Три речі в житті завжди трапляються невчасно: смерть, пологи і податки, казала головна героїня роману «Віднесені вітром». Останні, судячи з усього, найбільше лякають роботодавців, які завзято продовжують платити своїм підлеглим зарплати «у конвертах». І зовсім не лякають високі штрафи. Тому народні депутати пропонують вдатися до радикальних заходів і погрожують таким порушникам трудового законодавства в’язницею.
Від тюрми не зарікайся
Законопроект, який передбачає суворо карати роботодавців за порушення прав працівників, зареєстровано в парламенті. Головна мета цього документа — вивести з тіні нелегальні зарплати і захистити робітників від незаконних дій роботодавців. Автори документа пропонують карати великими штрафами за прийняття на роботу без договору, за незаконні звільнення та за нарахування виплат, які менші за мінімальну зарплату. Якщо такі дії вчинено кілька разів, недобросовісний роботодавець може отримати від двох до п’яти років в’язниці.
«На сьогодні із 46 мільйонів українців працює трохи більш як 11 мільйонів громадян. І люди ці отримують зарплату не в повному обсязі, а частину зарплати одержують «у конвертах», — розповів один з авторів документа народний депутат Спірідон Кілінкаров. — Саме проти цього ми виступаємо, тому й підготували законопроект, яким хочемо легалізувати заробітні плати — щоб не залишалося тіньових схем та не порушували права працівників».
Експерти з економічних питань до таких заходів ставляться обережно та пропонують власні рецепти, як розв’язати проблему тіньової занятості населення.
«Міністерство доходів і зборів пропонує ввести систему загального декларування. І вона призведе до того, що найняті працівники будуть зацікавлені, аби за них платили офіційно податки, — каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. — Адже людям потрібно буде показувати свої доходи і витрати, тому політика «конвертів» створить їм, м’яко кажучи, багато незручностей. Тож така ініціатива надалі сприятиме легалізації зарплат. Але паралельно, на мій погляд, варто подумати і про створення таких умов для бізнесу, щоб підприємцям було економічно вигідно платити «білу» зарплату, а не переводити в готівку. Зменшення податків завжди призводить до детінізації економіки».
На думку експерта, потрібно зменшити розмір єдиного соціального внеску для бізнесу. Він також вважає доцільною ідею про те, щоб знизити до 10% ставку податку на доходи фізичних осіб.
«Вам ніхто достеменно не скаже, скільки грошей людям платять «у конвертах». Тому оперуватиму цифрою, яку підрахували, виходячи із суми, що її громадяни витрачають на покупки, — пояснює економіст. — Сума заробітної плати, яку сумарно отримують наші громадяни за рік і з якої платяться податки, становить приблизно 700 мільярдів гривень. Якщо вдасться домогтися хоча б часткової детінізації, ця сума збільшиться ще на 400 мільярдів. І з них знову ж платитимуть податки. Так, ми зменшуємо ставку, але ж маса податків буде більшою. Люди повинні зрозуміти, що за умови загального декларування доходів ретельно контролюватимуть і їхні видатки. Якщо вони не збігатимуться, то різницю буде дуже важко пояснити контролюючим органам».
За словами голови секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Андрія Забловського, зі зниженням ставки єдиного соціально внеску потрібно вжити й інших заходів, спрямованих на детінізацію економіки.
«У бізнесу повинні бути певні мотиваційні стимули для того, щоб виплачувати зарплату «по-білому». Їх можна досягти через податкові преференції, спрощення адміністрування різних фондів, які обслуговують зарплати, — зазначив Андрій Забловський. — Не треба забувати, що детінізація повинна супроводжуватися посиленням відповідальності. Тобто застосувати метод батога і пряника. Він має, з одного боку, збалансувати ризики, які надалі нестиме суб’єкт детінізації. А з іншого — надати якісь преференції й мотивацію, щоб переходити якісно, а не просто кількісно. Тому що зараз не тільки бізнесу, а й державі вигідна з точки зору обслуговування певних корупційних схем ситуація, що склалася з тіньовою зайнятістю населення».
Пан Забловський підкреслив, що будь-які зміни потребують часу, не можна все перезавантажити одразу. Але проводити послідовну політику в цьому напрямі слід протягом щонайменше 5 років, аби вийти на якийсь значущий показник з детінізації заробітних плат. Наприклад, Польща йшла до того, щоб її «тіньова» економіка знизилася з 50 до 15%, довгих 15 років. Нам теж потрібно з чогось починати.
Високі штрафи породжують корупцію?
«Нині з кожної гривні майже половина відраховується державі у вигляді податків і зборів. І коли людина влаштовується на роботу, а її запитують, чи хоче вона отримувати нелегальну зарплату в розмірі двох тисяч, або згодна на суму, вдвічі меншу, але зі сплатою всіх податків, напевно, багато хто віддасть перевагу тому, щоб отримувати гроші «в конверті», — каже аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — Ось у цьому основна проблема, розв’язати її тепер неможливо з тієї простої причини, що знижувати податки і збори, за рахунок яких наповнюється зокрема Пенсійний фонд, неможливо. Крім того, що нижчими будуть податки, які сплачують із доходів фізичні особи, то складніше доведеться місцевим бюджетам, у яких нині і так катастрофічно не вистачає грошей. Тож маємо ситуацію, за якої неможливо зменшити ставки податків, а отже, можемо хіба що якось посилити контроль за роботодавцями».
При цьому експерт підкреслив, що й тут дуже важливо не переборщити з покаранням. На його думку, кримінальна відповідальність — це не найкращий варіант, як і дуже високі штрафи.
«Штрафи — справді ефективна політика, але основна проблема у високій корумпованості в країні загалом. Якщо ми закладаємо у законодавстві дуже високі штрафи, то більше надаємо можливостей тим, хто їх стягуватиме, покласти ці кошти собі у кишеню», — впевнений Олександр Жолудь.
За даними Міжнародної організації праці, в Україні близько 1,8 мільйона людей працездатного віку офіційно не влаштовані на роботу, а отже, соціально незахищені. Тому легалізація зарплат — один із пріоритетних напрямів податківців, які роблять усе можливе, щоб захистити права найманих працівників, а також ліквідувати тіньові схеми мінімізації податків.
Так, лише за 10 місяців цього року співробітники Міністерства доходів і зборів України виявили понад 80 тисяч найманих працівників, які працювали без укладання трудових угод з роботодавцями.
Після офіційного працевлаштування тіньових працівників бюджет додатково отримав 14,3 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, повідомляє прес-служба Міндоходів.
Фахівці Міндоходів фіксують порушення законодавства на 93% підприємств, які перевіряють. З початку року за результатами перевірок до бюджету донараховано майже 303 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій.
Крім того, понад 50 тисяч підприємців, які виплачували зарплати, менші за мінімальну, підвищили рівень оплати праці, внаслідок чого бюджет отримав додаткові 101 600 000 гривень податку на доходи фізичних осіб.
Наприклад, завдяки діям фахівців ГУ Міндоходів у Запорізькій області з початку року виявлено нелегальну працю 7254 громадян, з яких більш як 6800 вже офіційно працевлаштовано на постійну роботу. Про це зазначила начальник Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Людмила Балацька. Загальна сума легалізованих заробітних плат перевищує 10,3 мільйона гривень. Додаткові надходження до місцевого бюджету податку на доходи фізичних осіб становили майже 1,5 мільйона гривень.
Такі результати перевірок суб’єктів господарювання на предмет дотримання ними вимог трудового та податкового законодавства, яких за січень — жовтень цього року проведено 250. За фактами порушень трудового законодавства до органів прокуратури передано 93 матеріали, розпочато 3 кримінальні провадження. Матеріали 84 перевірок спрямовано в територіальну державну інспекцію праці для вжиття відповідних заходів.
ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ
У Борисполі представили модель спільної роботи центрів зайнятості та Інспекції з питань праці
Головна мета спільної роботи центрів зайнятості та Інспекції з питань праці — ефективніше захищати трудові права громадян, а також пропонувати людям нову якість послуг у сфері праці та зайнятості. Спільна робота Бориспільського центру зайнятості та Інспекції з питань праці — це пілотний проект. Про це сказала міністр соціальної політики України Наталія Королевська під час візиту до центру зайнятості в Борисполі (Київська область).
За даними соціологічних опитувань, понад 40% українців стикалися з порушенням трудових прав: несвоєчасною виплатою зарплати, дискримінацією під час прийому на роботу (за статтю і віком) та недотриманням прав під час звільнення. Нині людина не знає, куди звернутися для захисту своїх прав.
За тими самими результатами опитувань, 58% громадян хотіли б отримувати більше інформації про права і можливості у сфері праці та зайнятості.
Нині на одного працівника центру зайнятості припадає в середньому 26 безробітних. А на одного працівника інспекції праці — 20 тисяч працівників. Тому ефективно захистити права громадян, що працюють, дуже складно. Масштаби завдань інспекції не відповідають ресурсам, які для цього є. Тісніша робота цих двох органів надасть можливість ефективно захищати права всіх 20 мільйонів працюючих, а також тих, хто шукає роботу.
Наталія Королевська зауважила:
— У рамках цієї роботи в кожному з 27 регіонів центри зайнятості та Інспекція праці вже уклали договори про співпрацю і склали плани спільної роботи. Логічним продовженням співпраці Служби зайнятості та Інспекції праці буде їхнє об’єднання в одну структуру і створення єдиної Служби праці та зайнятості. В умовах непростої економічної ситуації всі ресурси і зусилля держави повинні передусім спрямовуватися на підтримку тих, кому найбільше потрібна допомога. Людина повинна почуватися захищеною і бачити, що держава прийде на допомогу у важкій ситуації.
За підсумками оцінки пілотного проекту щодо спільної роботи центрів зайнятості та Інспекції праці можна зробити такі висновки: ця модель робоча й ефективна, і її потрібно впроваджувати в усій країні. Наприклад, якщо людину звільняють, вона може прийти і проконсультуватися, чи не порушені при цьому її права, і відразу дізнатися про можливе працевлаштування.
Інспекція зможе оперативніше отримувати інформацію про майбутні масові звільнення від центрів зайнятості, повідомила прес-служба Мінсоцполітики. Як результат, вони зможуть запобігти ситуації, коли людей звільнять, поки через усі бюрократичні процедури інспекція тільки отримає сигнал.