ПОВІДОМЛЕННЯ
про Застосування спеціальних заходів
щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту
Відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (далі — Закон) за заявою публічного акціонерного товариства «ОДЕСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД «ОДЕСКАБЕЛЬ» та публічного акціонерного товариства «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» (далі — Заява) рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) від 24.07.2020 № СП-458/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту.
Зазначеним рішенням Комісії об’єктом розслідування встановлено:
проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники без з’єднувальних деталей; кабелі волоконно-оптичнi, складені з волокон з індивідуальними оболонками, що можуть класифікуватись згідно з УКТЗЕД за кодами 8544 49 20 00, 8544 49 91 00, 8544 60 10 10, 8544 60 10 98, 8544 60 90 10,
8544 60 90 90, 8544 70 00 10, 8544 70 00 90.
Період розслідування становить 01.01.2017 — 30.06.2020, до якого входять наступні річні періоди:
1-й період: 01.01.2017 — 31.12.2017;
2-й період: 01.01.2018 — 31.12.2018;
3-й період: 01.01.2019 — 31.12.2019;
4-й період: 01.07.2019 — 30.06.2020.
Відповідно до Закону Комісія розглянула подані Мінекономіки звіт та матеріали про результати спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, та за результатами розгляду встановила:
публічне акціонерне товариство «ОДЕСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД «ОДЕСКАБЕЛЬ» та публічне акціонерне товариство «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» (далі — Заявник) є належним національним товаровиробником у розумінні пункту 11 статті 1 Закону, оскільки його частка в загальному виробництві товару в Україні за період розслідування становила понад 50 %;
товар, який виробляється національним товаровиробником, у розумінні положень пункту 13 статті 1 Закону, є подібним до товару, що є об’єктом розслідування.
Щодо наявності факту зростання обсягів імпорту в Україну
У ході проведення розслідування, на підставі даних Держмитслужби, національного товаровиробника, а також розрахункових даних, було проведено дослідження обсягів імпорту в Україну товару, що є об’єктом розслідування в абсолютних показниках, а також відносно виробництва та споживання товару в Україні.
Водночас слід зазначити, що обсяги імпорту в Україну товару, що є об’єктом розслідування, відрізняються від даних національного товаровиробника, наданих у Заяві. Така різниця пов’язана з тим, що Мінекономіки брало до уваги обсяги імпорту виключно товару, що є об’єктом розгляду, за його описом на підставі детальних даних митної статистики Держмитслужби.
На виконання двосторонніх та міжнародних домовленостей не враховувались обсяги імпорту з ряду країн, які слід виключити з-під дії можливих спеціальних захисних заходів.
Разом з цим, Мінекономіки не враховувало обсяги імпорту товару, які здійснювались вітчизняними підприємствами, з метою об’єктивного дослідження факту зростання імпорту в Україну, що може заподіювати значну шкоду або загрожувати заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику.
Відповідно до даних митної статистики Мінекономіки встановлено, що протягом періоду розслідування зросли:
обсяги імпорту на 128,84 %;
частка імпорту у загальному виробництві в Україні на 180,42 %, у споживанні на 74,79 %.
Щодо наявності непередбачуваних обставин
Відповідно до статті XIX ГАТТ 1994 досліджено непередбачувані обставини, які призвели до значного збільшення обсягів імпорту товару, що завдало значної шкоди національному товаровиробнику.
Зростання імпорту товару в Україну було обумовлено такими непередбаченими обставинами, як зростання виробництва, збільшення складських залишків та експорту товару з Китайської Народної Республіки, загостренням торгової напруженості між Китаєм та США, спад попиту в Республіці Білорусь, світовими тенденціями розвитку галузі відновлюваної енергетики та впровадження технології 4G.
В результаті сукупності факторів іноземні виробники почали переорієнтовувати свої ринки збуту, що, безпосередньо, вплинуло на обсяги імпорту товару в Україну.
Таким чином є підстави стверджувати про наявність фактів, щодо ймовірного непередбачуваного, недавнього, раптового та різкого зростання імпорту, і, як наслідок, заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику та розвитку дисбалансу на користь іноземних виробників-постачальників товару в Україну.
Щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику
Аналіз стану на внутрішньому ринку національного виробника свідчить про нестабільну його позицію на ринку. Впродовж першого-третього періодів спостерігається деяке покращення соціально-економічних показників Заявника. Проте, в умовах значно зростаючого імпорту та зростання його частки, в останньому річному періоді до попереднього погіршився ряд показників діяльності національного товаровиробника:
- обсяги виробництва скоротились в останньому періоді на 7,28 %;
- обсяги продажу на внутрішній ринок зменшились на 8,57 %;
- прибуток від продажу подібного товару на внутрішній ринок скоротився на
38,85 % (у гривневому еквіваленті) та на 37,98 % (у доларовому еквіваленті);
- ціни продажу подібного товару на внутрішньому ринку знизились на 9,17 %, при зростанні собівартості на 3,03 %;
- показник рентабельності зменшився на 30,77 %;
- рівень продуктивності праці скоротився на 6,20 %;
- запаси на складах на кінець періоду збільшились на 3,16 % (на 29,02 % за період розслідування);
- коефіцієнт поточної ліквідності погіршився на 5,09 % (на 35,21 % за період розслідування);
- рівень зайнятості зменшився на 1,12 %;
- сума сплачених податків та зборів у бюджети усіх рівнів скоротилась на 16,25 %.
Сукупна оцінка наведених факторів дає підстави зробити висновок щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові.
Щодо наявності причинно-наслідкового зв’язку
Протягом періоду розслідування обсяги імпорту товару в Україну демонструють значне зростання, яке є достатньо раптовим, різким та нещодавнім для заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику.
Так, обсяг імпорту товару в Україну щороку зростав і загалом збільшився у четвертому річному періоді на 128,84 %.
Тенденції зростання за період розслідування обсягів імпорту корелюються із тенденціями зростання їх частки в споживанні (на 74,79 %) та у виробництві товару в Україні (на 180,42 %). Дана тенденція відбувається при одночасному зростанні обсягів споживання товару в Україні на 30,92 % та зменшенні частки Заявника у споживанні майже на 8%.
Одночасно, в останньому періоді відносно попереднього прослідковується значно більше зниження ціни імпорту стосовно ціни подібного товару в Україні.
Аналіз стану на внутрішньому ринку національного виробника свідчить про нестабільну його позицію на ринку. Впродовж першого-третього періодів спостерігається деяке покращення соціально-економічних показників Заявника. Проте в умовах значно зростаючого імпорту та зростання його частки, в останньому річному періоді до попереднього погіршився ряд показників діяльності національного товаровиробника: обсяги виробництва, рівень використання виробничих потужностей, обсяг продажу на внутрішньому ринку та частка ринку, коефіцієнт ліквідності, фінансовий результат, сплачені податки, зайнятість тощо.
Щодо відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам України
Інтереси національного товаровиробника
На переконання національного товаровиробника, незастосування спеціальних заходів загрожує призвести до закриття/банкрутства національного товаровиробника, що значно збільшить залежність України від імпортної продукції, зменшить надходження до державного бюджету та місцевих бюджетів, та збільшить бюджетні витрати на забезпечення соціального захисту безробітних.
Економічні збитки, завдані українським товаровиробникам, незворотньо призведуть до негативних наслідків для національних суміжних галузей (будівництво, енергетика, телекомунікація). І все це може стати додатковим негативним чинником зростання соціальної напруги у регіонах.
Національний товаровиробник наголошує, що застосування спеціальних заходів дозволить захистити підприємства галузі від зростаючого імпорту, що є проявом недобросовісної конкуренції та загрожує завдати ще більшої шкоди національному товаровиробнику.
Інтереси споживачів
На переконання національного виробника застосування спеціальних заходів відповідатиме інтересам споживачів. У даний час потужності національного товаровиробника, за умови достатнього завантаження можуть повністю задовольнити потреби України, навіть враховуючи можливе збільшення такої потреби у майбутньому. Більше того, якість товару, що випускається в Україні національним товаровиробником, відповідає світовим стандартам, тобто інтереси українських споживачів повністю захищені.
У разі запровадження спеціальних заходів національний товаровиробник зможе створити конкурентну сировинну базу, яка допоможе йому усунути серйозну шкоду, заподіяну значним імпортом та адаптуватись до умов конкуренції.
Крім того, кожне окреме підприємство національного товаровиробника планує окремо запровадити низку інвестиційних проектів для модернізації та покращення виробництва товару.
Міжнародні економічні інтереси України та усунення впливу диспропорції у торгівлі.
Застосування спеціальних заходів стосовно зростаючого імпорту, який заподіює значну шкоду національному товаровиробнику не суперечить міжнародним зобов’язанням, узятим Україною.
Застосування спеціальних заходів позитивно вплине на відновлення конкуренції на внутрішньому ринку України та призведе до усунення негативного впливу диспропорції в торгівлі.
Беручи до уваги зазначене та керуючись положеннями статей 16, 17 Закону, Комісія прийняла рішення від 23.04.2021 № СП-491/2021/4411-03, яким вирішила застосувати спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис:
проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники без з’єднувальних деталей; кабелі волоконно-оптичнi, складені з волокон з індивідуальними оболонками, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 8544 49 20 00, 8544 49 91 00, 8544 60 10 10, 8544 60 10 98, 8544 60 90 10, 8544 60 90 90, 8544 70 00 10, 8544 70 00 90.
Спеціальні заходи застосовано строком на 3 роки шляхом запровадження спеціального мита у розмірі:
з дня застосування спеціальних заходів — 23,5%;
через 12 місяців із дня застосування спеціальних заходів — 22,3%;
через 24 місяці з дня застосування спеціальних заходів — 21,2%.
Дія спеціальних заходів не поширюється на імпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Узбекистан, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Ісламська Республіка Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджа, Центральноафриканська Республіка, Чад, Союз Коморських Островів, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Держава Еритрея, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Республіка Кірибаті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М’янма, Непал, Нігер, Руанда, Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Федеративна Республіка Сомалі, Республіка Південний Судан, Республіка Судан, Демократична Республіка Східний Тимор, Того, Тувалу, Уганда, Об’єднана Республіка Танзанія, Єменська Республіка, Замбія, Федеративна Республіка Бразилія, Мексиканські Сполучені Штати, Республіка Індонезія.
Рішення Комісії від 23.04.2021 № СП-491/2021/4411-03 набирає чинності через 30 днів з дня опублікування цього повідомлення.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі