Норму про заповнення електронної декларації було запроваджено не для всіх. Вона доцільна й ефективна стосовно чиновників високого рангу й керівників великих державних компаній, які мають доступ до державного ресурсу. Рішення прирівняти до таких громадських активістів було помилковим, вважає Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
«Введення е-декларацій передбачало, що ті люди, які уповноважені державою на управління бюджетними коштами й державними процесами, мають бути відкритими та прозорими. І тому для чиновників це зрозуміло. Для тих, хто очолює державні підприємства, це також зрозуміло. А громадські активісти для того і є, аби відстежували публічність роботи влади. Вони не мають жодного стосунку до державних ресурсів», — сказав Прем’єр в ефірі одного з телеканалів.
Глава уряду закликав депутатський корпус об’єднатися навколо рішення про удосконалення законодавчих норм, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.
Питання зловживання статусом громадського діяча — це здебільшого моральна категорія, яку важко «законодавчо виписати чи встановити». «Це все природний процес. Рано чи пізно у суспільстві виникатимуть вимоги до людей, які називають себе громадськими активістами. Громадський сектор має бути саморегульованим», — переконаний Прем’єр-міністр.
Він також підтримує створення Антикорупційного суду, що сприятиме не лише завершенню формування антикорупційної вертикалі та інфраструктури, а й подоланню будь-яких розбіжностей, які виникають у процесі розбудови антикорупційних органів.
«Ми можемо поставити крапку в створенні антикорупційної інфраструктури створенням антикорупційного суду. У парламенті є законопроект, який проголосовано в першому читанні. Хочу, щоб знайшлися сили на підготовку до другого читання, і в квітні 2018 року цей суд було утворено. Я переконуватиму й агітуватиму за це», — наголосив Прем’єр.
Хоча Володимир Гройсман і закликав фракції до об’єднання, сталося не так, як гадалося. Кілька разів депутати відмовлялися вносити до порядку денного нові законопроекти про звільнення від подання декларацій представників антикорупційних громадських організацій. Тим більше, що профільний парламентський комітет довго не схвалював пакет законопроектів, що складався загалом із чотирьох документів. А саме комітет дає «зелене світло» для подальшого розгляду в сесійній залі.
Натомість після розгляду (що вже можна вважати прогресом у цій ситуації) Верховна Рада провалила президентський законопроект, який стосувався е-декларування для громадських активістів-антикорупціонерів. Така сама доля спіткала й аналогічний законопроект від ВО «Батьківщина». Народні обранці вирішили взагалі не відправляти документи на доопрацювання в комітет та авторам законодавчої ініціативи. Тому законопроекти вважаються відхиленими.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»