Пенсіонерка з Черкас Галина Степанівна чесно працювала все життя й нині, як і більшість літніх людей, вірячи в перемогу ЗСУ, сподівається на спокійну й достойну старість. Проте віднедавна в її життя, крім завивань сирени повітряної тривоги, телефонними дзвінками увірвалися ще й колектори, які вимагали сплатити значний борг. Запевняючи незнайомців, що це помилка й жодного боргу не існує, вона, однак, дуже переймалася такими вимогами. Як же так? Жодних грошей у жодному банку ніколи не позичала, і тут така несподіванка…

Дзвінки повторювалися, колектори не полишали її й вимагали повернути нібито взяті у кредит 52 тисячі гривень. Довелося старенькій звертатися в поліцію.

Як виявилося, це було звичайним шахрайством. Кіберполіцейським та слідчим Черкаського районного управління поліції під процесуальним керівництвом окружної прокуратури вдалося встановити особу 18-річного парубка, причетного до оборудки. Юнак від імені пенсіонерки створив обліковий запис у програмі дистанційного банківського обслуговування та під її іменем подав онлайн заявки до установ, які в інтернеті надають кредити. Тож було укладено шість кредитних угод, за якими фігурант і привласнив гроші. Проводячи обшук за місцем проживання зловмисника, поліція виявила речові докази, які підтверджують його причетність до скоєного.

Зловмисника затримали у Смілі

Схожі шахрайства нині зовсім не рідкість. На Черкащині недавно затримали шахрая, який ошукав людей на понад 450 тисяч гривень. Він перебував у міжнародному розшуку. Нині, як розповіли у пресслужбі поліції Черкаської області, 49-річний зловмисник уже під вартою. Він фігурує в кількох злочинах, пов’язаних із шахрайськими діями. Використовуючи спеціально створені фішингові посилання та POS-термінали, заволодів коштами ошуканих громадян на значну суму.

Раніше його судили за майнові та інші злочини. Після того як фігурантові повідомили про підозру у скоєнні кількох злочинів за ч. 3 ст. 190 (Шахрайство), ч. 2 ст. 361 (Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж) Кримінального кодексу України, підозрюваний зник з місця постійного проживання. Намагаючись уникнути покарання, він переховувався від слідства, його оголосили в міжнародний розшук. Правоохоронці знайшли зловмисника у Смілі, де він ховався у знайомого. Розшукуваного доставили до Придніпровського районного суду міста Черкаси, де йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цікаво, що шахрайство в електронних інформаційних мережах стає надбанням дедалі молодших членів суспільства. Правоохоронці встановили особу черкаського адміністратора телеграм-каналу нового агресивного молодіжного руху ПВК рьодан (рьодан — молодіжна субкультура, утворена у росії як психологічна операція серед молоді, але знайшла поширення і в українському просторі). Адміністратором виявився 13-річний житель Черкас. За словами підлітка, канал він створив для того, щоб стати популярним, і використав назву нового молодіжного руху. Кіберполіція заблокувала телеграм-канал, а із хлопцем та його батьками спілкуються ювенальні поліцейські.

Адміністраторам загрожує ув’язнення

Порушення в мережі дедалі стають суспільно небезпечнішими. Кіберфахівці Служби безпеки недавно заблокували 26 телеграм-каналів, які перешкоджали мобілізації українських громадян призовного віку. Інтернет-ресурси повідомляли про заходи, які проводять територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в Івано-Франківській, Черкаській, Вінницькій, Чернівецькій, Київській, Львівській та Одеській областях. Насамперед вказували актуальні місця вручення військовозобов’язаним повісток та закликали ховатися від представників військкоматів.

Для збирання відомостей про локації використовували власну мережу інформаторів серед місцевих жителів. Через постійне оновлення інформації канали швидко нарощували аудиторію, яка перевищила 400 тисяч передплатників. Після цього адміністратори вирішили зробити на цьому бізнес і запропонували свої платформи для розміщення комерційної реклами.

Завдяки слідчо-оперативним діям встановлено особи всіх організаторів злочинної діяльності. Серед них двоє власників SMM-компанії, яка займається просуванням інтернет-ресурсів з використанням так званих ботоферм. Під час обшуків за адресами проживання фігурантів правоохоронці виявили комп’ютери та мобільні телефони з доказами протиправних дій, банківські картки, на які надходили гроші за розміщення реклами. Зловмисникам загрожує до 10 років ув’язнення. Спецоперацію проводили за процесуального керівництва органів прокуратури в Івано-Франківській, Черкаській, Вінницькій та Чернівецькій областях.

Цими днями кіберполіція Черкащини спільно зі слідчим управлінням поліції Київщини, СБУ, працівниками служб безпеки ПриватБанку, Монобанку, Сенсбанку та за процесуального керівництва обласної прокуратури викрила злочинну групу, яка оформлювала кредити на зниклих безвісти і полонених військовослужбовців. Для реалізації злочинної схеми зловмисники здійснювали перевипуск SIM-карт та отримували доступ до онлайн-банкінгу. Далі, одержавши кредитні картки, фігуранти привласнювали позики. За попередніми даними, угрупованню вдалося отримати доступ до мобільних номерів 20 військовослужбовців, які перебувають у полоні або зникли безвісти. Загальна сума збитків становить понад 2 мільйони гривень.

Правоохоронці також оголосили підозру організованій групі зловмисників, які ошукали громадян за схемою псевдоперевезень. Фігуранти, частина з яких уже перебуває під вартою, пропонували громадянам придбати фейкові електронні квитки на автобусні рейси з областей, де тривають бойові дії. У такий спосіб зловмисники ошукали 36 осіб і привласнили майже 600 тисяч гривень.

Схему шахрайства викрили співробітники відділу протидії кіберзлочинам у Сумській області спільно зі слідчими обласної поліції та працівниками СІЗО.

Троє громадян залучили до протиправної діяльності ще двох знайомих. На одній з інтернет-платформ зловмисники публікували оголошення про надання послуг пасажирських перевезень Україною та за кордон. Пропонували навіть рейси із прифронтових регіонів. Далі телефонували замовникам, представляючись диспетчерами чи водіями, і надавали рахунки для оплати електронного квитка. А після отримання грошей повідомляли людей про технічний збій і просили повторити оплату.

Атакам у мережі протидіють професіонали

У Звіті про глобальні ризики 2023 року Всесвітнього економічного форуму йдеться зокрема про найбільші виклики для людства. До списку основних на найближчі два роки і на довгострокову перспективу, тобто протягом десяти років, увійшло значне поширення кіберзлочинів. Зокрема посилилися кібератаки через електронну пошту на державний і приватний сектори України. Цьому сприяє величезний зиск від кіберзлочинної діяльності (не лише фінансовий, а й розвідувальний) і небажання громадян свідомо ставитися до власної безпеки, оскільки це створює їм певні незручності. З усіх типів даних, доступних для викрадення (інформація кредитної картки, паролі, вихідний код тощо), як вважають автори досліджень, найцінніше — персональні дані.

Нині російський ворог використовує інформаційний фронт як один з основних напрямів для атак на нашу країну. росія, як повідомив голова Служби безпеки України Василь Малюк, здійснює щонайменше 10 атак на день. За його словами, після вторгнення було зафіксовано понад 4500 кібератак. Протидія фейкам, пропаганді, хакерським атакам та шахрайству — це та царина, де можна й потрібно ефективно працювати проти росії. Підсумки роботи кіберполіції з початку введення воєнного стану — заблоковані тисячі ворожих ресурсів. Одним з основних векторів роботи залишається протидія шахрайству в інтернеті. Щодня правоохоронці виявляють та запобігають спробам зловмисників заробити на війні. Найпоширеніші схеми шахрайства, як розповіли у відділі протидії кіберзлочинам у Черкаській області департаменту кіберполіції НПУ, — псевдоблагодійність, пропозиції з оренди житла, якого не існує, фейкові пасажирські перевезення та продаж неіснуючих товарів, зокрема військової амуніції. Поширені схеми фішингу або виготовлення фіктивних документів, які нібито дають змогу чоловікам призовного віку перетнути державний кордон.

Нині до боротьби з ІТ-злочинністю долучається дедалі більше молоді. Приміром, налагоджено співпрацю між департаментом кіберполіції та Черкаським державним бізнес-коледжем, на базі якого проводять навчання студентів за напрямом «комп’ютерна інженерія». Студенти мають нагоду проходити навчальну практику в підрозділі кіберполіції з можливістю подальшого працевлаштування. Представників поліції залучають до навчальних лекцій, роз’яснювальної роботи з віртуальної безпеки та безпечного використання інтернету.

Плідна робота науковців та студентів Черкаського державного технологічного університету для захисту інформації в телекомунікаційних системах, упровадження наукових розробок у галузі кіберрозвідки, протидії злочинності у галузі інформаційних відносин знаходить заслужене визнання. Нині черкаська наукова школа відома не лише в Україні, а й за її межами. Підсумки досліджень науковців ЧДТУ впроваджено на підприємствах і в організаціях концерну «Укроборонпром».

Діяти швидко і злагоджено

Кібербезпека — це стан захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави в кіберпросторі. Так трактує це поняття Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України». У Національному координаційному центрі кібербезпеки при РНБО як ефективну платформу не тільки для обміну думками, а й для пошуку нових сценаріїв, вироблення алгоритмів для посилення нашого інформаційного захисту пропонують «Національний кластер кібербезпеки».

Однак фахівці Держспецзв’язку наголошують, що говорити про перемогу в інформаційній війні ще зарано. Потрібно докладати й надалі більше спільних зусиль, щоб результативно протидіяти ІТ-загрозам. Слід посилювати взаємодію між основними суб’єктами національної системи кібербезпеки України, налагоджувати між ними конструктивну і швидку співпрацю. Цьому сприяють законодавчі зміни, які стосуються активної протидії агресії в кіберпросторі, хмарних послуг та розміщення у хмарах державних інформаційних ресурсів, захисту критичної інфраструктури України.

Триває робота над іншими нормативно-правовими актами, які допоможуть урегулювати питання реагування на різні види подій у кіберпросторі, посилити захищеність від атак інформаційних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.