БЛИСК І ЗЛИДНІ
Вочевидь, ще не скоро героїня лондонської Олімпіади фехтувальниця Яна Шем’якіна святкуватиме новосілля
Якось, коли вкотре у тісному помешканні родина почала звичне вечірнє розселення-застеляння, дивлячись на всю цю метушню з ковдрами, подушками і розкладачками, Яна пообіцяла мамі, що неодмінно допоможе сім’ї вирішити гостре квартирне питання.
— Здобуду «золото» на Олімпійських іграх і тоді отримаю квартиру, — заспокоїла матір донька.
Часу відтоді минуло чимало, а велика родина (п’ятеро дорослих і дитина) досі мешкає у двох тісних кімнатах комунальної квартири, і побутові вигоди (даруйте за іронію) має спільні із ще однією сім’єю.
Про житлові проблеми титулована спортсменка мала розмову з міським головою Львова Андрієм Садовим. Він уважно вислухав, а відтак жартома порадив Яні або олімпійською чемпіонкою стати, або трійню народити: мовляв, лише так у Львові можна позачергово отримати житло.
Надокучати міському голові своїми проблемами юна спортсменка не стала: сильна за характером дівчина тільки на фехтувальній доріжці, а в житті — скромна за вдачею. Тож привозила до Львова медаль за медаллю із престижних турнірів, та стукати у чиновницькі двері й домагатися житла сміливості не вистачало.
І ось омріяне олімпійське «золото» — перше у Яни і поки що єдине з фехтування в історії Львова. Одне з побажань Яна успішно виконала — прославила і стародавнє місто, і молоду незалежну державу. Виконати друге теж, можливо, вдасться у перспективі: планує невдовзі вийти заміж. Ось тільки через хронічну зайнятість та відданість спорту все ніколи одягти весільну сукню, тож через спортивну кар’єру відкладає дату одруження.
Доки Яна відстоювала у Лондоні честь України і рідного міста, з привітаннями і з доброю звісткою для вже олімпійської чемпіонки у помешкання родини на Личаківській під спалахи теле- та фотокамер завітав міський голова Львова Андрій Садовий. І запевнив: Яні, як і іншим олімпійським чемпіонам, місто квартиру подарує! Матиме талановита спортсменка власне комфортне житло у Львові та належні умови для тренування, аби титулована львів’янка не спокусилася щедрими обіцянками заїжджих «сватів».
Тож щойно у чемпіонки після відпочинку з’явилося кілька вільних годин під час короткотермінового приїзду в рідне місто, посадовці з міськради запропонували Яні подивитися один із варіантів помешкання, щоб згодом на зустрічі після повернення фехтувальниці з тренувального збору з Алушти, а мера — з відрядження з Китаю можна було вести предметну розмову.
Враження трикімнатне помешкання, що на вулиці Полуботка в Сихівському районі Львова, не справило: квартира невеликої площі, з маленькими темними кімнатами, недобудована, хоч будинок заселений кілька років тому, без підлоги, дверей, нема сантехніки. Як кажуть досвідчені господарі, до такої ще треба і праці, і коштів чимало докласти. До того ж запропонована квартира у віддаленому від центру районі, неподалік залізничної колії, немає поблизу паркової зони чи стадіону, куди б можна було вирушати на ранкові пробіжки.
— Це, звісно, не примхи чи забаганки, — ділиться враженнями від оглядин Яна, — а елементарні потреби, адже треба десь займатися фізичними вправами, тренуватися. Без цього спортсменові не обійтися. За більш ніж 15 років занять спортом відпрацювала маршрут, тому почуваюся комфортно і цілком безпечно під час ранкових пробіжок у Шевченківському гаю, куди вирушаю і в дощ, і в снігову заметіль та тріскучі морози, звикла пішки ходити до тренувального залу на вулицю Руську. Адже не планую ставити крапку на спортивній кар’єрі, розраховую ще не на один олімпійський цикл і зачохлювати шпагу не збираюся.
— Пошуки оптимального варіанта — щоб і вартість житла не була захмарною, і помешкання відповідного статусу рівня олімпійської чемпіонки — тривають, — сказав кореспондентові керівник управління інформаційної політики Львівської міської ради Андрій Москаленко. — Неодмінно врахуємо всі побажання чемпіонки, зокрема щодо вибору району, метражу та стану помешкання. Тому пішли складнішим, аніж це роблять в інших містах, шляхом: не вручаємо ключі від квартири, яку обрала мерія, а пропонуємо кілька варіантів на вибір. Чи це буде помешкання «під ключ», чи лише коробка, як пропонують у новобудовах будівельні фірми, говорити зарано, позаяк тривають узгодження юридичних аспектів щодо двох варіантів. Однак можна сказати з певністю, що помешкання відповідатиме вимогам «золотої шпаги». Нині триває процес пошуку компромісного варіанта, який підійде Яні й не спустошить міської скарбниці.
Водночас готові підсобити і ріелтори Львова. «Підшукати для Яни гарне помешкання у престижному районі й за поміркованою ціною нескладно, — дивується галасові, здійнятому навколо придбання подарунка для олімпійської чемпіонки, успішний у Львові ріелтор пан Ігор. — На ринку (і первинного, і вторинного житла) не бракує цікавих пропозицій».
ДО РЕЧІ
Веслувальницям виділили «доступне»
Як уже повідомляв «Урядовий кур’єр» (№ 157 від 1 вересня), 17 серпня сесія Дніпропетровської облради погодила виділення 1,7 млн грн на придбання нових квартир п’ятьом спортсменам Дніпропетровщини, які здобули медалі на Олімпійських іграх у Лондоні. Олімпійські чемпіонки з академічного веслування Яна Дементьєва, Наталя Довгодько, Анастасія Коженкова, Катерина Тарасенко та срібний призер Олімпіади з метання списа Олександр П’ятниця отримають квартири в новому будинку на житловому масиві Лівобережний-3 у Дніпропетровську.
Проте квартири ще не готові — будинок добудовують. Це п’ятиповерхівка, яку зводять за програмою «Доступне житло». «Завершити будівництво і видати нам ордери обіцяють у кінці вересня або на початку жовтня, коли ми вже повернемося з чемпіонату Європи, — розповіла Яна Дементьєва. — Кожній обіцяють по трикімнатній квартирі. Звісно, нас цей варіант влаштовує».
Катерина Тарасенко, яка їздила дивитися на майбутню оселю, розповіла кореспондентові, що вже зведено коробку будинку, внутрішніх стін у квартирах ще немає. Адже внутрішнє планування мають придумати самі новосели і надати свої пропозиції будівельникам. На якому поверсі олімпійцям виділять житло, вони ще не знають. Вірогідно, це буде поверх із першого по третій — на четвертому і п’ятому в будинку запроектовані дворівневі квартири.
ТОЧКА ЗОРУ
Не перетворюйте обіцянку на цяцянку
Оксана ГОЛОВКО,
«Урядовий кур’єр»
На тобі небоже, що мені не гоже, — кажуть у народі про ситуацію, за якої пошукачеві намагаються втюхати непотріб. Мовляв, нема чого дарованому коневі зуби рахувати. Та подарунки бувають різні. І коли йдеться про винагороду за видатні заслуги, місцевій владі, яка, як відомо, відає у нас розподілом житлового фонду, слід ретельніше виконувати важливу місію: довести, що про спортсменів, які прославляють Батьківщину, держава пам’ятає і піклується весь час, а не згадує за місяць до відповідальних стартів і забуває за кілька тижнів потому.
Зі свого боку, обіцяємо розказати й про інших олімпійських новоселів. Адже не секрет, що більшість з них — молодь, яка по-іншому заробляти на гідне життя просто не має часу. Тож вони мусять не лише спростувати приказку «Обіцянка — цяцянка, та дурнику в радість», а й довести, що обіцяного таки не три роки ждуть.