Ще на початку року уявити собі таке було неможливо. Вірус? У Німеччині? Який такий ще вірус? Навіть після того, як з’явилися перші повідомлення про інфікованих, усе здавалося неймовірним. Може, помилка? Або випадково хтось привіз з-за кордону, й німецькі лікарі за кілька днів виправлять становище? На жаль, ситуація швидко змінювалася на гірше, і ось уже перші інфіковані на нашій землі Північний Рейн-Вестфалія: постраждали міста Гайнсберг і Менхенгладбах, де я раніше жила. Зателефонувала у Менхенгладбах старим знайомим: що чути про вірус, і як ви до цього ставитесь? Про всяк випадок застерегла їх від виходу у світ, бо те, що почула напередодні у новинах ZDF (Другого німецького телеканалу), дало чимало підстав для занепокоєння.
А як, скажіть, можна було лишатися спокійною, коли із сусідньої з нами Італії надходили новини одна страшніша за іншу? У мене є друзі серед італійців: хтось живе в Італії, деякі — в Німеччині. Серед них — викладач німецької та італійської мов, мій перший вчитель німецької, талановитий сценарист і театральний режисер, неперевершений Джанлука Цагіні, музикант з Рима Анджиолетта Дімаріо, володарка італійського ресторану в Кельні Джанна Канніццаро. У ті дні отримала тривожного листа від Анджиолетти: «Уявляєш, я весь час удома, вийти на вулицю немає ніякої можливості. Скільки цей жах триватиме — ніхто не знає. Сидимо у чотирьох стінах як скажені...»
Ще кілька днів — і вірус прийшов до нас у Кельн. Відтоді зрозуміла: коїться щось справді жахливе. Почала дивитися щоденні пресконференції за участю провідних вчених-інфекціоністів Німеччини й постійно відвідувати інтернет-сторінку обербургомістра Кельна Генріетти Рекер, котра й сама перебувала на карантині. Завдяки офіційній інформації більш-менш зорієнтувалася в тому, що коїться у світі і в країні. Головне: ситуація дійсно дуже серйозна. Директор Інституту вірусології імені Роберта Коха, головної установи ФРН, що займається вивченням коронавірусу й усього, пов’язаного з ним, професор Лотар Вілер зазначає, що пандемія триватиме приблизно два роки. При цьому слід очікувати кілька її хвиль. На його думку, інфікованим може бути хто завгодно, при цьому хвороба протікає у різних осіб по-різному. Найбільше уражені люди похилого віку, старші 60 років, які мають хронічні захворювання. На офіційному сайті Кельна з’явилося звернення до жителів міста, в якому йшлося про негайні заходи під час епідемії. Влада закликала всіх обмежити спілкування одне з одним і, як кращий варіант, залишатися вдома. Особливо наголошено, що діти мають бути ізольовані від будь-яких контактів з бабусями й дідусями, бо для старшого покоління зараження вкрай небезпечно.
Отже, більше тижня я вдома. Приготувалася до довгої «осади», бо кількість інфікованих у місті збільшується щодоби. Покупці у нашому районі дуже чемні. Спочатку не було проблем з придбанням речей першої необхідності, потім зникли туалетний папір і борошно. Але приятелька, яка працює в одному з супермаркетів, порадила купувати вранці, коли на полицях є практично все.
У ті ж дні з’явилися оголошення на будинках про те, що молодь готова допомагати сусідам похилого віку купувати продукти харчування й інші необхідні речі. У громадському транспорті зникли контролери (але це не означає, що ніхто тепер не платить за проїзд). Дехто з власників житла суттєво знизив мешканцям щомісячну орендну плату. До того ж, згідно з чинним законодавством ФРН, під час пандемії заборонено стягувати з громадян борги за житло й припиняти дію домовленості про його оренду. Відбулися кілька масових акцій. Відтепер щовечора о дев’ятій годині на вулицях і у дворах відчиняють вікна, й люди аплодують тим, хто, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, працює зараз для всіх і кожного — лікарям і медичним сестрам, санітарам, працівникам супермаркетів — тим, хто лікує хворих, сидить щодня на касі й наповнює полиці магазинів продуктами харчування й іншими товарами першої необхідності. Іноді на площах у вечірні години з’являються співаки й музиканти, котрі виконують кращі музичні твори. Вони ніби хочуть сказати всім нам: життя триває…
Дуже схвилювало звернення до мешканців Німеччини федерального канцлера Ангели Меркель. Дивилася її виступ у прямому ефірі. До громадян зверталася не офіційна особа з «протокольною» промовою — я бачила перед собою жінку, стурбовану ситуацією в країні, яка опікується здоров’ям і життям своїх рідних і близьких.
Що я можу побажати рідній Україні в цей скрутний час? Любі мої! Не втрачайте віри в те, що ми всі переможемо в боротьбі з цим страшним ворогом. І, будь ласка, лишайтеся вдома. Це допоможе уповільнити розповсюдження вірусу й виграти час для успішної з ним боротьби. Будьте всі здорові!
Тетяна УШАКОВА
для «Урядового кур’єра»