Черкащина — мирний хліборобський край, однак війна й тут позначилася на буднях пересічних жителів. Постійні повітряні тривоги, обстріли сільськогосподарських підприємств та інфраструктурних об’єктів багато в чому змінили повсякденне буття. Багатьох механізаторів війна покликала на фронт, тож доводиться селянам у жнивну пору обходитися без них. За штурвали комбайнів у господарствах сіли молодь і ветерани. Однак вони не підводять, добре працюють у ці гарячі дні, демонструють високоякісну роботу, як-от у СТОВ «Агрофірма «Маяк». П’ять потужних комбайнів нині обробляють тут по 100—120 гектарів за день. Збирання ранніх зернових у господарстві наближається до завершення. Складнощів цьогорічних жнив директор агрофірми Олексій Васильченко не приховує, саме тому й турбот у нього безліч. Щоправда, дехто нарікає на несприятливі погодні умови, зокрема великі періоди бездощів’я, подорожчання паливно-мастильних матеріалів, можливі проблеми зі зберіганням та збутом вирощеного. Проте погода, як правило, дуже рідко сприяє хліборобам, а всі інші труднощі можна подолати.

Де зберігати вирощене?

Хлібороби області вже здебільшого завершили збирання ячменю та гороху. Триває косовиця та обмолот пшениці. А загалом запланували зібрати збіжжя більш як на 300 тисячах гектарів. Саме стільки полів в області під ранніми зерновими культурами.

3 тонни з гектара — така середня врожайність ячменю у господарстві фермера Миколи Дубини в Черкаському районі. Хоч торік зібрали по п’ять. Проте радіють, що пшениця не підвела — прогнозують намолотити її по 6 тонн з гектара.

«Головне завдання, — коментує фермер Микола Дубина, — розрахуватися з людьми, а потім виручені кошти готуватимемо на наступний рік — сівбу, придбання міндобрив. Затрати цьогоріч дуже великі, собівартість зерна висока, а здавати його поки що нікуди».

Тим часом аграрії з Чигиринщини знайшли корисне застосування для вирощеного збіжжя: вирішили поділитися ним із переселенцями і недавно приєдналися до гуманітарної місії. СТОВ «Дружба», ФОП Нагаєв та ФОП Мірошниченко разом надали для цього 140 тонн пшениці. На черкаському хлібопереробному підприємстві її безплатно переробили на борошно. Чергову партію допомоги 15 тонн борошна недавно відправлено в західні області України, де обласна військова адміністрація видаватиме його внутрішньо переміщеним особам.

До приймання нового врожаю готові

Однак нарікання на серйозні проблеми нині доводиться чути від багатьох жниварів. Недавно під час зустрічі на золотоніському підприємстві «Златодар» державного агентства резерву України аграрії визнали, що такого складного збирання врожаю за їхньої пам’яті ще не було. Нині високі ціни на пальне, проблема з його забезпеченням, нестійкі погодні умови, коливання вартості збіжжя і найголовніше — ніхто не може гарантувати безпечної роботи в полі і транспортування та зберігання вирощеного. Господарники звертали увагу на вартість перевезення зерна залізницею, кредитування сільгоспвиробників, економічне обґрунтування закупівельних цін на врожай-2022.

Як визнав директор «Златодара» Валерій Буркацький, попереднє керівництво підприємства не виконало зобов’язань перед клієнтами внаслідок розкрадання зерна кукурудзи. Щодо цього тривають слідчі дії Нацполіції України. Нині млини тут не працюють, адже застаріле обладнання не здатне виробляти конкурентоспроможну продукцію.

Проте колектив налагоджує роботу всіх потужностей підприємства. Із 1 червня відновлено реєстрацію податкових накладних з товаровиробниками. Як заявив керівник, підприємство вже повністю готове приймати зерно і нового врожаю, і торішнє. Усі склади підготовлено, проведено газацію. Повністю готові елеватор, під’їзні залізничні колії. Зернова ємність складських приміщень та елеватора перевищує 133 тисячі тонн. До складу державного підприємства входить Пальмирське хлібоприймальне відділення з ємністю для зерна 36,5 тисячі тонн. Проте його виробничі потужності задіяні лише на 1,5%. Отож у «Златодара» є можливості зберегти урожай зернових. Так само ретельно підготувалися до приймання зерна й інші елеватори області. 

Як зауважив президент Асоціації фермерів України Віктор Гончаренко, дрібним товаровиробникам не обійтися без таких підприємств, як «Златодар», бо в багатьох із них немає складських приміщень. А очікується добрий урожай кукурудзи. Можливо, агрохолдинги не закуповуватимуть його централізовано, тож зберігати, очікуючи підвищення ціни, не доведеться.

Ще одна проблема: товаровиробникам завдяки уряду надали пільгові кредити, але повернути їх фермери не в змозі, бо не можуть швидко реалізувати вирощене. Очевидно, кредити буде пролонговано.

Точка зору міністра

Нагальні питання агросектору трудівники села з усіх куточків країни обговорювали недавно і в Умані, де учасники Всеукраїнської аграрної ради зустрічалися з міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським. Як зауважив очільник ВАР Андрій Дикун, нині аграрії виконують гуманітарну місію — допомагають населенню, армії, медикам та продовжують дбати про продовольчу безпеку країни та світу, щоб запобігти кризі.

Микола Сольський розповів про ситуацію в агросекторі, деблокаду портів, ціни на врожай тощо. Міністр зазначив, що відповідальні державні структури продовжують роботу в напрямі розблокування експорту через морські шляхи. Експорт через кордони Румунії та Польщі розвиватиметься. Вартість автоперевезень стане вигіднішою. Однак цілком очевидно, що ціни на агропродукцію швидко не зростатимуть. Отож обставину, на яку влада не впливає, слід враховувати.

І в саду, і на городі

На Черкащині вирощують ще й городину. Цього року її посадили на підтримку всеукраїнської ініціативи «Сади перемоги». На ділянках, якими ніхто не користувався, висадили чимало корисного. І ось огірки, кабачки та інша продукція вже в супермаркетах. Не натішаться гарним урожаєм у Білозірській громаді Черкаського району. Тут зібрали 400 кілограмів редьки та 600 — цибулі. Усього під овочами та картоплею тут 11 гектарів. Помідори, капуста, квасоля, буряки, морква та зелень — усе це вагоме доповнення до столу. Відвозять урожай і до дитячого садка та школи, віддають військовим та зберігають частину для потреб громади. Працівниці школи та садочка консервують овочі.

Економія на самостійно вирощених овочах, стверджує сільський голова Володимир Міцук, величезна: заощаджують майже 70% ринкової ціни. Тільки картоплі в Білозір’ї планують зібрати майже 20 тонн, а ще ж морква, буряки, яблука й груші. Для потреб школярів та вихованців дитсадків тут запланували заготовити більш як 3 тисячі банок консервованих овочів, чимало фруктів. Ось вам і «Сади перемоги»!

Немає сумніву, що черкащани, як і завжди, успішно завершать жнивну кампанію, закладуть добру основу під урожай наступного року.