"Золотий стандарт Поліської митниці"

Інна ОМЕЛЯНЧУК
23 вересня 2020

У липні порівняно невелика Поліська митниця Держмитслужби вийшла на перше місце в Україні за рівнем надходжень до державного бюджету, в серпні була другою, лише незначно поступившись пальмою першості. А загалом від початку року митниця поповнила головний державний гаманець на 7 мільярдів гривень.

— Це живі кошти, які спрямовують на заробітні плати медикам, освітянам, пенсії нашим батькам, соціальні виплати багатодітним родинам. І якщо за підсумками першого півріччя Поліська ще мінусувала 544 мільйони до прогнозних індикативних показників (карантин таки зіграв із нами злий жарт, фактично зупинивши імпорт у квітні), то останніми місяцями їх перевиконуємо. У липні 139% виконання, у серпні — 122, вересень, уже бачу, теж буде продуктивним, — каже начальник Поліської митниці Держмитслужби Сергій Панчук, який, перемігши у відкритому конкурсі з 24 учасників, очолив її 19 травня 2020-го. — За цим щоденна професійна робота всіх наших 285 митників. І конструктивна співпраця із суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, з якими вдається знайти спільну мову та розумний баланс інтересів держави та бізнесу.

Це головна фішка поліських митників: у межах чинного законодавства з дотриманням відомчих нормативних вимог працювати із клієнтами так, щоб і бюджет наповнити, й бажання співпрацювати не відбити. Бо зазвичай у нас буває так: не сподобалося щось клієнтові — поїхав на іншу митницю. Зрештою, це його право.

Начальник Поліської митниці Сергій Панчук має власну формулу успішного управління

Географія плюс логістика…

Тут навпаки: хто бодай раз спробував розмитнення на Поліській, без проблем переходить у статус постійного клієнта. Ще й друзям її рекомендує. Судіть самі: якщо ще на початку року з митницею співпрацювали 976 суб’єктів господарювання, то нині їх уже майже 3 тисячі.

— Раніше недооцінювали вигідне географічне положення нашої митниці, а це перетин міжнародних автотранспортних коридорів Київ — Чоп, Київ — Берлін, Київ — Ягодин. Тож мало враховували в роботі пов’язану з цим логістику вантажних перевезень, — веде далі Сергій Панчук. — Ми взяли це на олівець, і на всіх цих магістралях є наші митні пости. Везе, приміром, київський підприємець варшавською трасою товар, призначений для подальшої реалізації в Західній Україні. Навіщо йому прямувати на Київську митницю, щоб, розмитнивши його там, знову везти на Рівненщину чи Волинь? Звісно, він обере наш митний пост Сарни, що працює просто на трасі. А якщо переконається у професійному підході до роботи, звернеться знову.

Ось ще одна складова результативної роботи — професійність, яку цінують в усі часи. Надто ж у непрості для економіки, як нині, коли кожна зовнішньоекономічна операція в буквальному сенсі на вагу золота для держави.

Це добре розуміє й голова Рівненської ОДА Віталій Коваль. На пресконференції за підсумками першого року управління областю він високо оцінив роботу митників (центральний офіс Поліської митниці розташовано в Рівному), наголосивши:

— У нас спільне стратегічне завдання: перетворити Рівненщину зокрема та Україну загалом на територію рівних можливостей, змінивши життя людей, щоб кожен зміг знайти собі застосування на рідній землі.

Щоденну роботу митників ілюструють високі місячні показники. Фото надав автор

…плюс співпраця з місцевою владою...

Днями Віталій Коваль став учасником виробничої наради на Поліській митниці. Це перший голова виконавчої влади області, який сам прийшов поцікавитися проблемами й запропонував допомогу в їх розв’язанні. Бо якщо немає порозуміння між державними органами та місцевою владою, годі очікувати на високий результат. Тому це третя складова стабільного поступу митників.

Щодо території рівних можливостей наведу такий приклад. У списку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності обрала першого-ліпшого. Телефоную директорові фірми Олександрові Кравчуку, який виявився ще й її співзасновником. Запитую, чи комфортно йому співпрацювати з Поліською митницею.

— Річ у тім, що ні я, ні наш представник ніколи не були на митниці, бо нам треба займатися виробництвом, — почула неочікувану відповідь від фірми Staff. — Ми шиємо сучасний одяг й експортуємо його в Білорусь і Молдову, де вже відкрили магазини. Співпрацюємо з митним брокером Миколою Мельником. Він усі необхідні документи готує так, що товар, який шиють наші швачки в Рівному, Березному й Корці, дедалі впевненіше прокладає собі дорогу на закордонні ринки. На білоруському й молдовському, приміром, діє сертифікат походження товару СТ1, завдяки якому в країні призначення розмитнювати його вже не потрібно, достатньо сплатити ПДВ. А це дає змогу тримати конкурентну ціну.

…та мінімізація людського чинника

Ось він, європейський золотий стандарт роботи митника, коли людський чинник мінімізовано: свою справу роблять електронні сервіси. З 19 травня (від початку пілотного проєкту) на Поліській автоматично оформлено 1400 електронних декларацій. Паралельно триває гармонізація українського митного законодавства з європейським, каже Микола Мельник, що представляє компанію РSТ-Україна. Пишається, що його праця теж прокладає шлях для українського виробника. І впевнено почувається в ролі посередника між соціально відповідальним бізнесом та митницею.

Щодо фірми Staff, то додана вартість, як і податки, залишаються в Україні. Але загалом у державі, на жаль, переважає сировинний експорт. До того ж, імпортуємо більше, ніж експортуємо. Змінити зовнішньоекономічне торговельне сальдо на користь рідної держави під силу таким цілеспрямованим українцям, як Олександр Кравчук.

Коли йому було 18, а братові 16, хлопці не мали де взяти стильних молодіжних речей, їх не вистачало на ринку. Тож сім років тому стали шити їх самі, на власний смак і гаманець. Нині фірму — законодавця чоловічої молодіжної моди добре знають в Україні й за кордоном.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua