"550 мільйонів євро на новий саркофаг"

КОНФЕРЕНЦІЯ ДОНОРІВ

На вчорашньому засіданні зі збору додаткових коштів на завершення чорнобильських проектів акумулювали рекордну суму

Гроші завжди краще давати, ніж просити. Однак існують глобальні виклики, впоратися з якими самотужки не зможе жодна держава, хоч яким би економічним і технологічним потенціалом вона володіла.

Двадцять п'ять років тому такий виклик постав і перед Україною. Наймасштабніша техногенна катастрофа повністю змінила світову систему координат. Україну не залишили наодинці з її бідою, та й через чверть століття найважливішим завданням залишається перетворення Чорнобильської АЕС на екологічно безпечну зону. А для цього необхідно передовсім побудувати новий безпечний саркофаг над зруйнованим четвертим енергоблоком і надійне сховище для відпрацьованого ядерного палива.

До вчорашнього дня на завершення цих проектів не вистачало 740 мільйонів євро. І учасникам Донорської конференції зі збору коштів на фінансування чорнобильських проектів вдалося зробити в цьому напрямку безпрецедентний крок.

Справжнім проривом на тлі попередніх подібних заходів назвав конференцію Президент України Віктор Янукович.

Коментуючи для преси підсумки зініційованого ним та президентом Франції Ніколя Саркозі заходу, глава української делегації наголосив: "Спільними з нашими міжнародними партнерами зусиллями нам вдалося зібрати - і ми вважаємо цю цифру попередньою - 550 мільйонів євро на реалізацію чорнобильських проектів. Україна також зробила свій внесок - 29 мільйонів євро".

Варто зазначити, що такі країни, як Італія, Канада, Бразилія, Мексика, Болгарія ще остаточно не визначилися з сумами можливих внесків, але очікується, що конкретні пропозиції щодо участі у Чорнобильському фонді надійдуть від них найближчим часом.

Віктор Янукович скористався нагодою, аби звернутися й до інших країн, які також можуть взяти участь у фінансуванні Чорнобильського фонду, закликавши нікого не залишатися байдужим, адже глобальний масштаб Чорнобиля не визнає національних кордонів.

Oб'єднавши зусилля

Протягом 2011-2014 років Україна внесе до Чорнобильського фонду "Укриття" понад 100 млн дол. США. Про це заявив, виступаючи перед учасниками донорської конференції Прем'єр-міністр Микола Азаров.

Він зазначив, що наша держава постійно збільшує свій внесок у Чорнобильський фонд і поінформував: Україна щорічно витрачає з держбюджету понад півмільярда гривень на підтримку належного стану безпеки на ЧАЕС.

Прем'єр також наголосив, що за рахунок фінансової підтримки міжнародної спільноти виконані роботи щодо стабілізації конструкцій об'єкта "Укриття" та подовження на 15 років гарантійного терміну його експлуатації. А це якраз дає змогу виграти час, аби збудувати новий безпечний конфайнмент.

Водночас Микола Азаров зазначив, що український уряд оперативно вирішує питання, які пов'язані з виконанням проектів на майданчику ЧАЕС міжнародними підрядниками.

Однак, за його словами, для досягнення кінцевої мети зусиль лише однієї України недостатньо.

У цьому контексті Прем'єр-міністр зазначив, що у процесі реалізації проектів міжнародної технічної допомоги на майданчику ЧАЕС уряд тісно співпрацює з Європейським банком реконструкції та розвитку і його представниками в Україні. Від імені уряду він подякував ЄБРР і особисто його президентові Томасу Мірову за їхню увагу та допомогу Україні у розв'язанні найтяжчої проблеми - подолання наслідків аварії на ЧАЕС.

Кошти від Єврокомісії

Першою про свій внесок у фінансування добудови чорнобильських об'єктів ще напередодні оголосила Єврокомісія. За словами її президента Жозе Мануеля Баррозу, ЄК надасть ще 110 мільйонів євро на чорнобильські проекти. Це додаткова демонстрація європейської солідарності, адже загалом Єврокомісія взяла на себе зобов'язання надати 470 мільйонів євро на фінансування відповідних проектів. Кошти виділено для підвищення ядерної безпеки та на програми допомоги місцевому населенню, зокрема забезпечення доступу родин, які постраждали від аварії, до високоякісної медичної допомоги.

Безумовно, конструктивна співпраця з ЄС у вирішенні чорнобильських справ, крім іншого, говорить про глибоке усвідомлення Україною та Європейським Союзом перспектив стратегічної співпраці за усіма напрямами. Очевидно, це безальтернативний шлях для обох сторін, які знаходяться в активному інтеграційному процесі.

Про намір виділити після рішення зборів акціонерів 120 млн євро на чорнобильські проекти заявив і Європейський банк реконструкції та розвитку, який укотре доводить, що є успішним та ефективним менеджером чорнобильських фондів.

У своєму виступі президент ЄБРР Томас Міров закликав представників країн-донорів продовжити шлях до завершення запланованих проектів. Він наголосив, що розуміння того, що працювати доводиться з грошима платників податків, спонукає зробити так, аби вони були використані якнайефективніше.

Зібрати гроші - лише півсправи

Той, хто думає, що процес збору коштів для чорнобильських фондів був легким, безумовно, помиляється, зазначив під час спілкування з журналістами Президент України Віктор Янукович. На заваді стояли передусім численні труднощі, пов'язані з наслідками світової фінансово-економічної кризи.

Та, незважаючи на ці труднощі, ні Україна, ні світова спільнота не мають права на зворотний шлях у питанні пошуку відповідей на виклики, що ставить перед нами Чорнобиль... Зусиль лише однієї України для цього, м'яко кажучи, замало.

Техногенна катастрофа, яка сталася в Україні чверть століття тому, змусила світ усвідомити виняткову складність проблем, пов'язаних із забезпеченням надійного функціонування ядерних енергетичних установок.

Символічно, що завершити добудову чорнобильських об'єктів планують у 2015 році. І саме в цей час, за словами фахівців, закінчиться фаза напіврозпаду цезію-137 - одного з найнебезпечніших чорнобильських ізотопів.

ПРЯМA МOВA

Збігнєв БЖЕЗИНСЬКИЙ,
політолог, колишній радник
президента США:

- Люди, які тієї квітневої ночі у 1986 році боролися з невідомим ворогом - радіацією, безумовно, герої. Однак існування тридцятикілометрової зони навколо ЧАЕС служить нагадуванням, що такого не повинно бути. А Фукусіма лише підтвердила: ядерна безпека не має кордонів.

 

Тадаші ІДЗАВА,
посол Японії в Україні:

- У зв'язку з ситуацією в нашій країні Японія не може пообіцяти додаткових коштів для фонду "Укриття". Водночас ми продовжуватимемо розглядати інші варіанти своєї участі в підтримці реалізації чорнобильських програм.