"Зовнішні орієнтири визначає економічна доцільність"

27 листопада 2013


 

Пріоритети.  

Відділ новин  «Урядового кур’єра»

Уряд продовжує підготовку до ухвалення Державного бюджету на 2014 рік, який планується розглянути на черговому засіданні Кабінету Міністрів, а також веде консультації про організацію тристоронніх переговорів у форматі Україна — Росія — Європейський Союз.

Розв’язання актуальних проблем національної економіки є ключовим пріоритетом у діяльності уряду, що безпосередньо впливає на зовнішньополітичні орієнтири. Тому після ухвалення розпорядження про припинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС Кабінет Міністрів розпочав практичну реалізацію заходів, спрямованих на активізацію роботи підприємств усіх галузей.

Взаємний інтерес

Як зазначив Прем’єр-міністр Микола Азаров, дії української влади з відновлення торговельних відносин із країнами СНД і, зокрема, Росією обгрунтовано виключно економічною доцільністю. «Ми бачимо в Росії не просто нашого торговельно-економічного партнера. Це та країна, з якою ми разом жили під одним дахом, і що краще йдуть справи у Росії, то більше для нас можливостей розвиватися. Саме життя змусило нас жити разом, саме життя не розділяє, а об’єднує», — зазначив глава уряду. 

За його словами, в Євросоюзі добре розуміють ситуацію в Україні та проблеми, з якими зіткнулася наша країна через спад у світовій економіці. Тому для єврочиновників не стало трагедією рішення Кабінету Міністрів відкласти підписання Угоди про асоціацію — не виключено, що це питання буде внесено до порядку денного наступного саміту Україна — ЄС, що відбудеться на початку наступного року. «Насамперед необхідно подолати наявні в Україні проблеми», — заявив Микола Азаров.

Він звернув увагу на те, що призупинення Україною підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС не означає, що Київ хоче вступити до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. «Ми націлені на інтеграцію з Європейським Союзом, але зараз ми взяли паузу. Стратегічно нічого не змінилося, змінилося тільки тактично», — наголосив Прем’єр-міністр.

До речі, коментуючи перспективи відносин Києва та Брюсселя, Єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле днями вкотре запевнив, що двері ЄС для України залишаються відкритими.

У свою чергу експерти підкреслюють, що торговельне партнерство з Росією є дуже важливим для української економіки, адже ця країна залишається пріоритетним напрямом вітчизняного експорту. Так, в 2012 році він сягнув 17,6 мільярда доларів США, або 25,6% від загального обсягу поставок українських товарів і послуг на зовнішні ринки.

Також країнам слід розвивати коопераційні зв’язки, тому що не тільки Україна в ключових галузях залежить від Росії, а й російські підприємства в енергетиці, транспорті, авіації залежать від України.

В уряді переконані, що розвиток відносин України та ЄС відкриє нові можливості для взаємовигідної співпраці та подальшого зближення зі стратегічними партнерами України в Євразійському регіоні, йдеться у повідомленні Аналітично-інформаційного бюлетеня КМУ.

Краще погоджувати, ніж протиставляти

Експерти звертають увагу, що Україна задекларувала свої європейські прагнення відразу ж після здобуття державної незалежності. Перший спільний документ із Євросоюзом — Угоду про партнерство і співпрацю — було підписано ще в 1994 році. Документ визначав основи зближення України з країнами-членами ЄС. Важливим кроком для України було приєднання до співпраці з європейськими фінансовими організаціями — у 1992 році наша країна стала членом Європейського банку реконструкції та розвитку.

Вже в листопаді 1995 року першою серед країн СНД Україна офіційно вступила до Ради Європи. А в 2007 році Європейський Союз та Україна розпочали переговори про укладення нової посиленої угоди — Угоди про асоціацію. Унікальність документа полягає в тому, що невід’ємною його частиною є положення про створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Вона покликана забезпечити тісну економічну інтеграцію України та Євросоюзу.

За останні 16 років товарообіг у зовнішній торгівлі України з ЄС зріс у 5,4 раза. За цей самий період зафіксовано збільшення товарообігу в зовнішній торгівлі України з Митним союзом у 3,6 раза.

Тож позиція української влади полягає в тому, що зони вільної торгівлі з ЄС і Митним союзом потрібно не протиставляти, а погоджувати торгові режими, які вони встановлюють для своїх учасників. Це завдання виконати реально, оскільки обидві ЗВТ будуються на принципах Світової організації торгівлі, до якої Україна приєдналася у травні 2008 року, а Росія — в серпні 2012 року. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua