ПРОГНОЗ
«Урядовий кур’єр» поцікавився, що чекає українські банки у 2013 році
Для фінансової системи України 2012 рік був одним із найважчих за останній час. Посилення регуляторної політики з боку Національного банку, валютні коливання, охолодження економіки через світову рецесію — всі ці виклики банкіри, втім, подолали гідно. Втративши в цілому лише кількох гравців. Прогнози щодо року нинішнього у представників влади та опозиційно налаштованих експертів різняться кардинально. Перші очікують економічного прориву завдяки запуску банківських механізмів на повну потужність. Другі — масштабного занепаду системи.
Хто гратиме далі?
Експерти виділяють кілька глобальних трендів банківського сектору, що вже проявилися 2012 року і матимуть суттєвий розвиток у 2013-му. Перший тренд — вихід європейських фінансових груп із українського ринку. CommerzBank, VolksBank, Кредит Європа, ErsteBank, SocieteGenerale, UniversalBank так чи інакше згорнули свою діяльність в Україні, продавши активи вітчизняним інвесторам. Про що свідчить така тенденція? З одного боку, про зниження привабливості українського ринку саме для європейських банківських груп. Адже серед інших іноземців, приміром, росіяни свої позиції тільки закріплюють. Європейці йдуть через нестачу ресурсів навіть у себе вдома, зменшуючи ризики інвестування у нестабільній пострадянській державі.
Проте є й другий бік медалі. Варто віддати належне іноземцям — вони привнесли в Україну багато нових елементів культури ведення банківського бізнесу, інновацій, продуктів, маркетингових ходів. Зрештою — дешевих грошей від материнських структур. Нині дешевих грошей немає, а багато вітчизняних чи російських банків винахідливіші , аніж їхні західні колеги. З третього боку, українські фінансово-промислові групи дедалі мужніють, і звичайних «кишенькових» банків, створених на світанку незалежності, для обслуговування їхніх фінансових потоків стає недостатньо. Розвинуті дочірні банки європейських фінустанов із налагодженими процесами і за відносно низькими цінами — якраз прийнятний варіант для купівлі.
Що такий тренд означає для бізнесу і економіки загалом? Зацікавлені у кредитуванні щонайменше власних підприємств, українські власники охочіше позичатимуть гроші реальному сектору. Що ймовірно оживить економічні процеси в державі.
Другий глобальний напрямок розвитку банківської системи — остаточне виокремлення банків, що професійно займаються роботою із малим та середнім бізнесом. Усім поспіль така кропітка праця не до снаги. Більшість банкірів оберуть для себе або кілька великих корпоративних клієнтів, або працюватимуть з високодохідним рітейлом — споживчим кредитуванням. Одиниці лишаться із дрібними підприємцями — складним і заплутаним сегментом, який нібито має стати основою для розвитку економіки, але при цьому приносить відносно мізерні прибутки і купу клопотів для фінансистів. Ресурси таким компаніям потрібні не менше, ніж промисловим гігантам. Однак ризики неповернення коштів чи непрофесійного управління в рази вищі. Втім, варто відзначити, що ті банкіри, які ризикнуть і залишать у своєму портфелі клієнтів МСБ, у майбутньому — завдяки напрацьованому досвіду і підходам — матимуть унікальну нішу на українському ринку.
Дешевих грошей немає і не буде. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ
Держава обіцяє підтримку
Чи підтримають добрі починання із відновлення кредитування економіки регулятор та уряд? На одній із нещодавніх зустрічей із журналістами тоді ще голова Національного банку, а нині перший віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов розповідав про схему, що її у 2013 році планують застосувати, щоб пожвавити економічні процеси. Центральний банк видаватиме рефінансування своїм підопічним фінустановам в обмін на гарантії кредитування за ці гроші економіки, а точніше — державних компаній. Цей крок Сергій Арбузов назвав запорукою зниження відсоткових ставок за депозитами (ще один тренд поточного року) завдяки зниженню ажіотажного попиту на ресурси. А отже — і зменшенню кредитних ставок по системі загалом. Які ризики цієї ініціативи? Не ясно, наскільки ефективною в разі реалізації такої схеми є підтримка саме державних компаній — апріорі менш ефективних з точки зору управління, ніж приватний бізнес.
Інша загроза може прийти у банківський сектор із реальної економіки. Через завеликий дефіцит бюджету (понад 50 млрд грн) уряд може стати на перепоні кредитування бізнесу, акумулювавши всі більш-менш доступні дешеві ресурси з ринку на покриття власних боргів. Голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко переконаний: політика збільшення дефіциту бюджету вкупі із штучним утриманням курсу долара може призвести до затяжної рецесії в економіці. «Це плата за помилкові стратегічні цілі економічної політики на 2011—2012 рр. Не може бути стратегічною метою втримання стабільного курсу валюти. Об’єктивно присутнє негативне сальдо нашого торговельного балансу, який ми можемо підкріпити тільки тим, що позичаємо у когось гроші», — зазначив Олександр Сугоняко. За його словами, країна втратила майже $13 млрд валютних резервів. «І коли я чую про те, що в Європі рецесія, то це означає, що ці $13 млрд нам треба було б притримати. У Європі два варіанти розвитку подій: м’яка рецесія — до 0,5%, і жорсткий варіант — падіння ВВП до 5%. Я хочу запитати, що думає Україна з цього приводу, де наші валютні резерви, які нам знадобляться? Їх уже немає», — песимістично резюмує експерт.
Безперечно, кожен експерт має право на власну думку. Проте жоден з них не може гарантувати, що запропоновані ним заходи будуть ефективними, оскільки готових рецептів успіху просто не існує. та їх експерти і не пропонують. Тому сподіватимемось, що економічна політика, яку розробляє уряд, будується на реальних розрахунках. Врешті-решт критикувати завжди легше, ніж робити.
КОМЕНТАРІ
«Активність залишатиметься відносно низькою»
Олександр ЖОЛУДЬ,
старший аналітик Міжнародного Центру
перспективних досліджень:
— Поточного року, принаймні у першому кварталі, ситуація в банківській системі серйозно не зміниться. Залишиться проблема дефіциту ліквідності, яка тримає високі кредитні і депозитні ставки.
Водночас інвестиційна і кредитна активність банків залишатиметься відносно низькою. У першому кварталі буде певний сплеск споживчого кредитування у зв’язку з сезонністю і новорічними святами. Щодо юросіб, то там як були досить низькі темпи кредитування за останні два квартали, так і залишаться. Сума нових виданих кредитів практично дорівнює тому, скільки повертається в систему за той самий період. Отож загальний кредитний портфель у банків не зміниться.
Крім того, цьогоріч очікуємо незначне ослаблення гривні. На нашу думку, воно не буде миттєвим і критичним для банківської системи, а також не викличе якоїсь паніки та ліквідації окремих банків. Середньорічний курс Міжнародного центру перспективних досліджень — 8,8 грн за долар. Є велика ймовірність, що така девальвація разом із незначним та одночасним пом’якшенням жорсткої валютно-грошової політики Нацбанку призведе до зменшення ставок. Щодо виходу європейських банків з українського ринку, то більшість фінустанов, що заявляли про це ще після кризових 2008-2009 років, уже це зробили у 2012 і 2011 роках. Це було пов’язано з тим, що вони переоцінили свої можливості і потенціал українського ринку. Ті ж, що заявляли про свій намір і далі працювати в Україні, поки що лишаються. Тому я не думаю, що європейські банки й надалі продовжуватимуть йти з України.
«Коливання курсу не будуть критичними»
Іван ЦУПОР,
голова правління КБ «Південкомбанк»:
– У році, що минув, і економіка у цілому, і банківська система зокрема пережили чимало потрясінь і нововведень. Національний банк запровадив кілька обмежень на переказ валюти з-за кордону, обов’язковий продаж 50% валютної виручки експортерами. Уряд і регулятор робили все можливе, в тому числі залучали зовнішні запозичення, запропонували запровадити збір на купівлю-продаж валюти, аби втримати курс на стабільному рівні і не дозволити системі похитнутися. Сьогодні можна впевнено сказати — їм це вдалося. Так само, як вдалося і затримати ледь не на нульовому рівні інфляцію.
Чому так важливо було не випустити з рук контроль над курсом? Нині така політика жорсткого регулювання з кількох причин більш виправдана, ніж, скажімо, рік тому. За незначного притоку гривневих депозитів найменші коливання валютного курсу мають вплив на відтік заощаджень із системи. Щодо політики забезпечення банківського сектору ліквідністю, то тут – як обмеження з купівлі облігацій внутрішньої позики Національним банком за перші три квартали, так і взагалі відсутність ініціатив із забезпечення ринку великим обсягом ліквідності – від зниження стримували процентні ставки.
Ще наприкінці 2011 року перспективи розвитку української економіки були більш райдужними, і високі процентні ставки не відлякували багатьох позичальників. З часом, коли розмір маржі прибутковості почав знижуватися, кредитування реального сектору пригальмувало. Кредитів 2012 року було видано вдвічі менше, ніж у 2011. Крім того, депозити населення хоч і зростали майже вдвічі швидше, ніж у попередньому році, але більшою мірою це були депозити у валюті. У той же час клієнтів-фізичних осіб і далі відлякувала невизначеність із курсом.
У жовтні-листопаді 2012 року НБУ активізував купівлю ОВДП у власний портфель. І це до певної міри вивільнить гривневу ліквідність. Як наслідок, ставки поступово знижуватимуться. Разом із тим, уповільнення економіки не кращим чином позначиться на подальших темпах кредитування. Терміни кредитування навряд чи стануть довшими, тим більше, що довгих ресурсів у банків не з’явиться. Кредитування традиційних галузей з коротким терміном позик, таких як роздрібна торгівля, буде також скорочуватися під впливом уповільнення внутрішнього споживання в наступному році.
Які ініціативи зможуть найбільше вплинути на банківський ринок у 2013 році? По-перше, це обмеження на купівлю-продаж валюти. По-друге, політика НБУ щодо банківських резервів і пропозиція нових інструментів заощадження для населення. Інвестиційні монети, золото, депозитні сертифікати, казначейські зобов’язання — це свіжий погляд на можливості звичайних громадян не лише зберегти, а й примножити власні накопичення.
Що ж буде з курсом гривні? Уряд заклав у бюджет цілком реальний показник у 8,5 грн за долар США. Звичайно, він коливатиметься. Проте дієві заходи з боку уряду і Нацбанку, що вживали 2012 року, дають змогу припустити – ці коливання не будуть критичними.