На одній із пасік ДП «Шосткинське лісове господарство» Сумської області стоїть незвичний вулик — не традиційний рамковий, а з круглої дерев’яної колоди, так звана дуплянка.
Як і в інших солодких будиночках, нині у ньому гудуть бджоли, наполегливо працюючи на своїх медових маршрутах, готуються до зими. А мед тут смачний та духмяний, як і належить бути зібраному з місцевих медоносів — гречки, соняшнику, липи, акації, різнотрав’я тощо, яких навколо — справжнісіньке море.
А ось історія цього вулика цікава і несподівана. Як розповідає головний лісничий Шосткинського лісового господарства Петро Балабон, свого часу вулик виявили в одному з полишених будинків села Собич. Лісівники ретельно його реставрували як зовні, так і зсередини: зробили дно, потолочину, кришку, а потім прописали там бджолиний рій.За словами пасічників, цьому вуликові щонайменше три сотні років, і виготовлений він тоді, коли у бортництві про рамкові навіть гадки не мали. Адже відомо, що Петро Прокопович (до речі, уродженець сусіднього Конотопського району на Сумщині) запропонував принципово новий бджолиний будиночок лише на початку ХІХ століття, а до цього використовували саме такі дуплянки — наші далекі предки встановлювали їх зазвичай на деревах, де гніздилися бджоли. Ось так знахідка шосткинських лісівників поповнила місцеву пасіку, а мед із цього вулика по праву вважають раритетним.