Україна та Євросоюз започаткували стратегічне партнерство у сировинній галузі. Відповідний меморандум і дорожню карту заходів Прем’єр-міністр Денис Шмигаль і віцепрезидент Єврокомісії Марош Шефчовіч підписали під час Конференції високого рівня щодо стратегічного партнерства України і ЄС з питань критичної сировини та акумуляторів. Участь у заході взяли представники Світового банку, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку.

Як зазначив очільник уряду, одним із пріоритетів розвитку Кабмін визначив значне зростання обсягів видобутку корисних копалин.

«Серед 120 видів корисних копалин, які споживають у світі, в надрах України є 117. За видобутком окремих копалин Україна входить до ТОП-20 країн світу. Це стосується титану, марганцю, заліза, германію, каоліну, галію, цирконію. Наша держава — один з лідерів за покладами, а їхній видобуток, переробка, створення доданої вартості дадуть змогу економіці створювати робочі місця й заробляти додаткові кошти. Обсяги розвіданих запасів у разі видобутку можуть забезпечити не лише потреби вітчизняної промисловості у сировині, а й мають значний експортний потенціал», — заявив Денис Шмигаль.

Він подякував Марошу Шефчовічу за ініціативу розвитку стратегічного партнерства в галузі критичної сировини та акумуляторів, а також за його персональні зусилля із залучення ЄІБ, ЄБРР, СБ до можливих проєктів в Україні в цьому напрямі.

Мільярдні вигоди

Денис Шмигаль наголосив, що ЄС — головний торговельний партнер України з часткою понад 40%. «Україна готова до подальшого поглиблення співпраці та амбітнішої економічної й секторальної інтеграції з ЄС. Зокрема в межах реалізації оновленої промислової стратегії ЄС, плану дії Єврокомісії щодо критично важливої сировини. Україна може стати важливим елементом європейського економічного простору у видобувній галузі та інтегрованою частиною єдиних з ЄС промислових ланцюгів. Це видобування, переробка і постачання критичних для ЄС мінеральних ресурсів. Зважаючи на прискорене зростання виробництва акумуляторів та інших зелених технологій, до 2030 року ЄС потребуватиме у 18 разів більше, ніж нині, літію та вп’ятеро більше кобальту. Нині нас поєднує спільне бачення зеленої трансформації, кінцевою метою цього стане досягнення кліматичної нейтральності.

За рахунок нарощування видобутку мінеральної сировини зростання експорту і скорочення імпорту потенціал ефективного використання надр України може перевищити 400 мільярдів доларів у наступні 10 років. За рахунок збільшення використання розвіданих надр може зрости експорт у 1,5—2 рази та скоротитися імпорт мінеральної сировини на 60—70%», — уточнив Прем’єр.

Він нагадав, що Україна створює умови для залучення інвесторів.

«Чинні правила доступу до надр відповідають сучасним практикам розвинених країн. Оптимальним шляхом залучення інвесторів у проєкти з геологорозвідки можна вважати організацію електронних відкритих аукціонів з продажу спецдозволів і ліцензій. Створено атлас сировинних матеріалів — уже відкрито майже 30 пропозицій з розвідки й видобутку. На першому етапі Україна може залучити в цю галузь 10 мільярдів євро інвестицій. Важливе належне дотримання принципів охорони довкілля. Освоєння родовищ критичних корисних копалин також допоможе вирішити питання переорієнтації шахтарів з областей, де реалізується проєкт справедливої трансформації вугільних регіонів», — упевнений Прем’єр.

До слова, під час особистого спілкування з Марошем Шефчовічем перед конференцією Денис Шмигаль акцентував, що Меморандум про стратегічне партнерство між Україною та ЄС у сировинній галузі, як і укладений раніше Меморандум щодо стратегічного енергетичного партнерства, свідчитиме про високий рівень двосторонньої співпраці й довіри.

Нова сторінка

Марош Шефчовіч під час конференції зауважив, що ми живемо в десятиріччя, коли формується майбуття українсько-європейських відносин на решту століття.

«Торгівля між Україною та ЄС з 2016 року зросла на 50%. ЄС підтримуватиме й надалі Україну в реформах та стійкому економічному зростанні. Маємо наші зелені амбіції покласти в основу діяльності наших економік. Досвід Європи свідчить: економіка може зростати, а викиди вуглекислого газу — скорочуватися. Сподіваємося на 55% зменшити його викиди до 2030 року, щоб на середину століття стати на шлях повної декарбонізації економіки, стати кліматично нейтральними.

Інвестиції в зелені технології, такі, як відновлювані джерела енергії (водень, акумулятори), — це також про створення чистих робочих місць. ЄС — надійний сусід і партнер, центр інвестицій. Щодо виробництва новітніх акумуляторів, то в Україні є 20 із 30 типів потрібної сировини. Акумулятори перероблятимуть, рециркулюватимуть. Очікується, що за чотири наступні роки європейська галузь акумуляторних батарей охоплюватиме 250 мільярдів євро на рік. Є й перспектива створення в Україні власного ланцюга виробництва акумуляторів, власного ланцюга доданої вартості в питанні сировини», — каже він.

Марош Шефчовіч переконаний, що підписаний меморандум — нова сторінка у партнерстві України та ЄС, крок до його зміцнення. Меморандум передбачає додаткове фінансування для України в сумі 770 тисяч євро. Наступного року заплановано збільшити цю підтримку. Діє платформа бізнес-інвестицій, яка допоможе українським і європейським компаніям знаходити одна одну.

А напередодні Денис Шмигаль і Марош Шефчовіч ознайомилися з виробництвом Іршанського гірничо-збагачувального комбінату на Житомирщині. Ця філія АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» — провідний український комбінат з видобутку й збагачення титанових руд.

Очільник уряду підкреслив, що для України важливо забезпечити комплексний видобуток корисних копалин і створити потужності з їхньої переробки й збагачення всередині країни. Тож Україна відчиняє двері для стратегічного іноземного капіталу в галузі надрокористування. ОГХК стане першим об’єктом, що його винесуть на аукціон у межах великої приватизації.