Уже гарною традицією для Європи стало щорічне проведення наприкінці вересня Європейського тижня мобільності. Його мета — популяризувати екологічні види транспорту та заохотити місцеві громади та їхніх очільників враховувати інтереси всіх учасників руху — пішоходів, велосипедистів, автомобілістів. Це можливо за умови розширення використання громадського транспорту і велосипедів, що мають бути зручною, вигідною і безпечною альтернативою пересуванню на приватних автомобілях.
За задумом міської влади Житомира, цікавинкою цьогорічного Європейського тижня мобільності в обласному центрі мало стати тестування проєкту нової концепції організації руху на майдані Соборному з «елементами тактичного урбанізму, відмежування руху автомобілів деревами, рампами і вуличними меблями».
Варто пояснити, що в місті немає жодної багаторівневої транспортної розв’язки, через що згадувана площа — найважливіше місце концентрації легкового автотранспорту з відразу кількох важливих напрямків: з боку Києва, Бердичева, Новограда-Волинського і Хмельницького. Тут запроваджено кільцевий рух трьома смугами, але навіть це не завжди вберігає від заторів і ДТП.
Розробники нової концепції використання Соборного майдану запропонували стиснути кільце для автотранспорту й перемістити його фактично в закуток, звільнивши три чверті площі для «комерційно-харчової, паркової, дитячо-спортивної, концертно-освітньої та загальновідпочинкових зон». Проєктанти зі Львова, представники якого вже традиційно зазвичай перемагають у тендерах і конкурсах, що їх проводить міська влада Житомира, подали ключову пропозицію: зменшити транспортний транзит через майдан.
Житомирці вже знають, що перекриття автомобільного руху через Соборний майдан призводить до транспортного колапсу в середмісті й закупорювання другорядних доріг, якими можна об’їхати кільце на площі. Однак міська влада вирішила за 200 тисяч гривень протестувати проєкт-переможець, тимчасово запровадивши нову схему руху на час проведення тижня мобільності.
Ніхто не став перейматися ні доцільністю облаштування дитячо-спортивної зони поряд із жвавою транспортною розв’язкою, ні навіть думкою фахівців з безпеки дорожнього руху, які висловилися категорично проти нововведення, вказавши на кілька проігнорованих проєктантами місць, де будуть ДТП. Отож виникає цілком логічне запитання: чи не краще було спочатку провести експертизу нової схеми руху в поліції, а потім уже визначатись із переможцем конкурсу?
Здавалось би, гучна вигадка скінчилася повним конфузом, про який краще не згадувати. Але в Житомирі всупереч здоровому глузду взялися тестувати проєкт-переможець, змінивши його до невпізнанності та врешті-решт дослухавшись до застережень фахівців. Кільце із круговим рухом залишили у центрі площі, але з одного боку затиснули його прилеглим до будинків острівцем, звузивши три смуги руху автомобілів до однієї. Й гордо прозвітували, що зменшення пропускної здатності розв’язки призвело до зниження швидкості руху автомобілів, а тому «стало безпечніше».
Логіка бузувірська, бо мета європейського тижня мобільності — створити ліпші умови для всіх, а в Житомирі постраждали не лише автомобілісти. Адже додаючи газу в штучно створеному заторі, транспорт додатково отруює повітря.
Така сама ситуація на днями оновленій вулиці Великій Бердичівський, на якій стоять міськвиконком і міська рада. На ній місцеві реформатори-грантоїди без погодження з поліцією та всупереч здоровому глузду, правилам дорожнього руху і вимогам ДБН В. 2. 3-5: 2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» влаштували велосипедну смугу. Житомирці вже назвали її дорогою для самогубців-велосипедистів, бо її ширина…70 см, а не принаймні 1,5 м, як це передбачено нормативними документами.
Рухатися такою вузькою велосмугою складно й небезпечно. Для її облаштування доморощені винахідники звузили дві наявні на дорозі смуги руху для автомобілів у кожному напрямку, які замість мінімальних 3 м нині завширшки 2,7 і 2,5 м. Це не лише протизаконно, а й потребує віртуозного володіння кермом. Особливо від водіїв тролейбусів, паспортний габарит яких 2,5 метра.
Однак справжня фішка європейського тижня мобільності по-житомирськи, що засвідчує турботу батьків міста про доступність його вулиць, — реконструйований підземний перехід біля панчішної фабрики. Облаштовані тут виходи-пандуси із обох боків тунелю не по мінімум 2,25 метра, як це передбачено будівельними нормами, а завширшки 1,1—1,19 м, що змушує пішоходів, розминаючись, притискатися до стінок. Для дитячих та інвалідних візків та велосипедистів, які переводять транспорт пішки, ситуація ще критичніша. Особливо з урахуванням того, що всієї довжини кількамаршового пандуса не видно. Годі шукати вдалішої ілюстрації того, як у Житомирі красиві слова поєднуються з невтішною дійсністю.