Звітування мобілізованих у Збройні сили України
Для громадян України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період не припиняється реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб — підприємців (частина третя статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).
З 8 червня 2014 року набрав чинності Закон України від 20 травня 2014 року № 1275-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (далі — Закон №1275). Згідно із Законом №1275 тимчасово мобілізовані на військову службу підприємці та самозайняті особи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) або єдиного податку, а також єдиного внеску (далі — ЄСВ) за себе на весь період такої служби.
Мобілізовані підприємці чи самозайняті особи, що використовують у своїй господарській діяльності працю найманих працівників, які продовжують працювати по найму під час мобілізації такого підприємця, зобов’язані уповноважити іншу особу на виплату заробітної плати або інших доходів найманим працівникам. У такому разі обов’язок з нарахування та утримання ПДФО і ЄСВ з таких виплат на термін військової служби підприємця несе уповноважена особа.
Обов’язок зі сплати ПДФО та ЄСВ за найманих працівників повинен здійснити демобілізований підприємець чи самозайнята особа протягом 180 календарних днів з першого дня його демобілізації без нарахування штрафних та фінансових санкцій.
Для отримання зазначених пільг демобілізований підприємець чи самозайнята особа зобов’язані протягом 10 днів після демобілізації надати органу Міндоходів за місцем податкової реєстрації такі документи:
— заяву про надання пільги в довільній формі;
— копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу під час мобілізації.
Крім того, зазначаємо, що Законом №1275 внесено зміни до законодавчих актів, згідно з якими за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вказані вище норми Закону №1275 застосовуються з першого дня мобілізації і протягом всього періоду мобілізації відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303 «Про часткову мобілізацію».
Ставки митних платежів при незаконному переміщенні товарів на територію України
У разі незаконного ввезення товарів на митну територію України або вивезення їх з цієї території суми належних до сплати митних платежів нараховуються за ставками, встановленими на день переміщення цих товарів через митний кордон України, а якщо такий день встановити неможливо — на день виявлення факту такого ввезення (вивезення).
У разі втрати, недоставки чи видачі без дозволу органів доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем та переміщуються транзитом або перебувають на тимчасовому зберіганні, митні платежі нараховуються за ставками, встановленими на день прийняття цих товарів для перевезення або розміщення їх на тимчасове зберігання.
Якщо визначити суму належних до сплати митних платежів неможливо внаслідок ненадання органу доходів і зборів точних відомостей про характер товарів, їх назву, кількість, країну походження і митну вартість, сума таких платежів визначається від найбільшої величини ставок митних платежів, кількості чи вартості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.
У разі нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, розміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення.
Відповідна норма визначена ст. 296 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями.
Особливості перерахування військового збору для відокремленого підрозділу
Суми доходів, що нараховані після 03.08.2014 р. за періоди до 03.08.2014 р., підлягають оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
Юридична особа перераховує військовий збір (ВЗ), як за себе, так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцем розташування.
Ставка становить 1,5% до доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Зазначимо, що ВЗ введено тимчасово, до 1 січня 2015 року (Закон України від 31 липня 2014 року №1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України»).
З цим роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі в категорії 132.
Чи оподатковують ВЗ матеріальну допомогу?
Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їхніми заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка має разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, вона не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об’єкт оподаткування військовим збором (ВЗ).
Це роз’яснення у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі в категорії 132.
Строк давності для застосування штрафів до суб’єктів господарювання — 3 роки
Строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій становлять 1095 днів, із дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо податкова декларація була надана пізніше — за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платника податків вважають вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів із дня подання уточнюючого розрахунку.
Зазначена норма визначена статтею 102 Податкового кодексу України.
Інформаційно-комунікаційний департамент