ГАРЯЧА ЛІНІЯ
Коли українська земля коштуватиме стільки,
скільки у країнах Східної Європи,
ми зможемо продавати її іноземцям
5 липня відбулася «гаряча лінія» директора департаменту нормативно-правового забезпечення та розвитку земельних відносин Державного агентства земельних ресурсів України (Держкомзем) Євгена Берднікова із громадянами.
На превеликий жаль, люди часто-густо задавали питання, які не стосуються діяльності цього відомства, наприклад, про роботу місцевих ЖЕКів, чи навіть двірників на прибудинкових територіях. Але були і цікаві питання, які стосувалися саме земельної реформи. Так, Антон Криворучко з Кіровограда поцікавився, чому в урядовому законопроекті «Про ринок земель», який нещодавно було передано до Верховної Ради, немає розписаної формули, за якою буде обраховуватися вартість земельної ділянки. «Оцінка земель регулююється Законом «Про оцінку земель», а її продаж здійснюється з урахуванням результатів експертно-грошової оцінки відповідно до вищезгаданого закону. Тому немає в цьому питанні жодних прогалин, або протиріч», - зазначив Є. Бердніков.
За його словами, інша річ, що українська земля буде недооціненою (її ринкова вартість навіть на цей час у 10-15 разів нижча, ніж вона того коштує), адже ринок землі ще несформовано. До того ж, іноземні інвестиції в наші землі після того, як законопроект набере чинності, не потечуть рікою. З одного боку, як свідчить експерт, це погано, але з другого , якщо би Україна зараз дозволила іноземцям купувати землю, то вони б її «розхватали» дуже швидко та за доволі низькою ціною.
«Ми повинні почекати кілька років, коли вартість української землі наблизиться до цінових показників хоча б наших східноєвропейських сусідів, таких як Польща чи Словаччина. Лише за цієї умови Україна може без усіляких побоювань відкривати ринок землі для іноземців», - констатував посадовець.
Віктора Лещенка із села Валовець Криворізького району Дніпропетровської області турбує те, що Міністерство аграрної політики та продовольства і досі не знає, скільки ж земель лісового фонду належить саме йому. «Я зустрічав чимало цифр. Були названі такі — 3,5 млн га, 1,9 млн га та деякі інші. Коли ж це відомство наважиться провести черговий облік земель лісового фонду?» — знервовано запитав громадянин. Є. Бердніков обіцяв поставити ці питання перед керівництвом відомства.
Галина Боянчук із Сокирнянського району Чернівецької області занепокоєна тим, що в їхньому селі у зв’язку із будівництвом Дністровської ГЕС забираються землі, а нові наділи так і не надаються. За її словами, вони пишуть офіційні запити до різних міністерств уже протягом півроку, але ніяких відповідей не отримують. Є. Бердніков порадив зателефонувати у другій половині липня на «гарячу лінію», де на питання громадян відповідатимуть особи з енергетичного відомства країни.
Але найобуренішим виявився дзвінок киянки Лідії Ковальчук, яка довго висловлювала своє ставлення до сьогоднішнього життя, а потім запитала: чи має вона право отримати земельну ділянку площею 20 сотих гектара як мешканець великого міста? На думку Л. Ковальчук, це їй гарантує наша Конституція. Чиновник Держкомзему відповів, що наш Основний Закон не гарантує такого права і вона помиляється. Натомість із питанням отримання ділянки їй треба звертатися за місцем її знаходження — у районну державну адміністрацію. Звісно, що цю землю громадяни не можуть отримати безкоштовно, отже за неї доведеться платити.
Робота «гарячої лінії» Держкомзему із громадянами ще раз підтвердила: людей дуже слабо цікавлять питання вільного продажу земель сільгосппризначення. А саме зараз це є найголовнішим, бо стосується не лише тих, хто мешкає на селі, а й міських жителів.