Російська Федерація як експортер природного газу та Європейський Союз як споживач повинні нарешті визначитися з обсягами газу, які транспортуватимуться українською газотранспортною системою, заявив глава уряду Микола Азаров під час X Міжнародної конференції YES у Ялті. Прем’єр-міністр зазначив, що останнім часом значно зменшилася прокачка вуглеводнів до Європи нашим трубопровідним транспортом. Вітчизняна ГТС працює на 60% потужності. При цьому підтримка її функціонування досить затратна для України.
«Запитую у представників Єврокомісії: чому Україна повинна зазнавати таких колосальних затрат? Може, нам ухвалити рішення і законсервувати дві гілки газопроводу? Залишити 50 мільярдів кубометрів — нам цього цілком достатньо. Приймаймо рішення на перспективу. Якщо ця система потрібна Європі й Росії, так і скажімо. Якщо не потрібна, — також приймімо відповідне рішення.
Не може Україна сама нести такі величезні затрати», — заявив Микола Азаров.
Він також укотре наголосив, що наша держава зазнає значних збитків від газових контрактів з Росією, додавши, що зрештою і північний сусід залишається у мінусі. «За 3,5 року ми із 41 до 25 мільярдів кубометрів скоротили закупівлю російського природного газу. І ми відверто говоримо нашим російським партнерам: якщо контракт, який вони змогли отримати у 2009 році, не буде змінено, то ми і далі йтимемо шляхом зменшення закупівлі російського газу. Хто від цього виграє? Програє і Росія, й Україна. Росія програє, бо втратить найбільшого покупця газу. Програємо й ми, оскільки будемо змушені відволікати фінансові ресурси від таких важливих напрямів як, наприклад, модернізація нашої економіки», — підкреслив глава уряду.
Енергоринок потребує балансу
Утім, вже зараз Україна активно працює над диверсифікацією джерел постачання енергоносіїв, а також над розробкою власних родовищ вуглеводнів. Так, Прем’єр повідомив, що Royal Dutch Shell пробурила першу свердловину для видобутку сланцевого газу в Україні.
Водночас Микола Азаров нагадав, що компанія запропонувала Україні свої сучасні технології, які дадуть змогу відновити видобуток вуглеводнів на виснажених родовищах. «Ці родовища виснажені з точки зору технологій 60-х років минулого сторіччя, але зовсім не виснажені з точки зору нинішніх технологічних можливостей. Тому ми розраховуємо, що наші законсервовані родовища у Харківській і Сумській областях, які колись давали Україні 70 мільярдів кубометрів природного газу, в результаті застосування сучасних технологій дадуть нам змогу видобувати значні його обсяги», — переконаний глава уряду.
Про перспективи зміцнення енергетичної безпеки та незалежності нашої держави говорив і віце-прем’єр-міністр Юрій Бойко. Зокрема, під час дискусії «Енергетика: загрози, рішення, революції» він заявив, що впровадження прозорого ринку енергетичних ресурсів та забезпечення рівноваги між різними видами енергоресурсів як імпортними, так і тими, що виробляються всередині країни, — два головні завдання, над якими працює уряд на шляху розбудови енергетичного сектору.
«Держава повинна розробити чітку зрозумілу енергостратегію, де буде збалансовано різні види енергоресурсів. Упровадження надійної структури енергетичного сектору надзвичайно важливе, і за це повинна відповідати держава», — цитує слова віце-прем’єра його прес-служба.
Юрій Бойко також розповів про кроки уряду для розвитку вітчизняного паливно-енергетичного комплексу. «Україна вже отримала 1 мільярд кубометрів дешевшого газу з Європи, а наприкінці року отримає ще майже стільки само. Приблизно на 1 мільярд кубометрів збільшено внутрішній видобуток газу в Україні. Також незабаром ми укладемо остаточні угоди з компаніями Chevron та ExxonMobil щодо видобутку газу на шельфі Чорного моря. І ми у чотири рази збільшили виробництво з відновлювальних джерел енергії. Якщо й надалі дотримуватимемося таких темпів, наступного року отримаємо стільки енергії з відновлювальних джерел, що це буде еквівалентно роботі двох ядерних блоків», — повідомив урядовець.
Він заявив, що населення України не повинно відповідати власними коштами за умови газового контракту з Росією, підписаного у 2009 році. Зокрема, у планах уряду впровадити диференційовані тарифи на газ для українського населення. «У нас є відповідна програма, впровадження якої відбуватиметься впродовж 3—5 років. Розроблено графік, згідно з яким менш забезпечені верстви платитимуть за газ менше, а багатші — більше», — підкреслив Юрій Бойко.
Штучні бар’єри лише шкодять
Головною темою Міжнародної конференції YES стало обговорення євроінтеграційних перспектив України. Так, Микола Азаров заявив, що підписання Угоди про асоціацію та створення всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС не містить жодних ризиків для країн Митного союзу. Уряд готовий створити, наприклад, комісії з визначення сертифіката походження товарів, а також пости спільного митного контролю.
При цьому глава уряду наголосив, що Україна зацікавлена у співпраці як з ЄС, так і з країнами МС. «Ми докладаємо багато зусиль для налагодження нашої співпраці. Я прийняв рішення у середу 25 вересня полетіти в Астану на засідання Вищої ради країн Митного союзу на рівні прем’єр-міністрів. Цим засвідчуємо, що ми хоч і спостерігачі, але готові співпрацювати із країнами Митного союзу», — заявив Микола Азаров.
У рамках Ялтинського форуму Прем’єр також провів зустріч із співголовою Моніторингової місії Європейського парламенту Петом Коксом, який подякував уряду й Миколі Азарову особисто за сприяння в роботі місії. При цьому Пет Кокс повідомив, що спостережна місія виконуватиме свої обов’язки в Україні принаймні до кінця вересня. Водночас він припустив, що мандат місії може бути продовжено.
Перспективам євроінтеграції України свій виступ на пленарній сесії YES присвятив і міністр закордонних справ Леонід Кожара. «Україна стала прикладом для реалізації ініціативи ЄС «Східне партнерство» у контексті започаткування переговорів стосовно угод про асоціацію та діалогу щодо лібералізації візового режиму… Реальністю сьогодення є процеси світової глобалізації та масштабної лібералізації торгівлі, яка зокрема відбувається під проводом США та ЄС, а не створення нових «розмежувальних ліній» та штучних торговельно-економічних бар’єрів», — заявив глава українського дипломатичного відомства.
Уже під час зустрічі з міністром закордонних справ Республіки Польща Радославом Сікорським Леонід Кожара наголосив, що Україна докладе всіх зусиль, аби угоду було підписано в ході Вільнюського саміту «Східного партнерства». Він подякував польському колезі за необхідну підтримку Польщі в напрямі євроінтеграційного курсу України, повідомляє прес-служба МЗС.
Перспективи набуття чинності асоціації та ЗВТ Україна — ЄС стали також темою робочих зустрічей Секретаря Ради національної безпеки і оборони Андрія Клюєва у Ялті. Зокрема Андрій Клюєв провів зустрічі з Комісаром ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефаном Фюле, а також із керівниками Моніторингової місії Європейського парламенту в Україні Александером Кваснєвським і Петом Коксом.
Секретар РНБО повідомив журналістам, що робота над реформами в рамках євроінтеграційного руху триває. Він висловив надію на те, що до жовтня Україна зможе отримати висновки та пропозиції Венеціанської комісії про кілька важливих законопроектів (щодо реформи прокуратури та органів внутрішніх справ), і після цього їх буде винесено на розгляд Верховної Ради, повідомляє прес-служба посадовця.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»