У 2019 році, попри не зовсім оптимістичні весняні прогнози фахівців, Україна знову вийде на черговий рекордний урожай зернових. За різними оцінками аналітиків, цей показник може бути від 71 до 74,3 мільйона тонн.

Як експерти оцінюють урожай-2019? Якою буде якість різних культур і чим зможуть порадувати українські зернотрейдери та експортери виробів з нового врожаю за кордон?

Помилилися в бік заниження

За інформацією  консалтингової компанії «ПроАгро», середня врожайність зернових в 2019 році  зросла на 2,2 центнера з гектара. Якщо торік вона дорівнювала 47,8 ц/га, то цьогоріч сягнула до 50,2 ц/га. Помітно  збільшилася врожайність окремих сільськогосподарських культур. Зокрема озимої пшениці — з 37,3 ц/га торік до  41,7 ц/га у 2019-му. Істотно зросла і врожайність ячменю: відповідно 29,6 та 34,8 ц/га.

Загалом же аграрії зберуть, за оцінками фахівців Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, майже 71,1 мільйона тонн зерна разом з  кукурудзою, якої має бути 33 мільйони тонн.

Аналітики «ПроАгро» прогнозують, що   цьогоріч урожай має бути навіть більшим — 74,33 мільйона тонн.  Цікаво, що не лише ця компанія, а й інші відомі аграрні інституції навесні цього року, коли ще починалися весняно-польові роботи, передбачали значно менший урожай.  «ПроАгро» давала прогноз зернових та зернобобових на рівні не більш як 69,6 мільйона тонн.

Нині аналітики компанії зазначають, що валовий збір озимої пшениці цьогоріч буде на рівні 27,55 мільйона тонн, що на 15,3% більше, ніж у 2018-му. Озимого ячменю буде зібрано 3,9 мільйона тонн, що на мільйон тонн більше, ніж торік. Кукурудзи, згідно з прогнозами «ПроАгро», в 2019-му зберуть трохи менше, ніж торік, — відповідно 35,2 та 30 мільйонів тонн.

За океаном усе оптимістично

Цікаво дізнатися останні прогнози від USDA — виконавчого департаменту міністерства сільського господарства США, який надає правильні цифри. Хоч воно у вересневому прогнозі трохи знизило показник виробництва озимої пшениці в Україні, він залишається навіть вищим від того, який дають українські аналітики. Озимої пшениці у 2019 році, згідно з інформацією USDA, буде зібрано 28,7 мільйона тонн, що на мільйон тонн більше, ніж за прогнозами компанії «ПроАгро». Американські аналітики передбачають трохи вищий урожай кукурудзи — майже 36 мільйонів тонн (на 0,8 мільйона тонн більше, ніж українські фахівці).

За прогнозом Міжнародної ради по зерну (International Grains Council — IGC), в Україні очікують урожай кукурудзи на рівні  33,6 мільйона тонн, що значно перевищує очікування українських аналітиків та міністерства сільського господарства США.

Пшениця дозріла

Які особливості збирання цьогорічного врожаю  і які чинники впливають  на якість культур?

За словами Дарини Гриценко, аналітика асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», цього року аномальна спека в червні зумовила передчасне дозрівання озимих і ярих зернових культур та одночасне їх збирання, що призвело до труднощів, пов’язаних з використанням техніки. Упоратися вдалося завдяки збільшенню її одиниць.

«Цього року вродили всі ранні зернові та зернобобові культури. Тож через збільшення пропозиції цих культур в Україні й світі спостерігається падіння цін. Через посушливі умови в цьому році маємо гірші показники щодо врожаю ріпаку, проте збільшення площ під цією культурою дало змогу зібрати рекордний урожай», — зауважує аналітик.

Заступниця директора компанії «ПроАгро» Марія Колесник переконана, що показник протеїну у пшениці цьогоріч істотно вищий за торішній. «Понад 70% урожаю цієї культури — це продовольче зерно. Приблизно у 50% обсягів пшениці показник протеїну перевищує 12%. Зерно з південних регіонів через посуху не скрізь добрало натури, що погіршило його якісні показники навіть за умов високого білка», — зазначає вона.

Тобто за сприятливіших кліматичних умов на півдні України пшениці та інших культур можна було б зібрати ще більше.

Великі можливості

Високий урожай різних культур не може  не спонукати до розширення експортних можливостей. Якими вони видаються нині?

В офіційній відповіді «Урядовому кур’єру» від Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства зазначено: «Експорт продукції аграрного сектору протягом січня — липня 2019 року становив майже 12 мільярдів дол., або 41,7% загального експорту України. Порівняно з аналогічним періодом 2018 року експорт збільшився на 2,2 мільярда дол. (або на 20,8%). Найвагомішими чинниками позитивного сальдо сільськогосподарської продукції залишаються обсяги експорту зернових культур — 43%, олії — 23% та насіння олійних культур — 7,3%».

У компанії «Украгроконсалт» вважають, що у 2019—2020 маркетинговому році (з 1 липня 2019-го до 30 червня 2020 року) з України буде експортовано майже 53 мільйони тонн зерна, що значно більше, ніж у 2018—2019 МР — 49,7 мільйона тонн. Тобто Україна справді виходить на новий експортний рекорд.

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачов надає інші цифри, проте прогнозна тенденція в нього приблизно така  сама. На його думку, у 2019—2020 МР Україна експортує 20 мільйонів тонн пшениці, 5 мільйонів тонн ячменю та 30 мільйонів тонн кукурудзи.

Продаватимемо всьому світові

Чи розшириться або, навпаки, звузиться географія експорту культур? Як впливатимуть на Україну на світовому ринку її найближчі конкуренти за експортом сільгосппродукції?

Згідно з  останніми даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН ФАО щодо попиту і пропозиції зерна (дата публікації 5 вересня 2019 року), в поточному сезоні передбачають зберегти обсяги торгівлі зерновими на рівні  2018—2019 МР. При цьому очікують зростання обсягів торгівлі пшеницею і рисом, який майже перекриє очікуване скорочення торгівлі кукурудзою і сорго. Зростання світової торгівлі пшеницею зумовлено головним чином збільшенням імпортного попиту з Марокко і деяких країн Азії.

«Очікується, що цей приріст буде забезпечено збільшенням поставок з Аргентини, ЄС і України. На географічну структуру експорту української сільськогосподарської продукції впливатимуть такі чинники: обсяги виробництва сільськогосподарських культур у світі, попит основних країн-імпортерів, обсяги запасів сільськогосподарських культур, ситуація з африканською чумою свиней зокрема в Китаї, а також урегулювання торговельних суперечок між країнами, зокрема США та Китаєм тощо», — зазначають у Мінекономіки.

Отже, в  цьому сенсі на світовому ринку зерна Україна відіграє в 2019—2020 МР значну роль, і цим агротрейдери повинні скористатися.

Росія — не конкурент

Як вважає Микола Горбачов, у 2019—2020 МР Україна традиційно продасть близько третини свого зерна на ринок країн ЄС, третину — в Азію і третину — у країни Північної Африки та Близького Сходу.

«Насамперед це пов’язано із загальною демографічною ситуацією у світі, де для всіх уже очевидне значне збільшення населення в азійських країнах (Китай, Індія, Індонезія, Філіппіни). Конкуруємо з усіма учасниками світової торгівлі зерном. Гадаю,  що українські виробники зерна ще мають значний потенціал до зростання, і відповідно зможемо розширювати свою присутність і на завойованих, і на нових ринках», — вважає він.

А в компанії «ПроАгро» впевнені, що в цьому році Україна отримала чималий козир: не все так добре в Росії — конкурента нашої країни на цьому ринку. Там скорочується виробництво і експорт зерна. Головна причина — якість російського зерна цього року  дуже низька.

Однак з’являється інший конкурент — Франція, де цього року зберуть, як і в Україні, також рекордний урожай зерна.

Зменшуються й закупівельні ціни на зернові культури в самій Україні. За інформацією Мінагрополітики, у вересні  2019 року цей показник щодо пшениці 3-го класу порівняно з торішнім вереснем зменшився на 13%, на кукурудзу — на 9%, на ячмінь — на 16%, на соняшник — на 10%.

Внутрішні ціни падають

Отже,  рекордний урожай зернових цього року дає підстави казати, що Україна буде із хлібом сама і готова гідно боротися на всіх світових ринках. Інша річ, чи будуть крупи та готові хлібобулочні вироби дешевшими на внутрішньому ринку.

Нагадаємо, що Кабінет Міністрів  схвалив Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України до 2026 року. Також було затверджено план завдань та заходів з її реалізації. Мета — визначення довгострокової державної політики, спрямованої на забезпечення стабільного нарощування обсягів експорту продукції (товарів, послуг, технологій) вітчизняного сільського господарства, харчової та переробної промисловості. Експерти відзначають важливість такого документа, як і те, що в Україні поки що все відбувається згідно зі стратегією. А це вселяє надію.

ПОВЕРТАЄМОСЯ ДО ДЖЕРЕЛ

Незаслужено призабуте жито

Аграрні  експерти та керівники господарств дедалі частіше згадують таку культуру, як жито. Його незаслужено призабуто, але це традиційна для України культура, що з давніх-давен годує людей, дає їм здоров’я. Адже продукти з жита  незамінні  для людей, які хворіють на цукровий діабет і не переносять пшеничний білок глютен.

За словами  заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» члена-кореспондента НААН Миколи Пугачова, в Україні  площі під житом останніми роками скорочуються. Якщо у 2014 році цією культурою було засіяно 185 тисяч га, у 2018-му — 148 тисяч, то у 2019-му — лише 117 тисяч га, або 79% показника 2014 року.

«Виробництво жита скоротилося з 478 тисяч тонн у 2014 році до 394 тисяч тонн у 2018-му. Цього року, за прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, виробництво цієї культури становитиме 353 тисячі тонн. Для великих товаровиробників жито не пріоритетне. Вони  віддають перевагу тим культурам, які забезпечують високий урожай і відповідно більший прибуток з гектара. А в окремих регіонах України врожайність жита перевищувала врожайність пшениці. Наприклад, на підприємствах Тернопільської області цей показник становив понад 5 т/га, Хмельницької — 4,3 т/га», — зазначає він.

За умови правильної підготовки ґрунту та внесення необхідних речовин жито може давати більший урожай, ніж пшениця. Проте невисокі ціни на нього порівняно із пшеницею, кукурудзою та іншими культурами не забезпечували достатнього інтересу великих господарств у його виробництві.

Проте в Європі жито активно вирощують і експортують. Найбільші виробники цієї культури — Німеччина (20% світового виробництва), Польща (19%), Росія (18%), Китай (10%).

Однак підвищення інтересу до жита у світі сприяло підвищенню цін на нього. У 2019 році експортні ціни зросли майже вдвічі порівняно з попереднім роком, а середня ціна реалізації в Україні становить понад 4,2 тисячі гривень за  тонну. З такою, а можливо, ще вищою ціною рентабельність виробництва жита становитиме 28%, що може сприяти збільшенню площ під цією культурою в Україні.