ДОСЯГНЕННЯ
Український університет став фіналістом турніру якості країн Центральної та Східної Європи
Чи часто ми замислюємося, яке значення має якість? Якість освіти, харчів, продукції тощо? Всі вони і становлять оту основну якість — якість життя людини. І за неї, без сумніву, треба і дбати, і боротися. А хто ж це має робити? Держава, спираючись на відкриття, розробки і висновки своїх вчених та передовий досвід. І переоцінити важливість цієї роботи для нації, її майбутнього та здоров’я важко.
Саме такою роботою займаються вчені Національного університету біоресурсів і природокористування України, який обрав своїм девізом «За якість і безпеку життя!» Тримаючи курс на входження до кращих аграрних і природоохоронних вишів світу, НУБіП України вже дістався високого щабля цієї уявної «драбини» і продовжує підніматися нею все вище. Університет 2010 року став лауреатом Українського національного конкурсу якості, а 2011 — фіналістом турніру якості країн Центральної та Східної Європи. Вперше за історію турніру до числа його призерів увійшов український виш! Нині НУБіП України проходить експертизу якості управлінською діяльністю в університеті за стандартами Європейського Союзу. А вже в червні цього року розпочнеться міжнародна акредитація університету загалом. Звісно, досягти таких результатів зовсім непросто. Їм завжди передують чітке уявлення про цілі, яких хочеться досягти, і величезна робота всього колективу та його керівника — Героя України Дмитра Мельничука.
Як наймолодший доктор став адміністратором
А починалося все у тепер вже далекому 1984 році, коли молодого професора Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ і завідувача кафедри біохімії УСГА (і наймолодшого на той час доктора біологічних наук в колишньому СРСР), враховуючи його талант організатора, уряд СРСР призначив на дуже відповідальну посаду — ректора Української сільськогосподарської академії, нині відомої в світі як Національний університет біоресурсів і природокористування України. Призначення Дмитра Олексійовича збіглося у часі з великими політичними змінами як у колишньому СРСР, так і в Україні. Курс молодої Української держави на входження у світову співдружність та орієнтація на ринкову економіку зумовили значні зміни статуту і структури нинішнього університету, його перехід до інноваційної політики, перегляд навчальних планів і програм з усіх спеціальностей, запровадження нових предметів, організацію нових факультетів, науково-дослідних інститутів та інноваційних центрів, кафедр тощо. Все це було необхідною умовою не лише для подальшого розвитку в нових умовах, а й визнання цього українського вишу на міжнародній арені.
І університет впорався! Сьогодні НУБіП України розрісся у потужний навчально-науково-інноваційний комплекс, який заслужено вважається центром аграрної освіти і науки в країні. Він спроможний готувати спеціалістів майже з усіх спеціальностей аграрної і природоохоронної сфери, лісового господарства, ветеринарної медицини, якості і безпеки сільськогосподарської і харчової продукції та довкілля, економіки, землеустрою та правознавства, педагогіки, ландшафтної архітектури, іноземної філології, комп’ютерних наук, професійної педагогіки і соціології тощо. Головний Київський центр університету має у своєму складі 12 навчально-наукових і 14 науково-дослідних інститутів, 20 факультетів, 2 дослідні станції і 9 навчально-дослідних господарств. До його структури увійшли також навчальні заклади багатьох регіонів України — Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет», Бережанський і Ніжинський агротехнічні інститути, 8 коледжів. Університет також плідно співпрацює з багатьма науково-дослідними інститутами НАНУ і НААН України. Нині в НУБіП України працюють майже 350 професорів та понад 1500 кандидатів наук, які готують студентів за 45 спеціальностями, навчається приблизно 41 тисяча студентів і слухачів, приблизно 600 аспірантів і докторантів. 20 спеціалізованих вчених рад при університеті забезпечують захист відповідних дисертацій.
І у всьому цьому — незаперечна заслуга його ректора. Але академік Мельничук не обмежується суто адміністративною діяльністю. Він належить до числа тих українських учених, наукові дослідження яких стали гордістю вітчизняної науки і знайшли визнання в багатьох університетах Європи та США. Основний напрям його наукової діяльності — вивчення молекулярних механізмів регуляції обміну речовин в організмі тварин і людей, пошук та розробка способів корекції їх порушень. Разом з колегами і учнями академік Мельничук зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної біохімії. Пріоритетність теоретичних і прикладних розробок вченого підтверджують більш як 50 авторських свідоцтв та патентів на винаходи, численні рекомендації, прийняті на державному рівні для широкого впровадження в практику тваринництва та ветеринарної і гуманної медицини. Він — автор та співавтор 2 монографій, 4 підручників, понад 500 наукових праць, опублікованих в авторитетних наукових виданнях України, Росії, Німеччини, США. Дмитро Олексійович підготував 10 докторів та майже 30 кандидатів наук. Серед них уже є академік і член-кореспондент НААН України. Як тут не згадати сентенцію: вчителю, повторися в учнях…
Дмитро Мельничук представляю президенту НАН України академіку Борису Патону можливості НУБіП України.
Фото з архіву НУБіП
Учений зі світовим ім’ям
Провідну роль відіграв Дмитро Мельничук і у виході української освіти і науки на міжнародну арену, зробивши перші кроки у цьому напрямі ще на початку 90-х років минулого століття. Сьогодні ж НУБіП України має офіційні договори про співпрацю з 162 університетами та установами 43 країн світу, меморандуми про взаємовизнання систем освіти з низкою університетів США, Німеччини, Бельгії, Голландії та можливістю отримання подвійного диплома з цими університетами. До речі, лише торік 41 випускник університету отримав паралельно дипломи університетів Німеччини, Голландії та Японії.
Академік Мельничук — почесний професор університету штату Айова (США), Варшавського університету наук про життя та Казахського університету біоресурсів і природокористування, почесний доктор Берлінського ім. Гумбольдта (Німеччина) і Гентського (Бельгія) університетів, Російського державного аграрного університету «МСГА імені К.А. Тімірязєва» і Астраханського технічного університету (РФ), Люблінського університету природничих наук (Польща), виїзний професор Токійського аграрного університету (Японія). Три роки поспіль — з 2001 по 2003 — Дмитро Мельничук очолював одне з найбільших освітньо-наукових об’єднань планети — Всесвітній консорціум установ вищої аграрної освіти і досліджень у сільському господарстві (GCHERA), до якого увійшло понад 500 університетів більш як з 130 країн світу. І на цій високій посаді президента GCHERA академік Мельничук з честю представляв інтереси України. Нині він як фундатор консорціуму залишається його почесним президентом (довічно) і впливає на його політику.
Дуже важливою та перспективною для вишу є ініційована ректором Мельничуком співпраця з іноземними компаніями «Джон Дір», «Амако», «Піонер», «Монсанто» (США), деякими фірмами країн Європейського Союзу, спрямована на розвиток в університеті інноваційної діяльності. Принагідно зазначимо, що тепер 12 із 45 спеціальностей в НУБіП України викладають англійською, ще по одній — німецькою і французькою мовами.
Така різнопланова, але незмінно енергійна та спрямована на розвиток рідного університету діяльність Дмитра Олексійовича гідно оцінена і на Батьківщині, і за її межами. Він — вчений із світовим ім’ям, Герой України, повний кавалер ордена «За заслуги», академік НАН України і НААН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії, премії ім. В.Вернадського та міжнародної премії «Дружба», член вищої Ради при генеральному директорові Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) ООН, генерал-лейтенант державної ветеринарної служби. Його нагороджено орденами Ломоносова (РФ) і «За заслуги» (Франція).
А ще він… американський сенатор. І це окрема історія. Свого часу, відстоюючи інтереси України, академік Мельничук побував у США. Зважаючи на його заслуги у зміцненні американсько-українських зв’язків, сенат штату Луїзіана присвоїв йому довічне звання почесного сенатора цього штату. Саме в той час йому і пощастило ознайомитися зі своєрідним трактуванням Державного герба України — тризуба — в одній з праць представника української діаспори в США, яке сприйняв як настанову для успіху в житті: «Говори про людей добре, думай про людей добре, роби людям добро!» Такий ось життєвий принцип трьох «Д».
Надія і опора
І сьогодні, як і все своє життя, ректор НУБіП України Дмитро Мельничук продовжує сповідувати простий життєвий принцип: робити добро. Принцип, який повністю поділяє і його дружина, кандидат педагогічних наук Тетяна Мельничук, читаючи своїм студентам курс культурології. Принцип, який подружжя Мельничуків прищепило синам — Сергієві й Максиму. Саме він допомагає їм успішно прямувати батьківською стежкою: нині обидва — доктори біологічних наук, професори в галузі біохімії та вірусології і біотехнології, лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки, члени-кореспонденти НААН України — очолюють потужні навчально-наукові інститути університету. Разом з дружинами Наталею та Аліною вони виховують чотирьох онуків, навчаючи і малечу отого простого життєвого принципу, перейнятого від батьків. Навчають змалечку, пам’ятаючи, що часу — працювати, висловлювати і показувати свою вдячність рідним, близьким, друзям і колегам — завжди бракує. Тож треба поспішати: поспішати робити добро…
ВІЗИТІВКА
.jpg)
Дмитро МЕЛЬНИЧУК. Народився 5 листопада 1943 року в с. Марійка Жашківського району Черкаської області. Випускник ветеринарного факультету Української сільськогосподарської академії і наймолодший доктор біологічних наук в колишньому СРСР, нині він — вчений зі світовим ім’ям в галузі біохімії, академік Національної академії наук України і Національної академії аграрних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премії ім. В.Вернадського, міжнародної премії «Дружба», заслужений діяч науки і техніки України, почесний президент одного з найбільших освітянських і наукових об’єднань планети — Всесвітнього консорціуму установ вищої освіти і досліджень у сільському господарстві, почесний професор і доктор кількох провідних університетів світу.
2003 року ректорові Національного університету біоресурсів і природокористування України Дмитрові Мельничуку присвоєно звання Героя України.