Ірина ВОРОНЦОВСЬКА,
головний бібліограф Чернігівської обласної
наукової медичної бібліотеки
В одному з номерів «УК» прочитала сумний матеріал про стан сільських бібліотек. Справді, бібліотеки і загалом вся культура поза великими містами нині перебуває в занепаді. Але, як відомо, місце порожнім не буває. Замість бібліотек, Будинків культури активно процвітають пивні бари, «точки» з продажу хмільних напоїв, наслідком діяльності яких стали п’яні розгули, наркоманія, крадіжки, вбивства.
Власне, в селах не вистачає не тільки бібліотек. а й учителів, лікарів, медсестер, завідуючих клубів. І цю проблему треба розв’язувати в комплексі. В селі треба одночасно формувати культурний осередок, який би змінив там «моральний клімат». Якщо, скажімо, направлять у село лікаря, який відучився по державному замовленню, то він, ясна річ, як і будь-яка молода людина, захоче, після робочого дня, наприклад, зайти в бібліотеку. Але не в ту, яка через відсутність фінансування перетворилася на архів, і в якій з кожного кутка віє вологою і злиднями, а в сучасний культурний заклад, де пахне свіжими друкарськими фарбами, є великий вибір свіжих газет та журналів, наявна література не тільки детективного і легкого жанру, а й книги, перевірені віками, пізнавальні видання з усіх галузей знань.
Там повинні бути квіти, естетично оформлені виставки, тепло, і затишно. І, звичайно ж, Інтернет. Без нього нині не обійтися. Молодий фахівець, який тільки робить перші кроки на медичній ниві, потребує допомоги. Йому часто доводиться наодинці розв’язувати складні проблеми в лікуванні своїх пацієнтів. І саме Інтернет може стати таким помічником на селі, дасть змогу проконсультуватись зі «світилами» в медичній науці і практиці. Крім того, він може заходити на сайти медичних бібліотек, де розміщені електронні каталоги, і замовляти потрібний матеріал.
Якщо в клубах відбуватимуться не тільки хмільні прокурені дискотеки, а й організовуватимуться цікаві зустрічі з неординарними людьми, тематичні вечори, то люди потягнуться до такого осередку і є надія , що всім разом вдасться «повернути воза» зовсім в іншому напрямку. І тоді молодь не тікатиме з мальовничих сіл у загазовані і перенаселені міста, а буде реалізовувати свій потенціал на малій батьківщині через створення міні-заводів з переробки сільськогосподарської продукції, перукарень, ательє пошиву одягу, ремонту побутової техніки тощо. Роботи на селі — непочатий край! Було б тільки бажання навести лад в організації його життєдіяльності.