У виступах багато з них наголошували на необхідності додержання рівноваги між розвитком регіональної економіки й збереженням навколишнього середовища.

«Перше завдання виконавчої влади в області — знайти цей баланс. Прикро, що питання екологічного характеру асоціюються із проблемами, а Закарпаття — зі сміттям», — зазначив із цього приводу Олексій Петров. На його думку, держава повинна допомогти регіону розв’язати цю проблему. Як? По-перше, через створення нормативно-правової бази. По-друге, через запровадження компенсаційного фонду для тих підприємств, що обиратимуть альтернативу спаленню сміття.

Гірський рятувальник учасник руху за збереження гірського масиву Свидовець Ростислав Мартинюк принагідно розповів про потребу зберігати довкілля як одну з головних умов для збереження туристської привабливості регіону. Позитивним прикладом став гірськолижний курорт «Драгобрат», де десятеро підприємців встановили очисні споруди, про які роками тривали безплідні розмови.

ДОВІДКА «УК»

Проєкт реалізувала ГО «Інститут центральноєвропейської стратегії» за підтримки USAID.

Насамкінець.  Головний висновок форуму Re: OpenZakarpattia, зафіксований в одному з його підсумкових документів, той, що край на заході України — це «унікальний фронтир» у самому центрі Європи. Для всіх тих, хто став свідком дводенних дискусій на тематичних панелях, представницький захід неабияк посприяв спростуванню стереотипів про цей регіон, які перешкоджають його розвитку. Успішний і всебічний розвиток краю за Карпатами здатний стати додатковим імпульсом для зміцнення економіки України, піднесення її ролі й місця у світовому вимірі.