ПАМ'ЯТЬ
Знаменитий кінорежисер і актор Сергій Бондарчук був би вже дев'яностолітнім, але прожив 74 роки
Нехай інші не вірять у те, про що якось обмовився Федір Бондарчук: що батько допомагає йому і з Небес, часто навідує його у снах і подовгу з ним розмовляє. Я - не з них. Бо то пуповина знаменитого українця Сергія Бондарчука зарита в селі Білозерка на Херсонщині, де він прожив лише п'ять роківі. Але голос його особистості був однаково рідним ще й високості, мені завжди відчувалося в цьому Майстрові світового кіномистецтва щось планетарне. Пам'ятаю враження: екранізований ним "Степ" Чехова неймовірно щемно дихав Космосом так само, як і "Соляріс" Андрія Тарковського, де в головній ролі його донька Наталія.
Сергій Бондарчук не мав бути П'єром Безуховим у своїй грандіозній кіноепопеї "Війна і мир": у цьому образі він бачив важкоатлета Юрія Власова. Але найсильніший тоді чоловік світу витримав на знімальному майданчику лише два дні. Зателефонував режисеру: "Це все одно, що тобі одразу підняти 200 кг. Ти запропонував взяти штангу, яка мені не по силі". І Сергієві Бондарчуку довелося терміново повніти, з 80 кг до 130-ти, щоб "вжитися" не тільки в сутність Безухова, а і в його зовнішність. Та це лише одна його "штанга", а за скільки їх, підйомних лише йому, треба було братися щодня упродовж безперервних чотирьох років роботи над "Війною і миром", коли усі чотири серії знімалися одночасно... А до непомірних навантажень додалася ще й забаганка високопосадовця: кинути все і терміново завершити першу серію, "Андрія Болконського", щоб показати її на Московському кінофестивалі. Від перенапруги Бондарчук побував у стані клінічної смерті, місяць пробув у лікарні, але таки дебютував на цьому фестивалі, де перша частина його стрічки завоювала головний приз, одразу потрапила в прокат: у неї було 58 мільйонів глядачів.
Кінострічка "Війна і мир" Сергія Бондарчука удостоєна 1968 року Оскара у номінації "найкращий зарубіжний фільм" і призу іноземної преси Голлівуда. Вона потрапила і до книги рекордів Гіннеса: у її батальних сценах знялися 120 тисяч солдатів-статистів. Цей рекорд ще ніхто не перевершив і, кажуть, навряд чи ще комусь це вдасться.
За кордоном визнали Бондарчука найкращим і в ролі Отелло. А перший найвизначніший його успіх на Батьківщині - роль Тараса Шевченка в однойменному фільмі І. Савченка, після якої він став у 32 роки одразу народним артистом СРСР, "перескочивши" через заслуженого.
Бондарчукові пощастило зняти чимало вражаючих фільмів (згадаймо "Долю людини", "Ватерлоо", "Вони захищали Батьківщину", "Бориса Годунова" тощо) і неповторно зіграти багато незабутніх ролей. Він увінчаний численними найвищими нагородами за свою творчість, але зазнав під кінець життя і цькування. Продовжив себе на землі у талановитих дітях, про яких піклується і з Небес. А ми спілкуємося із шляхетним геніальним Майстром, поринаючи у світ його кіношедеврів, земних і планетарних водночас.