"Збудувати суспільство освіченого загалу"

Олена ІВАШКО
27 червня 2020

Початкові слова преамбули до Конституції України стали найвищим законодавчим підтвердженням єдності українського народу з європейською культурою та цивілізацією. Вони увібрали в собі багатовікову історію українського державотворення, спираючись на «Руську Правду» часів правління Ярослава Мудрого, Конституцію Пилипа Орлика, а також Української Народної Республіки та Української Держави. Чому ж зараз так важливо зберегти єдність, інвестувати в розвиток духовності, гарантуючи гідне майбутнє? Про це поділився думками з «УК» голова Миколаївської обласної ради VI скликання (2014), кандидат філологічних наук, народний депутат України VIII скликання (2014—2019), співавтор освітньої реформи Тарас Кремінь.

Україна починається з тебе!

Такими словами В’ячеслава Чорновола Тарас Дмитрович звертався до своїх земляків, жителів Миколаївщини на 11-тисячному мітингу «Захистимо Україну разом!». Це було 2 березня 2014 року, коли перед півднем України постало відразу кілька стратегічних загроз, які випало подолати. З одного боку, розколота і пограбована країна готувалася до оборони від східного сусіда, який «парадом республік» мріяв реалізувати агресивний проєкт «Новоросія».

З іншого боку, тоді саме активісти та громада не лише розквартирували військові частини, що виходили з Криму, уберегли економіку краю, прибрали антиросійські настрої та нейтралізували 7 квітня штурм Миколаївської обласної ради. Миколаївці тоді змогли самостійно підвищити боєздатність військових підрозділів краю, організувати блокпости, започаткувати один із найбільших у країні рух волонтерів. «У березні 2014 року наша легендарна 79-та окрема десантно-штурмова бригада першою вирушила на Чонгар, у травні-червні — на схід країни (Красний Лиман, Волноваха, Савур-могила, Дякове), а з вересня протягом 242 діб героїчно тримала з іншими «кіборгами» оборону донецького аеропорту», — згадує Тарас Кремінь.

Мій співрозмовник, який був тоді на владній передовій, стверджує: «Майже кожен підтвердить і нині: якраз тоді, в ті пекельні дні, виборювалась Незалежність України, гартувався наш дух, зміцнювалася наша єдність. Раніше, як і нині слова «Ми — єдиний народ!», «Молись за Україну!», «Ні — агресії! Ні — окупації!», «Від сходу до заходу, від півдня до півночі — ми єдина країна!», «Путін — геть!» сприймались як засадничі, що вписані до перших статей Конституції України. Такими вони залишаться і до сьогодні.

Реформувати освіту — зберегти Україну

Освітня реформа в Україні, яку, починаючи з 2014 року, запроваджували разом із оборонною, правоохоронною, фіскальною, енергетичною, соціальною, фінансовою, стала однією з ключових з Дня незалежності. У цьому переконаний миколаївський громадський діяч. Так само, як і ухвалення Закону «Про захист української мови як державної», який повністю реалізовує статтю 10 Конституції України.

«Варто визначити мету української освіти, яка будує суспільство освіченого загалу, що поступово стає ключем до майбутнього успіху держави. У базовому Законі України «Про освіту» закладено спільні для всіх знання, уміння та цінності для компетентнісного розвитку кожної особистості упродовж життя. Разом із тим у країні суттєво підвищено соціальний статус вчителя, запроваджено Нову українську школу, діти здобувають освіту в закладах, зорієнтованих на новий освітній простір. Започатковано реформи у сфері інклюзивної, дошкільної, загальної середньої, фахової передвищої, вищої, позашкільної освіти, а також освіти протягом життя. Підсиливши гуманітарну ауру нації, як висловилась Ліна Костенко, ми підсилили свою обороноздатність, яка, на думку експертів, одна з найвищих у світі. Підкреслю: боєздатна армія та якісна освіта, які влада оберігає від політичних спекуляцій, — наш захист від окупанта», — переконаний співавтор закону Тарас Кремінь.

Внісши зміни до Конституції України щодо повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, слова з преамбули до Основного Закону стали максимально близькими та стратегічно вмотивованими, хоча популізму не поменшало. На цьому наголошує Тарас Кремінь. «Віриться, що реальні стримування і противаги у владі, нівелювання подвійних тлумачень українського законодавства, як і реальна боротьба за відновлення територіальної цілісності України, перемога в боротьбі з пандемією та світовою економічною кризою — наша мета. Але для цього потрібна професійна дискусія, виважені стратегічні кроки, копітка праця та міжнародна підтримка заради майбутнього. А ще — прописана життям і батьками Конституції сумлінна відповідальність перед Богом, історією, полеглими за Україну. Перед дітьми», — вважає він.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua