Усталилася думка, що цифровізація здатна вивести країну на новий рівень розвитку. Чи є для цього достатньо підстав і як вдається рухати цю справу на Закарпатті, кореспондент «Урядового кур’єра» дізнавався в заступника голови обласної військової адміністрації Олександра ПАЦКАНА.
— Пане Олександре, ви вже третій рік займаєтеся цифровізацією на Закарпатті й очолюєте відділ, який було спеціально для цього створено в обласній військовій адміністрації.
— Після мого призначення на посаду заступника голови ОВА багато чого змінилося в розвитку Закарпаття, зокрема в галузі цифрової трансформації. Довелося вникати в нову справу, адже постало завдання перейти на якісно новий рівень розвитку цієї галузі у краї.
— Із чого починали її розвивати?
— Тоді отримали субвенцію, яка мала вдосконалити інтернет на Закарпатті. Це був наш перший великий проєкт, внаслідок втілення якого отримали майже 95 відсотків покриття області інтернетом. Заклади охорони здоров’я, освіти й культури — усі тепер мають швидкісний інтернет. До них провайдери провели оптоволоконний зв’язок, який нині найнадійніший у нас. Це відбулося завдяки правильно обраній стратегії в області й державі загалом.
— Ця робота тривала і під час війни з агресором?
— Так, її не припиняли ніколи, і я дуже вдячний провайдерам, які докладали величезних зусиль, щоб забезпечити краян сучасним і надійним зв’язком. Навіть під час регулярних вимкнень електроенергії наші партнери намагалися підтримувати діяльність мережі. Завдяки зарядним станціям, генераторам робили все, щоб мережа весь час працювала.
Ще одним дуже вдалим проєктом, який реалізувала влада, стала закупівля ноутбуків. За передбачені центром кошти ми придбали майже 2,5 тисячі ноутбуків для вчителів. Така нагода в нас з’явилася за кілька днів до кінця 2021 року, і ми дуже радіємо, що встигли зробити, здавалося, неможливе.
— А що таке цифровий нагляд?
— Ми, заступники голови, працюємо під постійним цифровим наглядом. Спеціальна програма стежить, як справляємося зі своїми обов’язками. У спеціальну програму постійно вносимо дані з різних галузей: економіки, освіти, культури тощо. Майже за 100 показниками вираховують коефіцієнт корисної дії наших працівників. У Міністерстві цифрової трансформації через власні реєстри все це перевіряють, плюсують і роблять висновки про ефективність нашої роботи.
— Можете згадати основні підсумки року, що минув?
— Серед них налагодження надійного інтернет-зв’язку з укриттями, де під час повітряних тривог вимушено перебувають учні шкіл. Із 657 навчальних закладів 438 уже мають змогу не переривати навчання під час небезпеки з повітря. Вай-фаєм в укриттях забезпечено половину всіх в області дошкільних закладів. Мають доступ до інтернету, коли слід ховатися в укриттях, і всі 11 основних медичних закладів області.
— Передовсім цифровізація стосується діяльності центрів надання адміністративних послуг.
— Нині вся життєдіяльність громад відбувається через ЦНАПи. Тут можна отримати довідки про все необхідне чи послуги з будь-яких питань, але для цього потрібно мати технічне та інформаційне забезпечення. На сьогодні із 64 громад, які є в області, власні центри надання адміністративних послуг мають уже 46. Це стало можливим завдяки наполегливій роботі, розширенню асортименту послуг, освоєнню коштів субвенцій.
І хоч війна звузила наші можливості, ми впевнено рухаємося шляхом до повної цифровізації ЦНАПів. Нині будь-який документ можна переслати в той чи інший орган державної влади електронною поштою, звідки отримати його завіреним електронним підписом. Усе це заощаджує час і кошти. В області вже 50 громад впроваджують такий документообіг.
— Досі чуємо нарікання на неналежну роботу бюро технічної інвентаризації, безлад з їхніми базами даних.
— Діяльність бюро технічної інвентаризації пов’язана з містобудівною реформою. Прагнемо перевнести документи із паперових носіїв у електронний формат, створити електронний реєстр цих документів, щоб їх можна було отримати через портал «Дія».
— Як цифровізація змінила життя звичайних людей?
— Державні послуги стають доступнішими, а життя — комфортнішим. До прикладу, створення єдиної інформаційної системи соціальної сфери, над якою ми тепер теж працюємо, дасть змогу обійтися без пошуку в різних установах численних довідок. Робимо так, щоб уся потрібна інформація автоматично підтягувалася з бази даних. Це і для людей, а не лише працівників держслужб, дуже зручно.
Або ж до прикладу спорт. Тепер вносимо дані про функціонування спортивних споруд в області. Це робимо для того, щоб кожен за бажання міг побачити, де той чи інший об’єкт розміщено, якими видами спорту там можна займатися, який графік роботи тощо. До слова, всі спортивні звання в нас уже можна отримувати дистанційно, і не потрібно чекати хтозна-скільки, доки тобі його присудять і вручать.
— Як би ви оцінили цифрову грамотність населення?
— Вимогу її підвищення закладено державною політикою. Перед нами стояло завдання, щоб за кілька років понад 100 тисяч закарпатців набули знань із цифрових технологій. Кожен, звісно, робить це не із примусу, але в нас кількість охочих здобути потрібні знання просто величезна. На сьогодні вже 91 тисяча краян пройшли відповідні курси.
Докладаємо багато зусиль, щоб учителі й учні ознайомлювалися із Всеукраїнською школою онлайн: перші — як викладати свій предмет, а другі — як навчатися. Сюди входять і опанування вчителями ведення електронних журналів, і щоденників учнями. Їх запроваджено в половині шкіл Закарпатської області.
— 2022 року в області сформувався потужний ІТ-кластер.
— Після початку збройної агресії рф до керівництва обласної адміністрації звернулися чимало компаній, які вирішили переїхати на віддалене від бойових дій Закарпаття. У перші місяці війни в області працювало майже 20 тисяч айтівців, з яких кілька сотень і перереєструвалися тут як фізичні особи — платники податків. У нас і нині зареєстровано майже 300 засновників компаній. Усе це надало серйозного імпульсу в розвитку цієї галузі діяльності в області.
— Очолюваний вами відділ реформовано в управління обладміністрації. Це елемент стратегії?
— Це теж ще один крок уперед. І найважливіше, що вдалося зробити після здобуття цього статусу, — започаткувати портал «Допомога Закарпаття». Він цікавий і потрібний тим, що в ньому можна зробити будь-які оголошення про пошук роботи (всі вакансії актуальні, їх регулярно оновлюють), а також житла для внутрішньо переміщених осіб. Портал вміщує інформацію про обласний центр підготовки до Національного спротиву. Тут можна подати заявку і до Гвардії наступу, і до військових бригад. Загалом є десятки корисних функцій. Подібного інформаційного ресурсу для допомоги людям в інших регіонах немає. Мріється й про інше: створення на базі порталу застосунку, який міг би відкриватися й надавати послуги за зразком загальноукраїнської «Дії».
— Наскільки складно, пане Олександре, реалізовувати ці і схожі ідеї на рівні громад?
— Звичайно, це дається нелегко. Люди на державній службі, як правило, не є фахівцями з інформатики. Навчаються в ході справи. Зрештою, всі ми нині вчимося — час такий.
Другий рік поспіль Закарпатська область входить у десятку найкращих у цій галузі в Україні, і ця стабільність багато про що свідчить. Однак треба йти далі. Цьому сприятиме ініціатива голови обласної військової адміністрації Віктора Микити про створення комунального підприємства, яке посилить цифровізацію в різних сферах життя області. Це дасть змогу прискорити зміни, яких ми прагнемо, збагатить їх новими сценаріями розвитку.
Василь БЕДЗІР,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр ПАЦКАН. Народився 8 липня 1980 року в селі Золотарьово Хустського району Закарпатської області. Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури та Закарпатську філію Київського славістичного університету. 2022 року після закінчення Ужгородського національного університету здобув диплом магістра зі спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії».
Працював тренером-викладачем Хустської дитячо-юнацької спортивної школи, певний час — підприємцем. 2010-го став першим заступником голови Хустської райдержадміністрації, потім — радником голови, головою Хустської районної ради.
Із березня 2021 року — заступник голови Закарпатської ОВА з питань цифрового розвитку і цифрових трансформацій, начальник відділу, а з 2023-го — управління.
Одружений, має доньку.