На Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) останнім часом пересічні люди, поважні політики та експерти дивляться як на рятівний круг не лише банківсько-фінансової системи, а й усієї економіки та суспільного життя країни. І це не перебільшення. Так, саме від нього залежить спокій у державі, коли лопаються, мов мильні бульбашки, один за одним українські банки.

Недарма 13 серпня на засіданні Кабміну Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк вимагав від ФГВФО прозорості й звітності перед громадянами та ініціював проведення повного публічного аудиту цієї організації. Він нагадав, що фонд отримав 28,9 мільярда гривень з державного бюджету і за кожну копійку витрат організація мусить відзвітувати.

«У нас люди вимагають повернення вкладів. І ми повинні вимагати у власників банків, у менеджменту банків і у посадових осіб органів державної влади, які контролювали ці банки і отримали право управління цими актами, звіту і відповідальності за сотні мільярдів гривень, які були виведені з банківської системи», — наголосив Прем’єр-міністр на урядовому засіданні.

Думки розділилися

«УК» повертається до тем, пов’язаних з ФГВФО, доволі часто. Остання публікація була в номері  від 14 серпня ц. р. — ми віддали на суд читачеві точку зору науковця щодо повноважень ФГВФО, поповнення його грошима та європейського досвіду вирішення цих питань.

А нині проаналізуємо важливий документ — Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку». За документ проголосувала Верховна Рада 16 липня 2015 року, Президент України Петро Порошенко підписав його 10 серпня, а закон уже встиг здійняти галас у нашому суспільстві.

Чи захищатиме більшою мірою цей закон вкладників банків від свавілля власників та керівників фінустанов? Чи буде саме ФГВФО в цій справі великим рятівником звичайних людей, які довірили свої кошти банкам? Чи покарають злодіїв-банкірів, які доводять свої дітища до банкрутства, а гроші вкладників привласнюють, ховаючи їх в офшорах?

Слід сказати, що думки юристів щодо цього розділилися. Приміром, старший партнер юридичної компанії «Кравець і Партнери» Ростислав Кравець зазначив «УК»: цей документ спрямовано на те, щоби ФГВФО мав свої розширені повноваження, які фактично завдаватимуть шкоди звичайним вкладникам. «Відтепер будь-який депозитний договір між банком та фізичною особою ФГВФО може визнати нікчемним. А що це значить? Якщо ви клієнт проблемного банку, в якому діє тимчасова адміністрація, вам не повернуть ваш вклад з нарахованими за ним відсотками», — зазначає він. Ось таку нерайдужну перспективу намалював юрист, який додає, що Конституційний суд України має сказати про це своє слово і, безперечно, Феміда визнає таку норму документа протизаконною.

Проте юрист ЮФ «Лавринович і Партнери» Інна Рудник не згодна зі своїм колегою. «Так, закон направлено на зміцнення позицій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, однак висновки про його повну неконституційність більшою мірою схожі на популістські заклики, аніж на грунтовний аналіз положень акта. Розширено коло осіб, яким фонд не відшкодовує вклади. До таких «щасливчиків» потрапили: аудитори та оцінювачі банку, які надавали установі послуги протягом року до дати віднесення до неплатоспроможних; вкладники, які мають привілеї; особи, рахунки яких перебувають під арештом або які розмістили кошти внаслідок шахрайських та інших протиправних дій, що є предметом кримінального провадження», — зазначає вона.

Треба уточнити, що до вкладників, які мають привілеї, належать ті, яким  банк надав особливо високий відсоток за депозитами. Приміром, для всіх він становить 15%, а для «особливих» — 25%. Саме у цих осіб є великий ризик неповернення вкладів. Також під такі проблемні депозити підпадають вклади на суму понад 200 тисяч гривень.

Однак Ростислав Кравець зазначає, що ФГВФО все одно може знайти будь-який привід, щоб визнати нікчемним договір з банком, який підписувала звичайна людина-власник невеликого депозиту.

До того ж ми всі знаємо, в якій країні живемо і що такі «чудесні» депозитні метаморфози можуть цілковито відбуватися зі звичайними людьми, а не товстосумами.

Інна Рудник також не приховує, що деякі обмеження на повернення вкладів у законі суперечливі. Скажімо, вона зазначає, що відкрите кримінальне провадження проти вкладника ще не гарантує винесення обвинувального вироку, оскільки це ще не свідчить про безпосередні шахрайські дії. Тобто кошти таким особам треба повертати або дочекатися офіційного вироку суду.

Юрист зазначає, що будь-яке рішення про нікчемність договору можна оскаржити у суді. Якщо воно не грунтується на нормах вже згадуваного закону, то справу можна цілком виграти. Але скільки часу і нервів для цього знадобиться — ми знаємо.

Літня версія більш розширена

Закон значно посилює кримінальну відповідальність власників, керівників, менеджменту за доведення своїх фінансових установ до банкрутства. Новина для вкладників начебто і непогана — нарешті візьмуться за власників-крадіїв, проте і тут є свої «але». Нагадаємо, що 6 березня Президент підписав аналогічний законодавчий акт про посилення відповідальності власників банків. Юристи вважають, що другий, «літній», закон став розширеною версією першого — «весняного».

За серпневим документом, до злочинів належить таке діяння, як внесення керівниками або службовими особами банку в базу даних про вкладників завідомо неправдивих відомостей, а також змін до бухгалтерських документів або фінансової звітності завідомо неповних або недостовірних відомостей. У разі встановлення таких обставин винуватою вважатиметься особа, до повноважень якої належить заповнення відповідних документів або баз даних.

Правники впевнені: ані злодюжки-власники, ані управлінці-крадії фінустанов у наших нинішніх реаліях не сядуть за ∂рати. Це може стосуватися лише клерків банків, які стануть своєрідними цапами відбувайлами. Швидше за все доведених до суду банківських справ узагалі не буде, а покарання винних — і поготів.

До речі, це підтверджує і сам ФГВФО, який зібрав факти про злодіяння у банківській сфері. За даними його прес-служби, вже внесено в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань інформацію про кримінальні правопорушення за 502-ма заявами на загальну суму майже 75 мільярдів гривень.

Зазвичай інкримінують такі статті Кримінального кодексу України: 3641  «Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми», 191 — «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», 388 — «Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації» та 190 — «Шахрайство». Проте віз і нині там.

«У США існує чіткий механізм, який за політичної волі влади можна цілком впроваджувати у нас: щойно у фінустанови починаються певні проблеми, як до неї навідуються агенти ФБР, проводячи допит. І доволі часто після цього топів та менеджмент затримують, а згодом арештовують і судять», — зазначає голова правління Всеукраїнської громадської організації «Фінансова грамота України» Михайло Стрельников.

Прекрасний досвід, але до такого нам ще далеко. Хоча і юристи, і економісти вважають, що у нас ухвалюють чимало хороших законів, з-поміж яких і вищезгаданий. Проте вони мають радше декларативний характер. І виконувати їх ті, кому це потрібно, не мають особливого бажання. Однак час — великий лікар. І, схоже, вкрай гостра позиція з цього приводу Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та уряду, які вимагають звіту за сотні мільярдів, виведених з банківської системи в офшори, що вкрали керівники-злодюжки фінустанов у власників депозитів, дає певну надію на якнайшвидше торжество справедливості.