СИТУАЦІЯ
Скорочення все ще загрожує третині викладачів українських вишів - учора Верховна Рада відклала розгляд цього питання
Тривалий час українську освіту не припиняє лихоманити. Що не місяць, то чергове загострення: якщо не одіозні заяви про відміну зовнішнього оцінювання, так вилучення низки постатей національно-визвольних змагань із програми ЗНО з історії України. Зрештою, резонанс ніби вщух, а скандальні новації так і лишилися в програмі. Це — лише окремі пасажі з новітньої історії нашої освіти.
Університетська спільнота висловилася категорично проти введення норми щодо збільшення навантаження на викладачів вишів. Фото Володимира ЗAЇКИ
З речами на вихід?
А тепер ближче до суті. Цього разу причиною обурення став пункт 39.2 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». В ньому йдеться про «приведення у відповідність із європейськими стандартами норм навчального навантаження викладачів вищих навчальних закладів, збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18» (термін виконання — грудень 2013 року). Сьогодні середній показник становить 10–11 студентів. За висновками експертів, якщо нова норма буде реалізована, це може зумовити звільнення понад 30 тисяч педагогів. Згідно з даними, які навела голова Центру дослідження суспільства Інна Совсун, збільшення нормативу до 18 студентів означатиме, що на 100 студентів припадатиме 5–6 викладачів (а не 10, як нині), на 30 тисяч — 1660 (а не 3000).
На організованому Комітетом Верховної Ради з питань науки і освіти «круглому столі», присвяченому цій проблемі, вся університетська спільнота висловилася категорично проти ведення нового нормативу, який, до речі, до ухвали на обговорення громадськості чомусь не виносили. Свій протест щодо такої новації висловила й профспілка. За словами голови Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки Олександра Яцуня, під вимогою скасувати цю ініціативу вже підписалося понад 15 тисяч викладачів столичних вишів. Під час «круглого столу» пролунала навіть пропозиція до страйку.
І найголовніше: хто би з авторів цього «ноу-хау» пояснив, про яку якість освіти за умови впровадження нового нормативу можна говорити? Яким чином за умови збільшення навантаження викладачі зможуть приділити досить часу для якісної підготовки студентів? Не витримує критики й теза про «європейські» стандарти: як правило, у західних вишах цей показник вимірюється постфактум на основі наявних даних, але не встановлюється як обов’язкова норма наказом «згори».
Колосальне навантаження як бонус
За словами президента Міжнародного фонду досліджень освітньої політики Тараса Фінікова, у разі ухвали цієї норми першими під удар потраплять педагоги пенсійного віку, яких нині 40–45% від загальної кількості викладачів. А також молодь, яка прийшла на кафедри кілька років тому, почала робити дисертації та дослідження, але ще не встигла отримати науковий ступінь. «Також вдала група для скорочення — усі ті, хто так чи інакше був «незручним» для керівництва», — наголосив фахівець.
Ті, кому в разі запровадження нового нормативу пощастить не втратити робоче місце, як бонус отримають колосальне навантаження, витримати яке буде важко. Водночас викладачі деяких вишів говорять, що педагоги мало що знають про плановані зміни, адже керівництво не надто охоче ділиться цією інформацією, аби не збурювати колективи. З іншого боку, в розмовах «не на диктофон» викладачі деяких університетів кажуть, що ще в січні їхні ректори, аби уникнути скорочення педагогів, були змушені урізати зарплатню до 40%.
Примітно, що дискутувати під час «круглого столу», по суті, було ні з ким: «Якщо міністерство проти цієї новації, то в мене питання: а хто тоді пропонує? Немає сенсу висловлюватися всім, оскільки ті, хто тут зібрався, мають одну точку зору. Питання — хто «за»? І хай цю точку зору обгрунтують», — запропонував академік Вадим Локтєв. Втім, ініціатори нововведення своєю появою зібрання не удостоїли. У відповідному коментарі, оприлюдненого на сайті Міносвіти, зазначено, що «штучного скорочення викладачів не буде», а до 39-го пункту буде внесено зміни (які саме — не уточнюється). У такому разі дивним видається те, що цей документ при розробці не узгоджували з профільним міністерством. Ви в це вірите?
Минулого тижня Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти на своєму засіданні прийняв за основу та в цілому проект Постанови Верховної Ради «Про звернення до Президента України з приводу Національного плану дій на 2013 рік» щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» в частині розвитку вищої освіти.
У постанові пропонується вилучити з Національ-ного плану дій пункт 39.2. напряму «ІV. Реформа освіти та розвиток нау-ково-технічної сфери», а також внести відповідні
корективи до низки інших пунктів. Вчора питання про включення проекту постанови до порядку денного сесії було внесене на голосування в Верховній Раді, проте за його ухвалу проголосувало лише 154 депутати, переважно з опозиції. Забракло голосів і під час голосування щодо повернення до цього питання .
Крім того, в парламенті було зареєстровано проект постанови, в якій запропоновано запровадити мораторій на скорочення кількості викладачів та збільшення навантаження на них на період до 2015 року.
Насамкінець. По суті, корінь нескінченних проблем, які останнім часом безперервно лихоманять нашу освіту, полягає в одному. Досі не маючи чіткої стратегії її подальшого руху, ми або витрачаємо зусилля на спроби нейтралізувати наслідки цього, на гасіння «пожеж», що постійно спалахують тут чи там, або ж задовольняємося бурхливими дискусіями, які рідко трансформуються в активні дії. І саме через це ті, кому вигідно, щоби ця стратегічна для кожного суспільства галузь залишалася на задвірках світового розвитку, декларуючи «поліпшення якості освіти», насправді крок за кроком штовхають її на шлях деградації.
ОФІЦІЙНО
Міносвіти запевняє, що скорочення не буде
Загрози штучного скорочення викладачів немає, запевнив міністр освіти і науки Дмитро Табачник на «круглому столі» «Розвиток вищої школи в контексті інтеграції вищої освіти України до європейського та світового освітнього простору», що відбувся у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. «Необхідно уважно прочитати пункт 39.2 «Підготовка нормативно-правових актів… збільшення показника кількості на одного викладача до 18 студентів». «До» — це будь-яка цифра від 3 до 17, і це не означає, що всі повинні виходити на верхню межу, — заявив керівник Міносвіти. — Давайте на це звертати увагу. Наприклад, за розрахунками в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка співвідношення «викладач-студент» за деякими філологічними спеціальностями нині складає від 1 до 54».
Як вважає Дмитро Табачник, викладача цікавить не співвідношення, а навантаження, яке необхідно приводити до європейської практики для того, щоб збільшилися обсяги самостійної роботи та автономія університету. «Ми вноситимемо зміни до 39-го пункту. Він буде виписаний коректніше», — пообіцяв керівник міністерства. За результатами «круглого столу» Кабінету Міністрів України буде внесено пропозицію з проханням відкоригувати пункт 39.2, зокрема відійти від конкретних цифр та врахувати дистанційну освіту. Дмитро Табачник також закликав ректорів вишів поінформувати профспілки та колективи вищих навчальних закладів, що ніякої загрози штучного скорочення викладачів немає, повідомляє прес-служба МОН.
КОМПЕТЕНТНО
«Це передусім долі людей, які опиняються на вулиці»
Лілія ГРИНЕВИЧ,
голова Комітету ВР з питань науки і освіти:
— За попередніми оцінками, ті положення, що є в Національному плані, роблять його планом зменшення державних гарантій для українських громадян у сфері освіти. Скорочення видатків у сфері освіти може призвести передовсім до зниження якості освіти.
Про це вже говорить академічна спільнота та громадськість. Зокрема в положенні Національного плану 39.2 зазначено про приведення нормативів до європейських стандартів — ніби такі існують. Передовсім хочу заявити, що це не є жодним європейським стандартом. В Європі ці показники — дуже різні залежно від вишу, спеціальності тощо. Співвідношення студентів і викладачів різна на різних спеціальностях у різних університетах. А також різним є середнє значення у країнах ЄС: від 9 до 19 студентів на викладача. Загальновідомо, що саме наші викладачі сьогодні мають найбільше аудиторне навантаження і найменшу заробітну плату.
На сьогодні в Україні співвідношення в музичних навчальних закладах становить 4–5 осіб на одного викладача. На філології — 19–20. Проте середнє співвідношення по країні — 10,5. І біда наша в тому, що відповідно до нормативно-правових документів, саме за цим співвідношенням розраховують кількість ставок викладачів по країні, які фінансуються в університетах. В українських вишах державної форми власності працюють на повну ставку 84 тисячі науково-педагогічних працівників, а при збільшенні зазначеного показника 10,5 до 18, орієнтовний обсяг скорочення може сягнути 37%, тобто 32 тисячі освітян. Необхідно усвідомити, що звільнення будь-якої кількості викладачів — це передусім долі людей, які опиняються на вулиці, втрачають засоби для утримання своїх сімей. І все це лише для того, щоб влада могла відзвітувати про поліпшення показників.
Якість вищої освіти досягається не через форсування якихось необгрунтованих показників. Число ставок викладачів у європейських вишах розраховують із потреби навчального процесу, з того, які курси мають бути прочитані та засвоєні студентами. У нас же це число стає основою проектування кількості ставок викладачів у системі освіти. Тому це так небезпечно.
.jpg)
Максим СТРІХА,
віце-президент Академії наук вищої школи:
— На фізичному факультеті КНУ ім. Тараса Шевченка — в разі, якщо ця норма набуде чинності, – треба буде залишити 37 викладачів з 96-ти. Себто говорити про підготовку фізиків високої кваліфікації, які сьогодні ще можуть працювати в ЦЕРНі, вже буде неможливо. Оскільки за такою підготовкою стоїть не просто число годин, а велика кількість дуже індивідуально розроблених спецкурсів. Ми всі працювали на Заході і знаємо, що там часто доводиться читати лекції для одного-двох студентів.
.jpg)
Станіслав НІКОЛАЄНКО,
голова Громадської ради освітян
і науковців України:
— Сьогодні ми не маємо схваленої усіма стратегії розвитку освіти, тож і стикаємося весь час із різноманітними проблемами. Зараз, приміром, вигулькнуло це співвідношення «один до вісімнадцяти». Ніби говоримо, що йдемо до Європи, а насправді через це співвідношення від неї віддаляємося. Нещодавно постало питання з музичними школами, позашкільними установами. Хіба не знають ті, хто ухвалив рішення відмінити позашкільну освіту або скоротити, перекласти її на плечі батьків, що людина, яка малює чи грає на музичному інструменті, на 20–30% краще сприймає абстрактні предмети — математику, фізику? Закриваючи сьогодні ці школи, ми знижуємо загальнонаціональний рівень освіченості. Тому вважаю, що ми повинні рекомендувати Президентові повернутися до стратегії, яку потрібно доповнити, обговорити на парламентських слуханнях і схвалити. Інакше її брак повсякчас породжуватиме проблеми.