Незабаром усі житлові та нежитлові будівлі зводитимуть з урахуванням європейських норм: вони будуть енергоефективними та енергоощадними. А старі доводитимуть до таких кондицій.
7 червня 2017 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства схвалено доопрацьований спільно з Держенергоефективності законопроект №4941-д «Про енергетичну ефективність будівель». Члени комітету вирішили рекомендувати парламенту ухвалити законопроект у другому читанні та в цілому.
«Законопроект покликаний створити умови для скорочення енергоспоживання в будівлях. Саме цей сектор — майже 80 тисяч багатоповерхівок, 6,5 мільйона приватних будинків, 100 тисяч бюджетних установ — споживає найбільше енергії порівняно з іншими, проте має найбільший потенціал енергозбереження», — вважає голова Держенергоефективності Сергій Савчук.
Законопроект, розроблений на виконання 31-ї директиви ЄС, передбачає європейський підхід до підвищення рівня енергоефективності будівель.
На виконання європейських директив
У ньому внормовано питання встановлення мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель, передбачено запровадження сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем будівель. Як вважають у Держенергоефективності, така сертифікація забезпечить власників актуальною інформацією про енергетичні характеристики будівель, а також дасть змогу вдосконалити механізми контролю за державними програмами енергоефективності, посилити їхню ефективність.
Щоб забезпечити доступність інформації про енергетичний стан будівель, планують створити відкриті бази даних енергетичних сертифікатів та енергоаудиторів, а також систему незалежного моніторингу якості енергетичних сертифікатів.
Як розцінюють цей законопроект фахівці ринку, девелопери? Чи не збільшиться завдяки нововведенням вартість житлового і комерційного будівництва? Можливо, поспішаємо з ухваленням цього документа?
Щоб створитиновий фонд
«Не секрет, що саме за рахунок модернізації старого житлового фонду Україна може істотно знизити витрати теплоносіїв, тобто навантаження на бюджет. Дешеві енергоресурси тривалий час гальмували процес реновації. Чимало дискусій викликало, приміром, крапкове утеплення фасадів, яке, на мій погляд, не лише має негативні наслідки для всієї будівлі, а й естетично порушує міське середовище. У багатьох країнах вимоги щодо підвищення енергетичної ефективності введено на рівні законодавства. Тому архітектори роблять чимало для того, щоб під час проектування будівель вони в майбутньому були комфортними й енергоощадними», — зазначає «УК» фахівець проектної компанії СЕО АІММ-Груп Максим Мятко.
Чимало експертів упевнені, що законопроект ухвалять. Це особливо важливо й тому, що без цього нормативного акта не запрацює Фонд енергоефективності. Ця структура, вважають в уряді, повинна стати, так би мовити, своєрідним рятівним кругом для власників житла у багатоповерхівках. Адже знаємо, що ціни на енергоносії досить високі, а всі ці заходи дадуть змогу значно скоротити енергоспоживання.
Цей фонд, за намірами творців законопроекту, надаватиме кредити на енергоощадні заходи лише після отримання кожним окремим будинком так званого енергетичного сертифіката. На таке доведеться піти, адже саме це одна з головних вимог європейських і світових фінансових донорів.
Цікаво, що саме буде написано в таких сертифікатах? Крім обов’язкових реквізитів та іншої технічної інформації, буде чимало важливих даних для споживачів.
Наприклад, буде визначено клас енергетичної ефективності будівлі подібно до класів, які зазначено на корпусах холодильників, пральних машин і моніторів комп’ютерів. Класи визначатимуть так само, вони починатимуться з літери «А», яка вказуватиме на найвищий рівень енергоефективності.
У сертифікаті зазначатимуть і мінімальні вимоги до енергоефективності та фактичні показники в будинку. Експерти дадуть рекомендації, як підвищити рівень енергетичної ефективності в економічно доцільний спосіб. Тобто цей документ міститиме детальну підказку для власника, як позбутися зайвого споживання ресурсів.
Недорогий сертифікат
Скільки сертифікат (його ще називають паспортом) коштуватиме мешканцям будинків, які вже зведено давно? Такі документи, вважають фахівці, недорогі. Якщо паспорт на нежитлову будівлю обійдеться її власникам у 15—20 тисяч гривень, то для мешканців старого житлового будинку він буде дешевшим на 2—3 тисячі гривень. А користі від цього буде чимало. Адже такий будинок надалі матиме право претендувати на отримання «теплих» кредитів (знаємо, що в них активну участь бере держава і деякі банки) або навіть на грантову допомогу від європейських структур.
Деякі будівельні компанії вже фактично розпочали процеси реновації хрущовок та інших старих будинків. Спираючись на досвід західних країн, які також модернізували старе житло (приміром Німеччина), будівельники України зробили для себе позитивний висновок: такі будинки можна успішно модернізувати, зводячи 1—2 додаткових поверхи, якісно змінюючи планування і метраж квартир та роблячи оселі енергоощадними. Отже, якщо законопроект буде ухвалено, він однозначно допоможе цій важливій справі.
Зростання цін на житло не буде
Щодо хвилювання з приводу можливого зростання цін на нове житло, яке отримуватиме сертифікати енергоощадного. Деякі ЗМІ вже встигли написати чимало страшилок на цю тему, начебто ціни на такі оселі злетять угору.
«Спекуляції навколо цієї теми вважаю безпідставними. Сучасні вітчизняні вимоги до енергетичної ефективності будівель в Україні вже відповідають європейським стандартам. Тому наші нові споруди, якщо їх виконано з урахуванням усіх вимог, уже мають високі показники. Тож започаткування практики енергетичного паспорта лише дасть змогу провести облік тих енергоресурсів, які ми втрачаємо на опалення старого житла, а також виробити державну програму щодо термомодернізації наявного житлового фонду — одного з основних споживачів енергоресурсів. На кінцевого споживача все це жодним чином не повинно вплинути», — вважає Максим Мятко.
Експерти переконані, що саме для об’єднань співвласників багатоквартирних будинків відкриється фінансування багатомільярдних кредитів через так звані донорські проекти. І це за умови ухвалення законопроекту може статися наприкінці 2017-го — на початку 2018 року. Уже сьогодні можна говорити про деякі цифри витрат. За підрахунками Асоціації енергоаудиторів, утеплення пінопластом одного квадратного метра будівлі в середньому сягне 700 гривень, а встановлення індивідуального теплового пункту з погодним регулюванням — приблизно 300 тисяч гривень.
Від редакції. Заходи, які накреслено в законопроекті №4941-д, важко переоцінити: він дасть змогу зробити прорив в енергозбереженні та модернізації старих і нових осель та комерційних споруд. Можна сказати, що цей процес уже розпочався, адже в деяких старих будинках їхні мешканці самі викликають фахівців, які, оглядаючи будівлю, вказують на всі недоліки, через які втрачається тепло, і як цього позбутися. А отримуючи енергетичний паспорт, можна претендувати на кредит з утеплення осель або навіть на грант з-за кордону. Ця програма має загальноекономічне значення, адже вже нині фахівці кажуть, що вона дасть змогу власникам нежитлових споруд значно знизити енергоспоживання, зменшити ціни на продукцію і послуги для населення.