РОБОЧІ МІСЦЯ
На Черкащині кожна п’ята молода людина не може знайти роботу
Депутат Черкаської обласної ради Наталія Горбенко майже два роки очолює постійну комісію з питань праці та соціального захисту населення. Разом з колегами вона чимало зробила для підтримки соціально незахищених, у тому числі дітей. Нещодавно за сприяння Наталії Арсентіївни втілено телепроект з профорієнтації, в якому взяли участь 42 вихованці шкіл-інтернатів. Діти спробували себе у тележурналістиці та в інших професіях. Увага до профорієнтації не випадкова. Законопроект «Про зайнятість населення» спонукає до роздумів і дій.
Разом із соціальними службами депутати наполегливо працюють над тим, аби безробіття, неповна зайнятість, низька заробітна платня та інші суспільні негаразди відходили у минуле. Особливо турбує депутатів високий рівень безробіття серед молоді, адже кожний п’ятий сьогодні не може знайти роботу. До того ж, 40% юнаків та дівчат, які завершили навчання, працюють не за набутою спеціальністю. Добре, переконана депутат, що законопроект «Про зайнятість населення» передбачає можливість безплатно здобути нову професію або підвищити кваліфікацію. У ньому також пропонується на рік звільнити від сплати єдиного соціального внеску роботодавців, які працевлаштовують на перше робоче місце молодих людей без досвіду роботи.
Молодь хоче працювати, але не завжди це вдається. Фото з архіву Черкаського центру зайнятості
Після врегулювання ситуації із законодавством комфортніше працюватиметься і роботодавцям, і їхнім молодим працівникам.
Ринок праці — це не якесь абстрактне поняття, а можливість конкретно впливати на зайнятість населення. Ось, скажімо, створення нових робочих місць. Сьогодні їх виникає досить багато — на нових підприємствах, в реконструйованих цехах, там, де розгортається малий бізнес. У 2012 році в області заплановано створити 25 тис. 600 нових робочих місць. На сьогодні вже створено 11 тисяч. Чому ж не так стрімко, як хотілося б, зменшується число безробітних? Та тому, що, як встановила постійна комісія, багато з тих, які вже існували, просто ліквідовані. Ось і виходить, що працюємо, як писав вождь світового пролетаріату, за принципом: крок уперед — два кроки назад. Щоб запобігати цьому явищу, постійна комісія вирішила взяти під суворий контроль ситуацію на всіх підприємствах області, залучивши до цього і відповідні управління на місцях, і правоохоронні органи.
Депутати, співпрацюючи з обласним центром зайнятості, іншими соціальними службами, намагаються вже сьогодні активно впливати на ситуацію. Завдяки підтримці обласної ради, в кошторисі обласної служби зайнятості на нинішній рік передбачили 4,5 млн грн державної підтримки для започаткування власного бізнесу безробітними. 150 безробітних уже стали підприємцями за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. На це витрачено 1,1 млн грн. За розрахунками обласного центру зайнятості, до кінця року 325 безробітним області допоможуть відкрити власну справу. На це фонд витратить майже 4,5 млн гривень.
І все ж проблеми, як зауважує Наталія Арсентіївна, вирішуються ще дуже повільно. Як сталося, резонно запитує вона, що на Черкащині, яка відома своїми аграрними здобутками, фактично половина із зареєстрованих у центрах зайнятості — жителі села? Обласна рада з подачі постійної комісії з питань праці та соціального захисту населення вже не раз обговорювала цю проблему, намічені конкретні заходи для її вирішення, про що заявлено в обласних програмах «Будуємо нову Черкащину» та «Село Черкащини-2020». Серед різноманітних заходів найпомітнішими є значне збільшення інвестицій у соціальну сферу села, розвиток обслуговуючих кооперативів, створення нових підприємств, де сільські трудівники, зокрема молодь, знайдуть собі престижну роботу з гідною зарплатою.
На жаль, бідкається депутат, на селі сьогодні зникли і переробні підприємства, і служба побуту. Куди нині піти людині, щоб відремонтувати годинник, замовити сукню чи костюм, організувати весілля? Життя щодня підкидає безліч великих і малих проблем, без вирішення яких жити просто не можна. А з іншого боку, це — робочі місця, яких сьогодні так бракує.
Ще одна проблема, яка впливає на рівень зайнятості, принаймні на офіційну статистику, — так звані «тіньовики». Вони нібито й працюють, але насправді ніде не числяться. Минулого року в ЗМІ «прогриміла» інформація від Державної податкової служби в Черкаській області про те, що вдалося вивести з тіні майже 12 тисяч «заробітчан». Це більше, ніж проживає в таких містах, як Чигирин, Монастирище, Христинівка. Віднайти тих, хто працює нелегально, часто допомагали групи з легалізації тіньової зайнятості населення. Водночас в обласному центрі, де цих нелегалів найбільше, ні міська рада, ні правоохоронці на ситуацію ніяк не впливають.
Часом не допомагають ні перевірки податкової служби, ні відвідини груп з легалізації тіньової зайнятості населення. Приміром, у Смілі до мене неодноразово зверталися працівники одного з відомих у місті підприємств. Люди нарікають на низькі зарплати, до всього ще й у конвертах, відсутність соціальних гарантій. Щойно на підприємство приїжджає перевірка, як керівник відправляє додому неофіційно працюючих, тим самим зовсім не сприяючи вдосконаленню громадянського суспільства. А інші працівники, які фактично працюють весь робочий день, оформлені на півставки. Все нібито в межах чинного законодавства. Люди мовчать, бо бояться втратити роботу.
Очевидно, подібні моменти слід передбачити й у трудовому законодавстві, і в обласній програмі зайнятості населення на 2012—2013 роки, робота над якою сьогодні триває.