Зона відчуження — як унікальний біосферний заповідник, який щорічно відвідують десятки тисяч туристів. Майданчик, де втілені унікальні за своєю природою та інженерними рішенням об’єкти. Хаб альтернативної енергетики та місцезнаходження дата-центрів. Такими планами розвитку Чорнобиля в інтерв’ю Укрінформу поділився голова Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Віталій Петрук.

Розмова відбулася на полях 62-ї сесії генеральної конференції МАГАТЕ у Віденському міжнародному центрі, де Україна вперше представила виставку-стенд "Чорнобиль — територія змін".

НОВИЙ БЕЗПЕЧНИЙ КОНФАЙНМЕНТ ВВЕДУТЬ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ЗА ГРАФІКОМ — 15 ГРУДНЯ

— Пане Віталію, вітаю з організацією чудового стенду на полях такого впливового майданчика як генконференція МАГАТЕ. Очевидно, що Україні є про що говорити і звітувати у сфері приборкання та використання мирного атома. Окрім інформативної функції виставки, заплановані якісь зустрічі, переговори з іноземними колегами?

— Робота в атомній сфері неможлива без активної міжнародної співпраці. На генеральній конференції, де щороку збираються професіонали галузі, країни демонструють результати своєї роботи, інформують про нові виклики, які перед ними стоять, проводять зустрічі, переговори, консультації.

Наше агентство представляє Україну на цьому авторитетному майданчику в плані системи поводження з радіоактивними відходами. Цього року ми вперше виступили з власним стендом, щоб краще поінформувати міжнародну спільноту про результати нашої діяльності. Думаю, нам зі стендом все вдалося, тут ми розставили головні акценти у нашій роботі, показали основні результати і те, як змінюється зона відчуження після аварії.

У рамках генконференції у нас також відбудуться зустрічі з експертами Агентства для обговорення широкого кола питань. Також платформа МАГАТЕ буде використана, щоб активізувати співпрацю з нашими міжнародними партнерами, адже сюди з’їжджається весь світ.

Окремі зустрічі заплановані й у нашого регулятора — Держатомрегулювання.

— Які головні напрями співпраці вашого Агентства з міжнародними партнерами?

— Основна міжнародна співпраця сконцентрована наразі довкола завершення двох основних проектів — будівництва Нового безпечного конфайнменту (НБК) і Сховища відпрацьованого ядерного палива для ЧАЕС "СВЯП-2". Роботи по обох проектах знаходяться на фінальній стадії.

Також маємо постійне співробітництво з Єврокомісією та країнами-партнерами щодо розбудови системи поводження з радіоактивними відходами — будівництва нових сховищ, підвищення їхнього фізичного захисту, запобігання розповсюдженню зброї та матеріалів масового знищення, обмін досвідом та технологіями в цій сфері.

— Коли планується завершення обох проектів?

— На сьогодні проходимо етап введення НБК в експлуатацію. Згідно з діючим графіком, який не переглядався, дата введення Арки в експлуатацію — 15 грудня 2018 року. Хоча, мова тут йде швидше про завершення контракту з основним підрядником — компанією Novarka.

Щодо проекту "СВЯП-2", то в грудні цього року планувалося перейти до етапу "гарячих" випробувань, але є сигнали, що підрядник Holtec може не встигнути закінчити "холодні" випробування до кінця року.

Але хочу наголосити, що обидва об’єкти є унікальними у світі, й саме тому їх будівництво є надзвичайно складним. З огляду на це, пріоритет стоїть не стільки у термінах введення в експлуатацію чи завершення будівництва, скільки в отриманні функціональних та безпечних об’єктів.

— Сховище відпрацьованого ядерного палива "СВЯП-2" стосується палива лише з ЧАЕС?

— Так, це сховище будується лише для відпрацьованого ядерного палива з ЧАЕС.

На території зони відчуження "Енергоатомом" будується також Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Воно призначене для всіх АЕС країни. Наскільки я знаю, його будівництво теж відбувається за графіком, однак це не наша сфера відповідальності.

УКРАЇНА СПОДІВАЄТЬСЯ НА ПРОДОВЖЕННЯ СПІВПРАЦІ З МІЖНАРОДНИМИ ПАРТНЕРАМИ В РАМКАХ ЗНЯТТЯ ЧАЕС З ЕКСПЛУАТАЦІЇ

— Після завершення цих двох проектів — НБК та СВЯП-2 — міжнародні партнери продовжать надавати Україні свою підтримку по Чорнобилю, у тому числі фінансову?

— Основний акцент нашої діяльності впродовж останніх двох років було зроблено саме на завершенні цих важливих міжнародних проектів. Вони — у фокусі уваги Уряду та Президента України. Наступний етап — це демонтаж нестабільних конструкцій всередині Арки та процедури, пов’язані зі зняттям Чорнобильської атомної станції з експлуатації.

Існування Чорнобильського фонду "Укриття" вже завершується. Ми сподіваємося, що співпраця продовжиться в рамках зняття ЧАЕС з експлуатації. Але наразі це питання перебуває лише на початковій стадії переговорів. Зустрічі по цій темі українська делегація проводить і в рамках участі в нинішній генконференції МАГАТЕ.

— Що, власне, мається на увазі під зняттям ЧАЕС з експлуатації, вона що, експлуатувалася?

— ЧАЕС експлуатувалася з вересня 1977 року по грудень 2000 року. Згідно із законом «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», атомні енергоблоки після зупинки мають зніматися з експлуатації. В ідеалі, на місці АЕС має бути, умовно кажучи, зелена галявина. Але через складності, які виникли після аварії на ЧАЕС, її зняття з експлуатації має істотні особливості.

Програма зняття ЧАЕС з експлуатації була розрахована на 64 роки, але це за умови її повного і вчасного фінансування. Сьогодні ми досягли певних успіхів, зокрема, 1-3 енергоблоки повністю звільнені від ядерного палива, в тому числі — пошкодженого. Триває демонтаж обладнання, де це можна робити у відповідності до стандартів безпеки.

Крім того, триває перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Наразі визначена етапність, і вона реалізується — будується НБК, проводиться демонтаж нестабільних конструкцій: все те, що всередині Арки, має бути розібрано та поховано. Відповідно до розвитку науки і техніки, вирішуватимемо, як діяти далі.

ЗОНА ВІДЧУЖЕННЯ МОЖЕ СТАТИ ОСЕРЕДКОМ НАУКИ І ВИСОКИХ ТЕХОЛОГІЙ

— А яким ви бачите майбутнє зони відчуження в цілому? Як вона виглядатиме, скажімо, за 10 років?

Чорнобильська зона буде розвиватися як природний резерват

— Після створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, куди увійшли 80% зони, ця територія буде розвиватися як природний резерват, з обмеженим доступом людини. Решта зони, райони у безпосередній близькості до ЧАЕС — це територія спеціального промислового використання. Законодавче підґрунтя для розвитку зони відчуження саме в таких площинах Агентством уже закладено, Урядом підтримано — й відповідні проекти знаходяться у Верховній Раді.

За оцінкою фахівців, природа у зоні відчуження повернулася до того стану, який був 200 років тому. Навіть до створення біосферного заповідника, антропогенний вплив людини тут мав місце лише на близько 5-7% території, решта зони належала сама собі й розвивалася за своїми процесами.

Так звана "територія промислового використання" буде майданчиком для вдосконалення інфраструктури поводження з радіоактивними відходами, з відпрацьованим ядерним паливом, а також для розвитку альтернативної енергетики.

Крім того, ми намагаємося розвивати, хоча поки що безуспішно, ще один напрям — розміщення дата-центрів на майданчику ЧАЕС. Науково-освітній потенціал зони відчуження поки що не використовується повною мірою.

Тобто, за 10 років я б хотів побачити зону відчуження осередком науки, освіти і високих технологій.

— Ви згадали про використання зони як майданчика для розвитку альтернативної енергетики. Вже є конкретні проекти?

— Поки все лише на початковій стадії. Одна невелика сонячна електростанція на 1МВт вже працює, ще одна будується біля м.Чорнобиль, також невелика — до 1,5 МВт. Також було здано в оренду осушену частину ставка охолоджувача, там працює інвестор, готує проект по будівництву сонячної електростанції. Ці об’єкти нерухомості ми здали в оренду за процедурою Фонду держмайна.

Крім того, розглядається питання створення й вітроелектростанцій. Наразі одне з рішень надання згоди на розробку землеустрою під вітрові електростанції знаходиться в Секретаріаті Кабінету Міністрів. Там український інвестор.

Якщо говорити про іноземних інвесторів, то сонячним проектом займаються французи. Також є певний інтерес із боку американців, обережна зацікавленість — із боку японців.

— Щодо дата-центрів на майданчику ЧАЕС, в чому ваша перевага?

— По-перше, це стабільне енергопостачання.

По-друге, наявність великої кількості об’єктів та площ, які зараз вивільнилися. Багато приміщень на ЧАЕС знаходяться на так званій "сухій" консервації, є чимало кваліфікованого персоналу. У тому ж Славутичі проживає багато молоді, спеціалістів ІТ.

Чорнобиль знаходиться доволі недалеко від столиці й потенційне розміщення тут будь-яких дата-центрів може мати перспективу. Станція перебуває під належним контролем і захистом. Думаю, ми могли б скласти гідну конкуренцію будь-якому об’єкту, який розглядаються під розміщення дата-центру. І такі переговори ведуть, але поки результатів немає.

ПОНАД ДВІ ТРЕТИНИ ВІДВІДУВАЧІВ ЧОРНОБИЛЯ — ІНОЗЕМЦІ

— Відомо, що в зоні відчуження проживають і так звані "самосели". Як багато таких осіб?

— Так, є певна кількість самопоселенців. На сьогодні їх налічується десь близько 140 осіб, середній вік цих людей — 79 років. Нових поселенців немає, і це законодавчо заборонено.

— А як щодо туристів? Чорнобиль стає все більш привабливим туристичним маршрутом…

70% відвідувачів Чорнобильської зони — іноземці

— Я б не говорив про туристів чи туристичний напрямок. Все таки, це — закрита зона, потенційно небезпечна для такого звичайного туризму. Ми називаємо цих людей відвідувачами.

Зростання інтересу серед громадян до відвідування зони стало для нас певною несподіванкою. Так, торік був певний рекорд — біля 50 тис. відвідувачів. Цього року вже можна говорити, що їх буде ще більше.

І ми зараз активно працюємо над вдосконаленням, скажімо так, нашої інфраструктури, щоб відвідування зони було комфортним. Наприклад, на початку жовтня на КПП "Дитятки" плануємо відкрити інформаційний центр для відвідувачів.

Чорнобиль — один із головних об’єктів цільового інтересу для іноземних туристів в Україні

— Чи багато іноземців серед цих відвідувачів?

— Понад 70% — іноземці.

— Ого, якщо темпи збережуться, то Чорнобиль може стати одним із головних туристичних об’єктів України… Варто задуматися про готелі, ресторани.

— Згідно зі статистикою, Чорнобиль — один із головних об’єктів цільового інтересу для іноземних туристів в Україні. Тобто, люди спеціально приїжджають в Україну, щоб подивитися на Чорнобиль. Так, як спеціально їдуть побачити Львів, так і спеціально приїжджають, щоб подивитися Чорнобиль.

Щодо готелів, ресторанів — то цим має займатися не держава, а бізнес. Але це вже розвивається. Зверніть увагу на те ж селище Іванків, там чудові заклади харчування, ми навіть своїм гостям рекомендуємо відвідати там ресторан української кухні.

При дотриманні правил жодної радіаційної небезпеки у Зоні для відвідувачів немає

Слід розуміти, що ми — не агентство, яке надає туристичні послуги. Ми просто даємо можливість, з дотриманням правил радіаційної безпеки та правил поводження у зоні відчуження, відвідувати зону і задовольнити той попит, з яким зіштовхнулися. А туркомпанії, бізнес самі вже шукають відвідувачів, привозять сюди, обслуговують.

— Для відвідувачів існує якась радіаційна небезпека? Є загрози виносу радіонуклідів за межі зони? Пам’ятається, які пристрасті були у соцмережах, коли у червні загорівся так званий "рудий ліс"...

Налагоджена надійна та сучасна система моніторингу радіаційного стану в зоні відчуження

— При дотриманні правил поведінки в зоні відчуження жодної радіаційної небезпеки для відвідувачів немає.

Так, потенційна небезпека виносу радіонуклідів за межі зони може бути в результаті пожеж. І тому одне з наших найголовніших завдань — зробити все можливе, щоб запобігти займанням у зоні відчуження.

Ми ініціювали створення системи раннього виявлення пожеж, будівництво 15 спостережних веж, проводимо модернізацію техніки та лісових пожежних станцій у зоні.

Наразі вже створена надійна та сучасна система моніторингу радіаційного стану в зоні відчуження, яка була введена в експлуатацію в 2015 році. По всій території розташовано 47 датчиків, які працюють у режимі реального часу і що дві години передають інформацію на центральний сервер. У разі виникнення надзвичайної ситуації — як, наприклад, пожежа — вони переходять у спеціальний режим і можуть інформувати що дві хвилини про реальну ситуацію з потужністю дози опромінення. Система може не лише передавати сучасний стан, а й робити прогнози зміни радіаційного стану з урахуванням природних умов — дощу, вітру, вологості повітря тощо.

Коли була пожежа у червні, то наша система надійно спрацювала, а інформація, яка надавалася громадянам, була достовірною та об’єктивною. Завдяки оперативним діям пожежних із приборкання вогню змін радіаційного стану за межами зони відчуження, які могли б давати підстави для тривоги громадян, не було.

Власне, зона відчуження — це якраз і є той бар’єр для виносу радіонуклідів за її межі. Протягом діяльності в зоні за останні 30 років уже створені необхідні умови для контролю поширення радіонуклідів, запобігання йому. Ситуація стабільна і ми можемо її прогнозувати.

В УКРАЇНУ ЗА ДОСВІДОМ ЇДУТЬ ІЗ ЯПОНІЇ ТА КИТАЮ

— Як у світі зараз сприймають Чорнобиль, нинішній стан речей — об’єктивне розуміння чи більше фобія?

В Україні створені унікальні об’єкти у системі поводження з радіоактивними відходами

— Професіонали, як от учасники конференції МАГАТЕ, сприймають сьогоднішню ситуацію доволі об’єктивно. Пересічні громадяни ж відносяться дещо по-іншому, очевидно, що є певні елементи страху, боязнь відвідувати зону.

Слід розуміти, що в Україні створені унікальні об’єкти у системі поводження з радіоактивними відходами. Таких об’єктів, як у нас, дуже мало у світі — як наприклад, централізоване сховище для відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання, те ж Сховище для відпрацьованого ядерного палива-2. Новий безпечний конфайнмент — це взагалі унікальна споруда. До цього ніхто нічого такого не робив, під час його будівництва приймалися нестандартні інженерні рішення. Наприклад, окремі стіни зводили не як усі класичні стіни — знизу вгору, а навпаки — згори вниз.

Коли ми почнемо експлуатувати ці унікальні об’єкти, до нас усі їхатимуть переймати досвід. Власне, це відбувається вже зараз. Так, до нас приїжджають начальники змін станцій із Китаю, йде постійний обмін досвідом із японськими колегами.

Сама ж станція ЧАЕС і місто Прип’ять — це ще й наочний трагічний приклад: подивіться — як дорого може коштувати людська помилка.

Василь Короткий
Укрінформ
Відень