В Україні розпочинається впровадження системи цифрової трансформації у сфері землекористування. Днями в Києві презентовано Всеукраїнський проєкт «Vkursi Zemli Ukraine — Цифровізація земельного банку України».

Як наголошують розробники проєкту, це сервіс для отримання аналітики про земельні ділянки, їхніх власників, користувачів та терміни оренди на території України. «Vkursi Zemli» покликаний допомогти агробізнесу та громадам ефективно управляти своїми земельними ресурсами, а сервісним і фінансовим компаніям дасть змогу отримати інформацію про потенційних клієнтів, аби з’ясувати, чи варто мати з ними ділові стосунки.

Про проєкт розповів директор компанії «Vkursi Zemli Ukraine» Роман Граб. Компанія, яку він представляє, спеціалізується на цифровій обробці даних із державних реєстрів в галузі сільського господарства. Він має на меті перевести в цифровий формат інформацію стосовно всіх земель сільськогосподарського призначення в Україні. Це особливо важливо напередодні запровадження ринку землі.

Крім того, як очікується, скоро набере повної сили земельна децентралізація і громади отримають широкі повноваження розпоряджатися земельними ресурсами, які перейдуть до них з державної власності. Тому і самим громадам, і нинішнім та потенційним користувачам сільськогосподарських земель важливо знати, які земельні ресурси є в цьому регіоні і в якому стані, у чиїй власності, хто їх обробляє тощо. А державну владу може зацікавити, які землі перебувають у тіньовій оренді, тобто обробляються нелегально і державі нічого від цього не перепадає.

Як повідомив Роман Граб, пілотним етапом майбутнього всеукраїнського проєкту стала Сумська область. Для цього дослідження було зібрано дані по всіх полях області з понад 20 державних реєстрів та інших джерел інформації. Це реєстр Державного земельного кадастру (ДЗК) та публічна кадастрова карта України, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП), Реєстр обтяжень рухомого майна (ДРОРМ), Реєстр судових рішень, портал нормативно-грошової оцінки земель, податкові реєстри тощо.

Поєднуючи ці дані, фахівці компанії створили універсальний інструмент, за допомогою якого можна отримати вичерпну інформацію по кожній земельній ділянці. Наступними будуть Вінницька область, далі — Київська, до кінця року ще кілька.

Утім, Роман Граб зауважує, що робота ця непроста. Лише в Сумській області було опрацьовано дані про понад 720 тисяч земельних ділянок за 211 параметрами, тож остаточна реалізація проєкту забере досить багато часу.

Дворівнева трансформація

За цю важку працю подякував розробникам проєкту заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифровізації та цифрової трансформації Тарас Дзьоба. За його словами, майбутня цифрова трансформація галузі має відбутися на двох рівнях.

Перший забезпечує взаємодію держави із суб’єктами сільськогосподарської діяльності. Будь-які відносини і послуги, які виникають між фермерами, господарствами та державою, буде відображено на базі цифрової багатоканальної платформи, яку заступник міністра умовно назвав «АгроДія» (за аналогом з відомим порталом адміністративних послуг, який вже успішно працює в Україні).

Другий рівень — це залучення сільськогосподарських виробників до електронного управління земельними ресурсами. Нині уряд працює над створенням єдиної системи моніторингу земельних відносин на рівні держави. Скоро планують внести на розгляд уряду постанову, якою має бути інтегровано в єдину систему дані щонайменше із шести реєстрів, що містять інформацію про земельні ресурси.

При цьому, зауважив Тарас Дзьоба, велику увагу приділяють взаємодії державних органів з громадськістю та приватним бізнесом, який напрацював чималий досвід у сфері цифрової трансформації, та міжнародними партнерами. Зокрема в реалізації цього проєкту допомагають Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Світовий Банк, розробники ДП «Центр ДЗК», Інститут землекористування НААН.

Щодо залучення приватного бізнесу до реалізації проєкту заступник міністра зауважив: багато в чому його можливості більші. Зокрема функції держави в царині контролю земельних ресурсів за різними показниками розпорошено по різних відомствах. Тому уряд сприяє роботі приватного бізнесу в цьому напрямі, крім того, його завдання — вчасно та ефективно реагувати на виявлені порушення в землекористуванні та виробляти системні рішення, аби унеможливити їх у майбутньому.

Основною причиною виникнення порушень Тарас Дзьоба вважає те, що кожне окреме відомство було адміністратором свого земельного реєстру, адміністративної взаємодії між ними не відбувалося і навіть правил стосовно обміну інформацією не існувало. Тож добре, що зараз з’явилася можливість розв’язати цю проблему системно.

Функції держави в царині контролю земельних ресурсів за різними показниками розпорошено по різних відомствах. Тому уряд сприяє роботі приватного бізнесу в цьому напрямі, крім того, його завдання — вчасно та ефективно реагувати на виявлені порушення в землекористуванні та виробляти системні рішення, аби унеможливити їх у майбутньому.

Перші дослідження — цікаві висновки

Роман Граб подякував партнерам — юридичній фірмі «Василь Кісіль і партнери», УкрСиббанку та компанії «Укрландфармінг» — і додав конкретні висновки, які було зроблено з першого дослідження в Сумській області. Так, після об’єднання громад суттєво збільшилася площа земель в їхньому управлінні — десь від 3 тисяч га в середньому до 25 тисяч. При цьому із земель сільськогосподарського призначення, яких в області налічується близько мільйона гектарів, начебто обробляється лише 88%.

Виходить, 12% сільськогосподарських земель не обробляється? Таке важко припустити, найбільш імовірне інше пояснення — їх обробляють нелегально, не сплачуючи державі жодних податків. А з тих, що обробляються, відсотків із вісім ніхто нібито не орендує і хто їх обробляє — не зрозуміло.

Не все зрозуміло і з нормативною грошовою оцінкою земель — виявлено ділянки мізерної площі, кілька сотих гектара, оцінка яких неймовірно висока. Слід розібратися, як таке могло статися. І в чому полягає інтерес власника, який відповідно до такої оцінки мусить сплачувати величезний податок із цього нік­чемного клаптика?

Наступна цікавинка: близько 85% сільськогосподарських земель Сумщини зареєстровано як приватну власність. При цьому 570 тис. га зареєстровано на жінок, а на чоловіків лише 460 тисяч. Можна припустити, що йдеться не про гендерну рівність, а просто чоловіки жінок-латифундисток, аби уникнути звинувачень у незаконному збагаченні, записують ділянки, придбані нечесним шляхом, на дружин, матерів, тіток тощо.

А щодо зловісних намірів сумнозвісних агрохолдингів, які нібито прагнуть скупити всі українські землі, не залишивши нічого фермерам — в області зареєстровано 100 приватних аграрних компаній, а в їхній власності перебуває загалом трохи більше як 2000 га. Як бачимо, масового скуповування землі не спостерігається. Воно й зрозуміло, адже крупні аграрні компанії цілком влаштовують орендні відносини. Землю у власність вони як раніше не надто прагнули купляти, так і після відкриття ринку землі не особливо прагнутимуть.

Стосовно орендованих земель — ситуація трохи інакша: орендарями виступає велика кількість компаній, але більшість з них пов’язані між собою. Інколи важко розібратися, хто з ким у яких стосунках перебуває і кому насправді належить та чи інша з цих компаній.

При цьому, зауважує Роман Граб, з’ясувати особу власника наділу теж не завжди можливо, надто вже все переплутано. Частково це причина неточних відомостей у старих паперових реєстрах, але не лише це. Хтось, мабуть, не зацікавлений у тому, щоб показувати свою землю. Програму ще не запущено в повному обсязі, а цікава інформація для тих, хто мав би конт­ролювати розподіл та використання земельних ресурсів, вже є.

Утім, більшість із 226 тисяч зареєстрованих в області землевласників не мають наміру надалі заплутувати й без того вже заплутану систему земельних відносин. Навпаки, вони прагнуть мати вичерпні відомості про своє майно, і можливість пред’явити їх на доказ права власності.