Останнім часом припинили надавати державну допомогу на підтримку фермерських господарств. Мало того, серед сільгоспвиробників поширюються чутки, нібито вони муситимуть повертати кошти, отримані протягом 2018 року. Звідки такі чутки, варто пояснити докладніше.

У 2017 році було скасовано спеціальний режим сплати ПДВ для агропідприємств. Щоб частково компенсувати завдані аграріям збитки, уряд вирішив надати їм фінансову допомогу — так звану квазіакумуляцію ПДВ. Але формула розподілу дотації містила грубу помилку, якщо це справді помилка, а не обдумана дія. Через цю нібито помилку господарства, що займалися одночасно тваринництвом і рослинництвом (а таких дуже багато серед малих та середніх), дотації майже не отримували.

На всіх, але в одні руки

2017 року за таким порядком розподілу коштів майже половину — 1,9 мільярда гривень з наданих з бюджету 4,95 мільярда — отримали дві компанії: «Миронівський хлібопродукт» та Ukrlandfarming. Провідні аграрні асоціації України неодноразово зверталися до уряду, наголошуючи на несправедливості такого порядку розподілу державної підтримки.

Проте результат виявився протилежним. Наступного, 2018 року, уряд затвердив постанови (№86, 106 та 107 від 7 лютого), згідно з якими розподіл аграрних дотацій проводили за таким самим принципом, що й 2017-го. І знов-таки найбільше коштів — 932 мільйони гривень — отримала компанія «Миронівський хлібопродукт».

Такий порядок розподілу коштів державної підтримки грубо порушував не лише принципи елементарної справедливості, а й українського законодавства. Крім того, що порядок виплати державних дотацій, затверджений попереднім складом Кабміну, був не вигідним малому та середньому агробізнесу, самі постанови було ухвалено з порушеннями.

Усупереч законодавству

На цих порушеннях наголосив віцепрезидент адвокатського об’єднання «Юридична компанія «Капітал» адвокат Дмитро Лошаков: «Кабмін надав нам матеріали, за якими ці постанови було ухвалено, і стало зрозуміло, що їх ухвалили таємно, без обговорення, без погодження з профільними міністерствами. Понад те, ми встановили, що вже після ухвалення постанови її текст перед публікацією було змінено. Тобто зміни вносили в позаправовий спосіб. Потім, згідно із процедурою, постанову обговорювали на засіданні профільного комітету ВРУ, де було ухвалено рішення, що обмеження 150 мільйонів гривень знімати не можна. Однак уряд все-таки зняв ці обмеження, створивши дискримінаційні умови для окремих товаровиробників».

Крім того, Кабмін ухвалив рішення, яким скоротив розмір компенсації за будівництво тваринницьких комплексів до 18% вартості, але після того, як МХП вже отримав компенсацію з розрахунку 30% вартості.

Ідеться про зміни до постанови №107, якими було знято ліміт на суму відшкодування з бюджету вартості будівництва або реконструкції тваринницьких об’єктів. До ухвалення цих змін сума не могла перевищувати 150 мільйонів гривень за один об’єкт будівництва (абзац 4 пункту 11).

Тому в серпні 2018 року ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) подала позов в окружний адмінсуд Києва до Кабінету Міністрів України про визнання постанов КМУ від 07.02.2018 №86, №106 та №107 протиправними та їх скасування. У травні 2019-го (ще за попередньої влади) суд відхилив позов ВАР.

22 липня 2019 року громадська спілка подала апеляцію і 10 грудня 2019-го Шостий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив позов ВАР, визнавши протиправними та скасувавши постанови Кабміну від 07.02.2018 №106 та №107.

Проте це не означає, що тепер усі аграрії муситимуть повертати кошти державної підтримки, одержані 2018 року. Ці чутки не відповідають дійсності. На цьому під час пресконференції у Києві наголосив голова ВАР Андрій Дикун. Скасування цих постанов дає змогу уряду спробувати повернути в бюджет близько 750 мільйонів гривень, виплачених МХП, і спрямувати їх на підтримку малих і середніх аграріїв.

Тому не можна погодитися із твердженням, яке висловив під час брифінгу 27 грудня 2019 року міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов. Він заявив, що виплату державної допомоги в розмірі мільярда гривень аграріям заблоковано через рішення суду, тобто, за його логікою, з вини ВАР.

ВАР заявляє, що насправді відповідальність за зупинення виплат державної підтримки аграріям наприкінці 2019 року лежить на самому уряді. Щоб уникнути блокування виплат, йому досить було в законний спосіб ухвалити нові постанови про розподіл коштів. Однак юристи нового Кабміну доводили в суді, нібито постанови уряду Володимира Гройсмана законні, отже МХП став головним отримувачем державної підтримки правомірно.

Чому не виконують доручення Президента?

Певна річ, добре, що чинна влада шанує і продовжує здобутки попередників. Але чому вона не виконує доручення Президента України? Адже у липні 2019 року Володимир Зеленський заявив що «протягом 2017—2018 років «Миронівському хлібопродукту» з державного бюджету виділено майже 2,5 мільярда гривень дотації. Насправді він не потребує державної підтримки, адже має надприбутки і щорічно виплачує дивіденди своїм акціонерам».

Президент дав доручення правоохоронним органам перевірити суму бюджетної допомоги й суму дивідендів, виплачених акціонерам. Але, як бачимо, до виконання цього доручення якось руки не дійшли.

Чимало господарств на сьогодні так і не отримали коштів за програмою часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, які передбачено постановою Кабміну від 1 березня 2017 р. №130. Цю постанову в суді не оскаржували, тож затримки з виплатою цієї компенсації через юридичні причини статися не могло. У такому разі які були причини?

Про мир та компроміс

Останнім часом у нас набула популярності ідея досягнення миру через поступки та компроміси. Не вдаючись до аналізу придатності цієї ідеї у зовнішній політиці, вважаємо, що у цьому разі вона цілком слушна.

Тож ВАР виступила із пропозицією укласти мирову угоду: громадська спілка готова відмовитися від своїх вимог щодо скасування постанов КМУ №106 та 107, якщо уряд визнає незаконність внесених до постанови №107 змін щодо зняття ліміту на суму відшкодування з бюджету вартості будівництва або реконструкції тваринницьких об’єктів. Нагадаємо, що 2018 року лише одна компанія отримала відшкодування більш як 150 мільйонів гривень за один об’єкт — «Миронівський хлібопродукт».

«Причинами, через які уряд може відмовитись від укладення мирової угоди, може стати незгода з нашою думкою про те, що уряд Володимира Гройсмана порушував закон, або ж незгода з необхідністю встановлення обмеження на відшкодування вартості одного об’єкта лімітом 150 мільйонів гривень», — наголосив заступник голови ВАР Михайло Соколов. Хочеться сподіватися, що жодного з цих аргументів уряд не оприлюднить принаймні тому, щоб не бути надто схожим на попередників, дії яких критикує.

Зі всього зазначеного виникає багато питань до попереднього керівництва Кабінету Міністрів України і Міністерства аграрної політики та продовольства України. Адже вони не могли не знати про негативні наслідки затвердження порядків розподілу аграрних дотацій, прописаних у постановах. Відповідну заяву представники аграріїв подала до НАБУ ще в серпні 2019 року.

Асоціація аграріїв пропонує підготувати та надіслати до Верховної Ради проєкт змін до бюджету на 2020 рік, якими збільшити суму державної підтримки аграріїв на суму, якої не виплатили торік. Слід передбачити, що в разі повернення МХП грошей у бюджет вони також будуть спрямовані на державну підтримку аграріїв.