Наталія Божко народилася в селі Довжик Охтирського району на Сумщині. Понад 10 років живе у Сполучених Штатах Америки, однією з перших почала інформувати про COVID-19 і закликати земляків у Facebook дотримуватися правил карантину.

Ось що розповіла Наталія цими днями телефоном: «Я активний дописувач у Facebook, стараюся інформувати земляків про небезпеку коронавірусу. Іноді чую критику: мовляв, ти у Штатах живеш, там медичний рівень не такий, як в Україні, що ти тут розуму навчаєш? А я дуже хвилююся за земляків, застерігаю про наслідки порушень карантину і, звичайно, так само наполегливо звертаюся і до батьків, друзів, родичів. Вони розуміють складну глобальну ситуацію, тому дотримуються умов карантину.

Передовсім, немає значення, в якій країні ти живеш — CША, Україні, Італії, Франції. Жодна країна не була готовою до пандемії. І в цих умовах жодна медична система жодної держави, навіть найрозвиненішої, не витримує навантаження.

В умовах пандемії завдання карантину — розвантажити медичну систему, щоб ті, хто потребують медичної допомоги, отримали її вчасно, щоб лікарям не доводилося приймати надзвичайно важкі рішення, кого підключати до апаратів штучної вентиляції легень, а кого ні, як це трапляється в деяких країнах, де, здавалося б, високий рівень медицини. Але в таких масштабах медицина безсила. Тому єдина порад — залишайтеся вдома.

Зачинені підприємства, порожні полиці в магазинах, подорожчання

Звернула увагу, що багато наших земляків протестують проти введення карантинного режиму, надзвичайного стану чи ситуації. Розумію, що це створює незручності, бо самі в них живемо.

Живу в містечку Ридінг у передмісті Бостона, штат Массачусетс. Працюю в Бостоні, який за 15 хвилин їзди на автомобілі (приблизно півтора десятка кілометрів). До початку епідемії усі трудилися в офісі, нині нас перевели на дистанційну роботу, тобто вдома. Тут такий самий карантин, як і в Україні й усьому світі. А мій хлопець з часу введення карантинного режиму залишився без заробітної плати, бо його робота пов’язана із прямим спілкуванням з людьми (працює в торгівлі, і його підприємство закрили на карантин).

Більшість підприємств, зокрема малого бізнесу, не працюють зовсім. Виняток становлять хіба супермаркети та ресторани й кафе, орієнтовані на доставку їжі.

Серед українців чомусь поширюються чутки, що американців звільнили від податків. Це неправда. Через карантин оподаткування відтермінували до липня, але після карантину платити доведеться за цей період у повному обсязі. Президент США Дональд Трамп зобов’язав уряд призначити одноразові виплати в розмірі 1200 доларів тим, у кого заробітна плата менша 75 000 доларів на рік, а на сім’ю — 150 000 доларів. Але що для Америки, де оренда квартири коштує понад 2500 доларів на місяць, 1200 доларів? Це як в Україні 500 гривень — майже нічого.

Масові скупчення людей заборонено, як і вихід на вулицю без потреби. І цих правил тут жорстко дотримуються. Наприклад, останнім часом всі дні народження друзів святкуємо у програмі на кшталт Skype, Zoom, Meeting.

Раз на день протягом пів години вигулюю песика. Якщо назустріч іде людина, а на протилежному боці вулиці нікого немає, то хтось із нас обов’язково перейде туди. Тобто після виходу з дому перше правило — дистанція. Друге — гігієна. Руки і лапки тварини ретельно миємо, всі посилки (покупки робимо через інтернет) залишаємо за дверима на кілька днів, адже вірус на поліетилені живе 2—3 дні.

Частіше роблю вологе прибирання з мийними засобами, адже мило, спирт і хлор руйнують жирову оболонку вірусу і вбивають його.

З антисептиками та дезінфекторами тут також сутужно, як і в Україні — все лімітовано. Полиці магазинів давно порожні, а нових надходжень обмаль. Спирт наприклад подорожчав у понад десять разів, і придбати його можна лише у спекулянтів.

Ще донедавна із продуктами й туалетним папером була паніка. Люди великими партіями закуповували харчі, що мають тривалий термін зберігання, наприклад макарони, рис, напівфабрикати. Тепер у магазинах є все, але ціни підвищилися. Тому говорити, що продукти дорожчають тільки в Україні, не зовсім правильно.

Медицина без масок

Лікарям катастрофічно не вистачає засобів індивідуального захисту, зокрема масок. Вони звертаються до громадян, аби ті передавали медичні маски лікарням, адже в паніці люди їх усі скупили. Дехто власноруч шиє маски й роздає. Загалом купити одноразову медичну маску дуже дорого і проблематично.

У Бостоні кілька тисяч інфікованих, а в Нью-Йорку ситуація критична — місто повністю заблоковано.

Медична система не витримує такої кількості пацієнтів. Тому всім нам слід дотримуватися карантинних вимог. В Україні дуже багато пенсіонерів, людей із хронічними захворюваннями. Саме вони у зоні ризику. Перш ніж іти гуляти на вулицю або зайвий раз вийти в магазин, варто подумати про них.

Об’єктивно про мігрантів

Беззаперечно, вірус дуже швидко поширився планетою через міграцію людей, зокрема десятки тисяч заробітчан повернулися в Україну. Багато хто негативно і навіть агресивно ставиться до приїжджих. Але уявіть, що серед них ваші діти, брат, сестра, чоловік, дружина. Вони протягом багатьох місяців працювали на чужині, тяжко добиралися додому, а тепер доходить до того, що сусіди ладні ледь не хату спалити. Можливо, перебільшую, але судячи зі спілкування, іноді так думаю. Зрештою, вони також громадяни України і, згідно з Конституцією, ніхто не може перешкоджати їхньому в’їзду на батьківщину.

Правду кажучи, у мене теж є куплений квиток на травень в Україну. Як розвиватимуться події, не знаю. Проте сподіваюся, що доти пандемія скінчиться. У будь-якому разі травневу поїздку перенесу, бо не хочу наражати на небезпеку ні себе, ні рідних.

А всі, хто в’їхали, повинні відповідально поставитися до цієї ситуації й самоізолюватися. Звичайно, було б добре, аби держава забезпечила обсервацію, але маємо розуміти, що в наших реаліях це неможливо, і тут ідеться не лише про Україну. Тому сподіваємося на порядність мігрантів.

Тож бажаю всім міцного здоров’я. Бережіть себе, і як говорить Президент України, хай буде в усіх температура 36,6».

Інна ТРОЦЬ
для «Урядового кур’єра»