Атомні годинники, які показують надточний час, опівночі на 1 липня після 23 годин 59 хвилини і 59 секунд покажуть те, чого практично ніколи на годиннику не побачиш: 23:59:60. Додаткова секунда дістала назву високосної.
Звідки вона взялася?
Рух нашої планети, Землі, довкола своєї орбіти, не є рівномірним. Він постійно сповільнюється. Чим це спричинено – точно невідомо. Це може бути пов’язано з припливами та відливами океанів, які виконують функцію природних гальм.
Високосна секунда, у залежності від динаміки руху Землі, може бути позитивною або негативною, і тоді один день раз на кілька років буде відповідно довшим або коротшим. Водночас, дотепер усі високосні секунди завжди були позитивними і подовжували день року, а не вкорочували його.
Хто вирішує, коли настав час додати високосну секунду?
1987 року було засновано Міжнародну службу обертання Землі. Її штаб-квартира розташована у Парижі. Служба вирішує, коли додаткова, високосна, секунда «накрапала» і слід відповідно відкорегувати Міжнародний атомний час.
Останній раз високосну секунду додавали до календаря у червні 2012 року. Ця подія не є ритмічною і залежить від природних процесів, які мають відстежувати науковці-географи та геодезисти.
Здавалося б: якщо мова іде про одну лише секунду раз на кілька років, нащо взагалі перейматися таким малесеньким відтинком часу?
Систему додавання високосної секунди запровадили 1972 року. Науковці спільно вирішили додавати її лише у червні або грудні.
Для звичайних годинників, якими ми користуємося у повсякденному житті, одна секунда значить справді небагато. Водночас, для розміщеного у Парижі у Палаті мір та вагів надточного атомного годинника ця секунда дуже важлива.
Саме за атомним годинником виставляють час радіолокаційних систем. Саме за ним працюють міжнародні біржі цінних паперів. У багатьох випадках одна секунда не має особливого значення, але якщо ідеться про підрахунок вартості акцій чи встановлення місця розташування того чи іншого об’єкту, одна секунда стає важливою.