Міністерство оборони поки що єдине запровадило експеримент з електронної закупівлі речового, харчового забезпечення та пально-мастильних матеріалів. Тож усе закуповуватимуть за поданням Генштабу через електронні торги. Про це йшлося під час брифінгу, що відбувся в Будинку уряду.
— Тестова експлуатація електронних майданчиків розпочалася з дубляжу звичних тендерів у Мін?оборони, — розповів заступник міністра оборони Юрій Гусєв. — У результаті 30% економії бюджетних коштів і залучення 200 нових виробників і постачальників речового майна.
Не все так просто давалося на перших етапах. Опір був усередині міністерства. Деякі працівники департаменту держзакупівель під час тестового використання електронних майданчиків обдзвонювали потенційних учасників тендеру і переконували їх не брати участі.
За словами заступника міністра, щодо цих працівників зробили оргвисновки, окремі звільнилися за власним бажанням.
Юрій Гусєв також наголосив на результативності роботи парламентаріїв, які ухвалили довгоочікуваний законопроект №2551. Він дозволяє міністрові оборони затверджувати норми речового забезпечення, адже потреби армії разом із її чисельністю змінюються дуже швидко протягом року.
— На нашу адресу лунає багато критики, але ми багато робимо, щоб її спростувати, — зауважив голова тендерного комітету Мін?оборони волонтер Олег Свірко. — Нам у спадок дісталася непрацездатна система. І тепер у її межах маємо не лише забезпечити армію, а ще й провести реформування.
Олег Свірко навів приклади. За два останні місяці з обсягом наданих коштів на речове забезпечення 1 мільярд 600 мільйонів за рахунок прозорості процедур, пошуку більшої кількості виробників вдалося зекономити 234 мільйони гривень. Приміром, якщо на першому етапі переговорів компанії-виробники пропонували кашкет вартістю 112 гривень, то після четвертого етапу переговорів вийшли на ціну 40 гривень 90 копійок. Спідню білизну пропонували по 45 гривень, зрештою отримали три лоти по 14 гривень.
Також, за його словами, за минулий рік закуплено товарів більш ніж на 4,5 мільярда гривень. А на 1 липня вже закупили на 4 мільярди 431 мільйон, на 20 липня зобов’язалися укласти угоди і зареєструвати їх у Мінфіні на 5 мільярдів 347 мільйонів гривень.
— Маємо економію на закупівлі дизпального. Одна тонна обійшлася у 19 тисяч 104 гривні, — розповів Олег Свірко. — Після цього з’явилися скарги до АМКУ про заблокування процедури, тому що ціна не вигідна окремим гравцям ринку.
Думками про запровадження системи електронних торгів поділився і керівник проекту «Електронні закупівлі Міністерства оборони» Артур Переверзєв. Він нагадав, що 27 червня в газеті «Урядовий кур’єр» опубліковано наказ міністра оборони «Про затвердження Порядку проведення експерименту із застосування електронних засобів під час здійснення переговорної процедури закупівлі».
— Наказ розробляли на основі розпорядження Кабміну, яке дало нам право на проведення експерименту. Нині законодавством не врегульовано такі поняття, як електронні аукціони, електронні закупівлі, тому проект поки що вирішено запровадити як експеримент. Оголошення про процедури з речового, харчового забезпечення, пально-мастильних матеріалів та медичного майна оприлюднюють на шести інформаційних майданчиках, зокрема на сайті Мін?оборони, надсилають виробникам, у соцмережах.
Окрім прозорості, електронні торги дають зелене світло конкуренції. «Виробники торгуються між собою і знижують максимально ціну. А інформація про них стає публічною після аукціону», — пояснив Артур Переверзєв.
У такий спосіб унеможливиться поява листів зі зниженням ціни товару на копійку. Виробники та надавачі послуг донедавна затягували до безкінечності процедуру визначення переможця тендеру. Нині в електронних торгах є графа з терміном «Остаточна ціна».
В умовах експерименту проект діятиме до 1 січня наступного року.